Рішення від 16.10.2023 по справі 910/8714/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2023Справа № 910/8714/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7»

до 1. Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД),

2. PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.»)

3. ОСОБА_1

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»

про стягнення 2 961 656,28 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: Кологойда О.В.,

від відповідачів 1, 2, 3: не з'явились,

від третіх осіб 1, 2: не з'явились,

від третьої особи 3 (ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»): Чайкіна К.О. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У 2018 році Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі - ПрАТ «МК «Азовсталь»), Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (надалі також - Банк) про:

- визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом №314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 0,564 грн згідно зі звітом ТОВ «Оціночний стандарт» станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду;

- визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» від 19.03.2018 та застосування наслідків її недійсності щодо простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ISIN - UA 4000075758), які належать позивачу в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн;

- зобов'язання Банку списати 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ISIN - UA 4000075758), які належать позивачу в кількості 521 400 штук, номінальною вартістю 25,00 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн з депозитного рахунку Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) № 300517-CY20003532 в Банку і зарахувати їх на особовий рахунок позивача № НОМЕР_1 в депозитарній установі Акціонерне товариство «Піреус банк МКБ».

Позов мотивований незаконністю примусового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», а також порушенням встановленої законом процедури такого продажу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 стягнуто з позивача на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 760,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишені без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 стягнуто на користь Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) з позивача 10 169,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/8714/18 рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2018, постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №910/8714/18 скасовані, а справу передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/8714/18 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято справу № 910/8414/18 до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.04.2021. Встановлено учасникам справи строк для надання письмових пояснень та доказів по суті спору з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у даній справі.

01.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та заява про уточнення позовних вимог.

19.04.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 19.04.2021 з'явилися представники позивача та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог як доповнення до заяви про уточнення позовних вимог, що подана 01.04.2021.

В підготовчому засіданні 19.04.2021 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив питання щодо розгляду клопотання позивача про витребування доказів розглянути в наступному судовому засіданні.

Разом з тим, суд в підготовчому засіданні 19.04.2021 ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (від 01.04.2021 та від 19.04.2021) у справі № 910/8714/18, встановити відповідачам строк до п'яти днів з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог та відкласти підготовче засідання на 19.05.2021, про що постановлено ухвалу від 19.04.2021.

19.04.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/8714/18.

20.04.2021 та 21.04.2021 через відділ діловодства суду надійшли повідомлення від Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) про направлення процесуальних документів.

05.05.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли пояснення щодо заяв позивача про уточнення позовних вимог (від 01.04.2021 та від 19.04.2021).

17.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Також 17.05.2021 від позивача до суду надійшли заперечення на пояснення ПрАТ «МК «Азовсталь».

19.05.2021 до суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли докази направлення пояснень та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовче засідання 19.05.2021 з'явилися представники позивача та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Представник позивача подав в підготовчому засіданні клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати у Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» інформацію про кількість цінних паперів (акцій) ПрАТ «МК «Азовсталь», які обліковуються на рахунках Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) і депозитарних установах із зазначенням найменування депозитарних установ та номерів рахунків у цінних паперах станом на 19.05.2021.

Також, представник позивача підтримав такі вимоги клопотання про витребування доказів, поданого до суду 01.04.2021:

1. Витребувати у Компанії BARLENCO LTD:

- виписки про стан рахунку в цінних паперах в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк» або іншій депозитарній установі, яка обліковує акції ПрАТ «МК «Азовсталь», належні компанії BARLENCO LTD, станом на 01.03.2018, 19.03.2018 та 19.05.2021;

- інформацію про суму коштів, нарахованих та отриманих як дохід (дивіденди) на прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в період з 12.04.2018 по 19.05.2021.

2. Витребувати у ПрАТ «МК «Азовсталь»:

- засвідчену копію договору купівлі-продажу 21869405 акцій ПрАТ «МК Азовсталь», укладеного в жовтні 2017 року з компанією PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY «METINVEST B.V.» (Нідерланди);

- засвідчені копії рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ «МК «Азовсталь» про розподіл прибутку та направлення частини прибутку на виплату дивідендів акціонерам в період з 12.04.2018 по 01.04.2021;

- довідку про суму коштів, направлених ПрАТ «МК «Азовсталь» на виплату дивідендів акціонерам в період з 12.04.2018 року по 01.04.2021.

В свою чергу представник позивача не підтримав вимоги клопотання в частині витребування у ПрАТ «МК «Азовсталь» засвідченої копії Звіту ТОВ «Оціночний стандарт» про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК Азовсталь» станом на 02.03.2018 у розмірі 0,564 грн. (нуль гривень 56,4 коп.) у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду; а також витребування у PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY «METINVEST B.V.» інформацію про найвищу ціну придбання акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» за період з 04.06.2017 по 01.03.2018 та копії договорів купівлі-продажу та інших договорів, що підтверджують набуття права власності на акції ПрАТ «МК «Азовсталь», за період з 04.06.2017 по 01.03.2018.

Отже, клопотання про витребування доказів у вказаній частині залишено судом без розгляду.

Водночас, ухвалою від 19.05.2021 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі № 910/8714/18 на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 14.06.2021. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити частково та витребувати у Компанії BARLENCO LTD:

Витребувати у ПрАТ «МК «Азовсталь» засвідчену копію договору купівлі-продажу 21869405 акцій ПрАТ «МК Азовсталь», укладеного в жовтні 2017 року з компанією PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY «METINVEST B.V.» (Нідерланди).

Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» інформацію про кількість цінних паперів (акцій) ПрАТ «МК «Азовсталь», які обліковуються на рахунках Компанії BARLENCO LTD (реєстраційний номер НЕ 221823) в депозитарних установах із зазначенням найменування депозитарних установ та номерів рахунків у цінних паперах станом на 19.05.2021.

Встановлено вказаним особам строк для подання витребуваних доказів до суду - до 07.06.2021.

В частині витребування у ПрАТ «МК «Азовсталь» засвідченої копії Звіту ТОВ «Оціночний стандарт» про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК Азовсталь» станом на 02.03.2018 у розмірі 0,564 гри. у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду та витребування у PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY «METINVEST B.V.» інформації про найвищу ціну придбання акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» за період з 04.06.2017 по 01.03.2018 та копії договорів купівлі-продажу та інших договорів, що підтверджують набуття права власності на акції ПрАТ «МК «Азовсталь», за період з 04.06.2017 по 01.03.2018, клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду.

В іншій частині у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

27.05.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» про визнання відсутнім права вимагати обов'язкового придбання акцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 та постановою Верховного Суду від 22.10.2021, вказану зустрічну позовну заяву з доданими документами повернуто заявнику.

03.06.2021 на електронну пошту суду та 08.06.2021 поштою від ПрАТ «МК «Азовсталь» на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2021 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.06.2021 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» надійшов лист від 31.05.2021 № 757/09-2, у якому вказано, що відповідна інформація щодо володіння Компанією BARLENCO LTD цінними паперами ПрАТ «МК «Азовсталь» має міститись в депозитарній установі, на рахунку у якій обліковувались цінні папери вказаного товариства станом на визначену дату, при цьому, наголошено на необхідності уточнення вимог до Центрального депозитарію з урахуванням положень ч. 7 ст. 25 Закону України «Про депозитарну систему України».

У зв'язку з надходженням до суду 04.06.2021 апеляційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 у справі № 910/8714/18 про повернення зустрічної позовної заяви, ухвалою від 09.06.2021 було зупинено провадження у даній справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом вказаної апеляційної скарги.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи № 910/8714/18 до Господарського суду міста Києва, ухвалою від 04.08.2021 суд поновив провадження у даній справі та призначив підготовче засідання на 13.09.2021.

06.09.2021 через відділ діловодства суду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

06.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

13.09.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

В підготовче засідання 13.09.2021 з'явилися представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь».

Представник позивача заявив клопотання про витребування у Банку інформації про кількість простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», які обліковувались на рахунку в цінних паперах Компанії BARLENCO LTD в депозитарній установі Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк» станом на 01.03.2018, 19.03.2018 та 13.09.2021; а також інформації про суму коштів, нарахованих та отриманих компанією BARLENCO LTD через депозитарну систему України як дохід (дивіденди) на прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в період з 12.04.2018 по 13.09.2021.

Ухвалою суду від 13.09.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» інформацію про кількість простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 00191158, код ISIN - UA 4000075758 ), які обліковувались на рахунку в цінних паперах компанії BARLENCO LTD (місцезнаходження: Themistokli Dervi, 3 JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер HE 221823) в депозитарній установі Публічному акціонерному товариству «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) станом на 01.03.2018, 19.03.2018 та 13.09.2021; інформацію про суму коштів, нарахованих та отриманих компанією BARLENCO LTD через депозитарну систему України як дохід (дивіденди) на прості іменні акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в період з 12.04.2018 по 13.09.2021. Встановлено строк для подання вказаних доказів - до 27.09.2021. Відкладено підготовче засідання на 27.09.2021.

