30 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/845/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Дуби"
на рішення Господарського суду Вінницької області
(суддя - Міліціанов Р.В.)
від 24.05.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Саврій В.А., судді - Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.)
від 09.10.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" до: 1) Фермерського господарства "Дуби";
2) ОСОБА_1
про стягнення 1 633 165,56 грн (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог)
1. 12 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (надалі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Дуби" (надалі - відповідач 1, Фермерське господарство) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2, ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення 1 633 165,56 грн (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог), з яких 1 407 016,69 грн основного боргу та 226 148,87 грн 70% річних за договором фінансового лізингу № 23АН-21 від 06.10.2021 року.
2. Позов обґрунтований неналежним виконанням Фермерським господарством зобов'язання щодо повної оплати лізингових платежів. Відповідач 2 виступає поручителем за основним кредитним зобов'язанням.
3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.05.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Фермерського господарства та ОСОБА_1 на користь Товариства 1 374 521,22 грн основного боргу та 180 758,54 грн - 70% річних, нарахованих за період з 21.12.2021 по 27.12.2022. Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про солідарне стягнення 32 495,47 грн основного боргу та 45 390,33 грн - 70% річних.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Фермерське господарство порушило права Товариства, оскільки не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за передане йому у платне користування сівалки Kvernland Jptima TF profi II c-drive, Cep.WK6PD2VB1LD600339, 2020 р.в., на підставі акту приймання-передачі від 29.11.2021 року. Фермерське господарство здійснило часткові платежі в сумі 120 545,82 грн, що становить еквівалент 3 605,18 євро, тому заборгованість з прострочення лізингових платежів становить 35 844,18 євро (39 449,36- 3 605,18). Суд зазначив, що вимоги про стягнення з відповідача процентів на підставі частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 225 948,18 грн заявлені правомірно, а у сумі 200,69 грн нараховані помилково при зверненні до суду із заявою про збільшення позовних вимог. Також суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення відсотків річних на 20%.
5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову. Стосовно доводів апелянта про відсутність предмету спору та наявності підстав для закриття провадження у справі зазначив, що предметом спору у справі є вимога про стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів, відсотків річних за договором фінансового лізингу, водночас, сівалка Kvernеland Optima TF profi II е-drive, Cep.WK6PD2VB1LD600339, 2020 р.в. є об'єктом лізингу за цим договором, і предмет спору не містить вимог про повернення, витребування або інших вимог стосовно об'єкту лізингу. Вибуття відповідного рухомого майна з володіння відповідача не свідчить про припинення існування предмету спору у цій справі. Також зникнення сівалки відбулося після спливу термінів проведення розрахунків за договором та відкриття провадження у справі Господарським судом Вінницької області, а згідно з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено 03.06.2023, тобто вже після оголошення судового рішення у справі.
6. 11.10.2023 Фермерське господарство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
8. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
9. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
10. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
11. Відповідно до вимог касаційної скарги (оскарження в частині задоволених позовних вимог) скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 46 658,40 грн (1,5% від 1 555 279,76 грн * 200%).
12. До касаційної скарги скаржник не додав документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, про що уповноваженими працівниками Касаційного господарського суду 11.10.2023 складено акт № 29.1-25/600, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.
13. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
14. Скаржник до касаційної скарги не додав докази надсилання її копій учасникам справи, тому скаржнику потрібно надати Верховному Суду відповідні докази такого надсилання.
15. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
16. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дуби" на рішення Господарського суду Вінницької області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі № 902/845/22 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 46 658,40 грн;
- подати до суду докази надсилання учасникам справи копії касаційної скарги з додатками з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
4. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС). Відповідно до статей 6, 42, 170, 242 ГПК України:
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє її права на подання документів до суду в паперовій формі;
- особа, яка подала касаційну скаргу в електронній формі, заяви по суті справи, клопотання має подавати до суду виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- Кодексом встановлені процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова