Рішення від 24.10.2023 по справі 914/2350/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 Справа № 914/2350/18(914/2827/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Гудими Р.О.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Самбірський радіозавод "Сигнал", м. Самбір Львівської області

про: стягнення 6 810 404 грн. 30 коп.

у межах справи №914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський завод РЕМА”, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244)

Представники:

від позивача: Камінська С.М. - адвокат

від відповідача: Кучмій М.Я. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

Приватне акціонерне товариство “Львівський електроламповий завод “Іскра” звернулося до Господарського суду Львівської області, в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самбірський радіозавод "Сигнал" про стягнення 6 810 404 грн. 30 коп. заборгованості.

Згідно з протоколом передачі судової справі раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/2350/18 (914/2827/23), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”.

Ухвалою суду від 25.09.2023 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра”, та відкрито провадження у справі; судове засідання призначено на 24.10.2023 р.; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

23.10.2023 р. та повторно 24.10.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява від 23.10.2023 про визнання позову. У заяві відповідач вказав, що позов мотивовано тим, що між сторонами укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини і матеріалів. Проте, відповідач не виконав умови договору та не здійснив розрахунок в терміни передбачені Договором № 0609164/0101. Дані обставини визнаються стороною відповідача. В силу складних економічних обставин, товариство не мало змоги сплатити визначену договором суму. Після проведених перемовин сторона відповідача визнає необхідність сплати штрафних санкцій.

Відтак посилаючись на норми п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 191 ГПК України відповідач заявив про визнання позову.

24.10.2023 позивач подав суду заяву від 24.10.2023 №112/2009юр. про повернення судового збору, в якій враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", просить повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 51 078,03 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2023 р. позов підтримала. Також підтримала заяву про повернення 50% судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав згідно заяви про визнання позову.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення у справі.

Позиція позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору №0609164/0101 про виготовлення продукції з давальницької сировини і матеріалів від 26.09.2016, не здійснював розрахунки у терміни передбачені цим договором, у зв'язку з чим позивач на підставі п 7.5 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 24% від несплаченої вартості виконаних робіт за Актом за квітень 2017 року(за яким основний становить 11 097 609,08 грн.) в розмірі 2 663 426,18 грн., та за Актом за березень 2017 року (за яким основний борг становить 17 279 075,50 грн.) в розмірі 4 146 978,12 грн., всього на загальну суму 6 810 404,30 грн.

На вимоги позивача про оплату штрафу від 30.06.2017 №01/1254/121 та №02/1255/1 відповідач не відреагував.

Відтак позивачем подано позов про стягнення штрафу в розмірі 6 810 404,30 грн. в судовому порядку.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, однак до початку судового засідання подав суду заяву про визнання позову в повному обсязі, яка підтримана представником відповідача в судовому засіданні.

Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.01.2019 р. відкрито провадження у справі №914/2350/18 про банкрутство відповідача ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра». На даний час розгляд справи №914/2350/18 триває.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, позов ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

26.09.2016 р. між ПрАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра" (позивачем/виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самбірський радіозавод "Сигнал" (відповідачем/замовником) укладено договір №0609164/0101 про виготовлення продукції з давальницької сировини і матеріалів та ряд додаткових угод до нього.

Пунктом 2.1. договору, сторони погодили, що замовник доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов'язання за плату виготовляти з наданої замовником давальницької сировини та передавати замовнику готову продукцію.

Пунктом 5.1. договору сторони дійшли згоди, що за виготовлення продукції, визначеної в письмових замовленнях згідно п. 3.1.1. даного договору, замовник сплачує виконавцеві винагороду, погоджену сторонами у Протоколі погодження вартості робіт, що є невід'ємною частиною даного договору та Актах виконаних робіт.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що замовник перераховує винагороду, передбачену п. 5.1 цього договору, на банківський рахунок виконавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт з виготовлення продукції з давальницької сировини.

Пунктами 9.1., 9.2. договору визначено, що початок дії договору - з моменту його підписання обома сторонами; закінчення - 31 грудня 2017 року. У випадку коли не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не заявила про його припинення, цей Договір вважається подовженим на другий термін.

В матеріалах заяви наявні підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін без зауважень Акт №1-00000003 здачі-прийняття робіт(надання послуг) від 31 березня 2017 року на суму 17 279 075,50 грн. з ПДВ, Акт №1-00000004 здачі-прийняття робіт(надання послуг) від 28 квітня 2017 року на суму 11 097 609,08 грн. з ПДВ.

Оскільки відповідач у визначений п. 5.2 договору строк за виконані позивачем послуги, згідно згаданих актів здачі-прийняття робіт(надання послуг) не розрахувався, позивач звернувся до нього з вимогами про оплату від 30.06.2017 №01/1254/121 та №02/1255/1, в яких просив розглянути вимогу протягом терміну передбаченого законодавством та оплатити за Актом №1-00000003 здачі-прийняття робіт(надання послуг) від 31 березня 2017 року - 17 279 075,50 грн. основного боргу та 4 146 978,12 грн. штрафу; за Актом №1-00000004 здачі-прийняття робіт(надання послуг) від 28 квітня 2017 року - 11 097 609,08 грн. основного боргу та 2 663 426,18 грн. штрафу (розрахунки штрафу додаються).

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язання -це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.5. договору (в редакції додаткової угоди від 14 березня 2017 року до договору про виготовлення продукції з давальницької сировини і матеріалів №0609164/0101 від 26.09.2016р.) визначено, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 24% від несплаченої вартості, вказаної в Актах виконаних робіт.

В матеріалах позовної заяви наявні розрахунки штрафів, згідно яких: штраф від несплаченої вартості виконаних робіт за Актом за квітень 2017 року становить 2 663 426,18 грн., штраф від несплаченої вартості виконаних робіт за Актом за березень 2017 року становить 4 146 978,12 грн., всього на загальну суму 6 810 404,30 грн.

Відповідач вказану суму штрафу визнав в повному обсязі.

Матеріали справи не вказують на те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Відтак, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 6 810 404,30 грн. є обгрунтованою, а позов таким що підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України серед іншого передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", якою зокрема визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

За подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір, згідно платіжної інструкції (кредитовий переказ коштів) №16 від 15.09.2023, в розмірі 102 156 грн. 06 коп., який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 18.09.2023.

Оскільки відповідачем до розгляду справи по суті подано заяву про визнання позову в повному обсязі, беручи до уваги заяву позивача про повернення судового збору, в силу положень ч.3 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, 50% судового збору в розмірі 51 078 грн. 03 коп., сплаченого платіжною інструкцією (кредитовий переказ коштів) №16 від 15.09.2023, підлягає поверненню з державного бюджету позивачу.

Решта 50% судового збору в розмірі 51 078 грн. 03 коп. покладається на відповідача.

Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із наведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 130, 236-241, 327 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самбірський радіозавод "Сигнал" (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Виговського, буд. 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37752996) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) 6 810 404 грн. 30 коп. - штрафу та 51 078 грн. 03 коп. - судового збору.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Львівський електроламповий завод «Іскра» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) з Державного бюджету України 51 078 грн. 03 коп. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №16 від 15.09.2023 року.

4. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повний текст рішення складено 30.10.2023.

Суддя Морозюк А.Я.