ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/4807/23
Провадження № 1-в/210/442/23
УХВАЛА
іменем України
"26" жовтня 2023 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника ДУ «КВК №80» ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
ВСТАНОВИВ:
До суду 07.09.2023 року надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання. В клопотанні засуджений просить зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 03.02.2020 року по 03.05.2020 року включно в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник засудженого вважав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення, відповідно до вимог ст. 72 КК України за безпідставністю.
Представник ДУ «КВК №80» покладався на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та матеріали особової справи вважає, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2018 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Відповідно до ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та штрафу у розмірі 850 гривень. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання залишено без змін.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.10.2019 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2018 року змінено в частині призначеного покарання. Призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2018 року набрав законної сили 02.10.2019 року.
23.01.2020 року ОСОБА_5 було затримано на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02.10.2019 року.
24.12.2015 року набрав чинності Закон України №838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)».
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», який набув чинності 21.06.2017 року, ч. 5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Згідно з ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Водночас за постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року в справі № 663/537/17, провадження №13-31кс18, якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
При цьому Європейський суд з прав людини вважає, що стаття 7 Конвенції є важливою складовою принципу верховенства права. ЄСПП також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03).
Під час вирішення питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання при його призначенні, а також під час приведення судових рішень у відповідність до положень цього Закону суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне дотримання законодавства, своєчасний та якісний розгляд відповідних клопотань, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України (КК), Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК), законами України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» та «Про попередні ув'язнення», міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
З ухваленого вироку відносно ОСОБА_5 вбачається, що ним скоєно кримінальне правопорушення в 2016 році. Разом з тим, затримано його 23.01.2020 року на виконання вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2018 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 02.10.2019 року. Таким чином, ОСОБА_5 не перебував у статусі попередньо ув'язненого, оскільки з моменту набрання вироком законної сили - 02.10.2019 року, останній набув процесуального статусу засудженого.
Таким чином, немає правових підстав для зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання за правилами ч. 5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року)
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 27 жовтня 2023 року о 10-30 годині.
Суддя: ОСОБА_1