17.09.2021 до суду надійшла ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021, а також витребування матеріалів справи № 910/8714/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 зупинено провадження у справі № 910/8714/18 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021.

Після повернення матеріалів справи № 910/8714/18 до Господарського суду міста Києва 29.10.2021 на виконання постанови Верховного Суду від 22.10.2021 видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 поновлено провадження у справі № 910/8714/18, підготовче засідання призначено на 29.11.2021. Запропоновано учасникам справи до призначеного підготовчого засідання надати суду пояснення щодо клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про призначення судово-економічної експертизи.

18.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.») та зміну предмета позову в частині третьої позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння (стягнення акцій), а також заперечення на клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про призначення судової експертизи та клопотання про витребування доказів.

29.11.2021 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли заперечення проти заяв/клопотань позивача про зміну предмета позову, залучення співвідповідача, витребування доказів та письмові пояснення щодо заперечень на клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про призначення судової експертизи.

В підготовче засідання 29.11.2021 з'явилися представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь».

В підготовчому засіданні представник позивача підтримав заяву, за якою просив залучити до участі у справі №910/8714/18 як співвідповідача PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.»), а також змінити предмет позову в частині третьої позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння (стягнення акцій) з BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) на PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V., а саме: стягнути з компанії PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.») на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ISIN - UA 4000075758) номінальною вартістю 0,25 грн. загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн шляхом переказу цінних паперів - списання акцій з будь-якого рахунку в цінних паперах боржника і зарахування на рахунок в цінних паперах позивача.

Крім того, представник позивача підтримав клопотання про витребування у Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» виписки про операції з цінними паперами (простими іменними акціями ПрАТ «МК «Азовсталь», код ISIN - UA 4000075758) по рахунку в цінних паперах компанії BARLENCO LTD в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк» за період з 01.03.2018 по 29.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 постановлено клопотання позивача про витребування доказів задовольнити; витребувати у Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» виписку про операції з цінними паперами (простими іменними акціями ПрАТ «МК «Азовсталь», код ISIN - UA 4000075758 ) по рахунку в цінних паперах компанії BARLENCO LTD (місцезнаходження: Themistokli Dervi, З JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер HE 221823) в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний банк» за період з 01.03.2018 по 29.11.2021; залучити до участі в справі № 910/8714/18 співвідповідачем PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") (Gustav Mahlerplein 74 В, 1082МА Amsterdam, The Netherlands (Густав Малерплейн 74 В, 1082МА, Амстердам, Нідерланди); звернутися до Компетентного органу Королівства Нідерланди - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague; поштова адреса: Postbus 20302, 2500 EH, The Hague, Netherlands), обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2021; після надходження від позивача зазначених документів надіслати їх безпосередньо до компетентного органу Королівства Нідерланди - De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague). Поштова адреса: Postbus 20302, 2500 EH, The Hague, Netherlands; заяву позивача про зміну предмета позову у справі № 910/8714/18 прийняти до розгляду; відкласти підготовче засідання у справі на 27.04.2022; зупинити провадження у справі № 910/8714/18 до 27.04.2022.

13.12.2021 до суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про долучення доказів.

13.12.2021 до суду від Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надійшли документи на виконання ухвали суду від 29.11.2021.

16.12.2021 до суду від позивача надійшла заява про долучення документів.

29.12.2021 до суду від позивача надійшли заперечення щодо клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про долучення доказів.

23.02.2022 до суду від відділу державної виконавчої служби надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021.

20.04.2022 представниками Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» та ПрАТ «МК «Азовсталь» до суду подано заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 вказані заяви задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 поновлено провадження у справі № 910/8714/18.

В підготовче засідання 27.04.2022 з'явилися представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь».

В підготовчому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити усне клопотання представника ПрАТ «МК «Азовсталь» про поновлення строків для подання доказів, що надійшли до суду 13.12.2021, поновити ПрАТ «МК «Азовсталь» строк для подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.

В підготовчому засідання судом було розглянуто клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про призначення судово-економічної експертизи у справі № 910/8714/18.

Так ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/8714/18 задоволено. Призначено у справі № 910/8714/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

На вирішення судової експертизи поставлено таке питання:

«Якою була дійсна узгоджена (ринкова) вартість 1 (однієї) акції Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ідентифікаційний код 00191158) станом на 02.03.2018 у складі пакету загальною кількістю 100 % від статутного фонду (капіталу) Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ідентифікаційний код 00191158) за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства»)?».

Витрати по проведенню експертизи покладено на ПрАТ «МК «Азовсталь». Провадження у справі № 910/8714/18 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Вказана ухвала суду від 27.04.2022 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022.

20.12.2022 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшло клопотання про уточнення питань та надання додаткових документів, а також погодження більшого розумного строку проведення експертизи понад 90 календарних днів.

Також 20.12.2022 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до суду надійшов лист із договором від 12.12.2022 № 791/12-22 та рахунком на оплату від 12.12.2022 № 2746 за проведення судової експертизи у справі № 910/8714/18, які судом 23.01.2023 скеровано на адресу ПрАТ «МК «Азовсталь» для підписання та здійснення оплати.

27.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018.

10.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про направлення до експертної установи запиту про стан виконання судової експертизи у справі № 910/8714/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 поновлено провадження у справі № 910/8714/18, призначено судове засідання для вирішення клопотання експерта, яке надійшло до суду 20.12.2022, на 15.02.2023. Витребувано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/8714/18. Запропоновано учасникам справи завчасно надати пояснення щодо клопотання експерта.

23.01.2023 до суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла заява про передачу справи № 910/8714/18 до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь».

25.01.2023 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та заперечення щодо клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про передачу справи № 910/8714/18 до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь».

27.01.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ПрАТ «МК «Азовсталь» та Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Також 27.01.2023 до суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 684,00 грн, яка містить, зокрема, вимогу про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову.

09.02.2023 на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2023 з експертної установи надійшли матеріали справи № 910/8714/18.

10.02.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 зустрічну позовну заяву ПрАТ «МК «Азовсталь» до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 684,00 грн з доданими документами повернуто заявнику.

14.02.2023 та 15.02.2023 до суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 15.02.2023 з'явився представник позивача, інші учасники справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 15.02.2023 представник позивача не підтримав подану ним заяву № 14 від 26.12.2022 про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, у зв'язку з чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив вказану заяву позивача залишити без розгляду.

Розглянувши у підготовчому засіданні 15.02.2023 клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині вимог до ПрАТ «МК «Азовсталь» та Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», суд ухвалою від 15.02.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, закрив провадження у справі № 910/8714/18 в частині позовних вимог до ПрАТ «МК «Азовсталь» про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 0,564 грн згідно звіту ТОВ «Оціночний стандарт» станом на 02.03.2018 у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду та до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

Крім того, в підготовчому засіданні 15.02.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкладення підготовчого засідання.

Також у підготовчому засіданні 15.02.2023 судом розглянуто заяву позивача про зміну предмета позову та залучення співвідповідача - ОСОБА_1 .

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (№ 5 від 09.02.2023). Залучено до участі у справі № 910/8714/18 співвідповідачем - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та зобов'язано позивача направити копію заяви про зміну предмета позову № 5 від 09.02.2023 на адресу ОСОБА_1 , а також встановлено останньому строк для подання до суду відзиву на позовну заяву (із урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову № 5 від 09.02.2023). Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ПрАТ «МК «Азовсталь» (Південне шосе, 89, каб. 12, м. Запоріжжя, 69008), встановлено третій особі строк для подання письмових пояснень на заяву позивача про зміну предмета позову № 5 від 09.02.2023. Відкладено підготовче засідання на 20.03.2023.

02.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява із доказами надсилання ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову № 5 від 09.02.2023.

14.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

16.03.2023 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла заява про участь в судовому засіданні 20.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв'язку з надходженням до суду 20.03.2023 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/8714/18 для розгляду апеляційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 в частині закриття провадження у справі № 910/8714/18, суд ухвалою від 20.03.2023 зупинив провадження у даній справі до розгляду Північним апеляційним господарським судом зазначеної апеляційної скарги.

20.03.2023 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла заява про покладення судових витрат на оплату послуг експерта.

02.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

05.05.2023 та 09.05.2023 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли заяви про стягнення з позивача на користь заявника судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63 821,00 грн.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи № 910/8714/18 до Господарського суду міста Києва, ухвалою від 08.05.2023 поновлено провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 21.06.2023.

09.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ «МК «Азовсталь».

14.06.2023 через відділ діловодства суду від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.06.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 21.06.2023 задоволено.

21.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про покладення судових витрат на оплату послуг експерта на позивача та клопотання про встановлення процесуального строку та зобов'язання вчинити дії.

В підготовче засідання 21.06.2023 з'явились представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь». Інші учасники справи в підготовче засідання уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв/клопотань не подавали.

Представник позивача у підготовчому засіданні 21.06.2023 підтримав клопотання про встановлення процесуального строку та зобов'язання вчинити дії, просив суд задовольнити вказане клопотання та встановити ПрАТ «МК «Азовсталь» строк для оплати судової експертизи та зобов'язати останнього надати до суду необхідні для проведення такої експертизи матеріали. Представник ПрАТ «МК «Азовсталь» заперечував проти задоволення вказаного клопотання позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ «МК «Азовсталь» про покладення судових витрат на оплату послуг експерта; зобов'язано ПрАТ «МК «Азовсталь» надати до суду необхідні для проведення судової експертизи у справі № 910/8714/18 документи, зазначені у клопотанні експертів про уточнення питань та надання додаткових документів від 12.12.2022, яке долучене до листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.12.2022 № 9714/4080-5-22/72, у строк до 05.07.2023 (включно) та попереджено ПрАТ «МК «Азовсталь» про наслідки неподання витребуваних судом доказів або неповідомлення суду про неможливість подати докази; відкладено підготовче засідання на 05.07.2023.

05.07.2023 до суду від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання із клопотанням про надання додаткового строку для подачі необхідних для проведення у даній справі судової експертизи.

В підготовче засідання 05.07.2023 з'явився представник позивача, інші учасники справи своїх представників в підготовче засідання не направили.

В підготовчому засіданні 05.07.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкладення підготовчого засідання відмовити.

В підготовчому засіданні представник позивача, зокрема, просив встановити ПрАТ «МК «Азовсталь» строк для оплати призначеної у даній справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 повторно зобов'язано ПрАТ «МК «Азовсталь» надати до суду необхідні для проведення судової експертизи у справі № 910/8714/18 документи, зазначені у клопотанні експертів про уточнення питань та надання додаткових документів від 12.12.2022, яке долучене до листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.12.2022 № 9714/4080-5-22/72, у строк до 31.07.2023 (включно). Встановлено ПрАТ «МК «Азовсталь» строк на оплату витрат з проведення експертизи - до 31.07.2023 (включно). Підготовче засідання відкладено на 07.08.2023.

01.08.2023 через відділ діловодства суду від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання, до якого на виконання клопотання експерта долучено декларації щодо сплати орендної плати ПрАТ «МК «Азовсталь» за користування земельними ділянками. Водночас, у вказаному клопотанні третя особа просить продовжити процесуальний строк для надання витребуваних документів на 60 днів.

01.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про формування запиту в ЄСІТС про отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстраційний номер облікової картки платника податків та зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , як учасника справи № 910/8714/18.

02.08.2023 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний Суд» від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 07.08.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача (через систему «Електронний Суд» та нарочно) надійшли заперечення щодо клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про продовження процесуального строку. Крім цього, вказані заперечення містять вимогу про скасування ухвали про призначення судово-економічної експертизи у справі № 910/8714/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 клопотання представника ПрАТ «МК «Азовсталь» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

В підготовче засідання 07.08.2023 з'явились представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь». Інші учасники справи уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Представник ПрАТ «МК «Азовсталь» в підготовчому засіданні 07.08.2023 надала суду пояснення щодо поданого клопотання про продовження строку для подання документів, необхідних для проведення судової експертизи, просила суд задовольнити вказане клопотання. Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання відповідача про продовження строку для подання документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про продовження процесуального строку (від 28.07.2023 № 07/28/23/8714) відмовлено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 про призначення судової економічної експертизи у справі № 910/8714/18.

Крім того, в підготовчому засіданні 07.08.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив залишити без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, яке надійшло до суду 14.03.2023; відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, яке надійшло до суду 02.05.2023, у зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю необхідності у витребуванні копій заяв, поданих ОСОБА_1 та ПрАТ «МК «Азовсталь» до Європейського суду з прав людини для правильного та всебічного вирішення даного спору.

Судом в підготовчому засіданні 07.08.2023, без виходу до нарадчої кімнати, було задоволено клопотання позивача, яке надійшло до суду 01.08.2023, щодо формування запиту в Електронному кабінеті ЄСІТС про отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстраційний номер облікової картки платника податків та зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , сформовано відповідний запит, за результатами якого отримано відповідь № 174185 від 07.08.2023 про відсутність відомостей про вказану особу.

Також в цьому підготовчому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про передачу даної справи до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2252/22 про банкрутство ПрАТ «МК «Азовсталь»; розглянути клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» під час розгляду справи по суті; закрити підготовче провадження у справі № 910/8714/18 та призначити справу до розгляду по суті на 06.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8714/18 за касаційною скаргою ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023.

10.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків та зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

30.08.2023 та 01.09.2023 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний Суд» від представників ПрАТ «МК «Азовсталь» - адвокатів Гінінгера А.А. та Чайкіної К.О. надійшли клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.09.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 вказані вище клопотання представників ПрАТ «МК «Азовсталь» про участь у судовому засіданні, призначеному на 06.09.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

06.09.2023 через відділ діловодства суду від представників ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшли три клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 06.09.2023 з'явився представник позивача, інші учасники справи не з'явились.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, яке надійшло до суду 10.08.2023; у задоволенні клопотань представників ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкладення розгляду справи відмовити.

В судовому засіданні 06.09.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представника позивача по суті заявлених позовних вимог, після чого, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 25.09.2023.

11.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про надання доказів понесених судових витрат та їх відшкодування.

Разом з тим, 12.09.2023 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/8714/18, у зв'язку з поданням апеляційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8714/18.

У зв'язку із витребуванням судом апеляційної інстанції всіх матеріалів справи № 910/8714/18, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 було зупинено провадження у справі № 910/8714/18 до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у даній справі.

Однак, 19.09.2023 до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, якою виправлено допущені описки в ухвалі суду апеляційної інстанції від 11.09.2023 в частині витребування матеріалів справи № 910/8714/18, постановлено вважати вірним п. 1 резолютивної частини вказаної ухвали такого змісту: «Витребувати у господарського суду міста Києва копії матеріалів справи № 910/8714/18, необхідних для розгляду апеляційної скарги ПрАТ «МК «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8714/18».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/8714/18, повідомлено учасників справи про те, що судове засідання відбудеться у раніше призначену дату, а саме, 25.09.2023.

21.09.2023 через відділ діловодства суду за допомогою системи «Електронний Суд» від представника ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшла заява, яка містила вимоги про участь у судовому засіданні 25.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про відкладення судового засідання.

22.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові тези промови позивача в судових дебатах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 задоволено клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про участь у судовому засіданні 25.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 25.09.2023 з'явився представник позивача. При цьому, суду не вдалося зв'язатися із представником ПрАТ «МК «Азовсталь» в режимі відеоконференції, у зв'язку з чим суд враховуючи приписи п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України, а також те, що обов'язковою явка представника ПрАТ «МК «Азовсталь» у судове засідання не визнавалась, продовжив розгляд справи за відсутності представника вказаного учасника справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про відкладення судового засідання через необґрунтованість; оголосити в судовому засіданні перерву до 16.10.2023.

11.10.2023 за допомогою системи «Електронний Суд» представником ПрАТ «МК «Азовсталь» подано клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.10.2023 та у наступних судових засіданнях у справі № 910/8714/18, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 вказане клопотання представника ПрАТ «МК «Азовсталь» задоволено.

В судове засідання 16.10.2023 з'явилися представники позивача та ПрАТ «МК «Азовсталь», інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому, судом враховано, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до поданої до суду 06.09.2021 заяви у вирішенні справи № 910/8714/18 просила розгляд справи здійснювати за відсутності її представника.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, з огляду на те, що явка відповідачів 1, 2, 3 та третіх осіб 1, 2 обов'язковою не визнавалась, а в матеріалах справи є необхідні докази для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників вказаних учасників справи.

Представник ПрАТ «МК «Азовсталь» в судовому засіданні 16.10.2023 заявила про подання клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8714/18 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21, надала пояснення щодо даного клопотання та просила суд його задовольнити. Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання про зупинення провадження у справі заперечувала.

Розглянувши вказане вище клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь», суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки останнім не доведено, що правовідносини у даній справі та у справі № 918/1043/21 є подібними та не обґрунтовано неможливості розгляду даної справи по суті до вирішення Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Судом також враховано, що за умовами ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, тоді як ПрАТ «МК «Азовсталь» клопотання про зупинення провадження у справі заявлено на іншій підставі, встановленій п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, а дане клопотання не містить вимоги про повернення на стадію підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні 16.10.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «МК «Азовсталь» про зупинення провадження у справі.

Представник ПрАТ «МК «Азовсталь» у судовому засіданні 16.10.2023 виступила зі вступним словом, заперечуючи проти задоволення позовних вимог та вказуючи на наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_1 .

Також представник позивача надала суду додаткові пояснення щодо спору.

В судових дебатах представник позивача просила позовні вимоги задовольнити та здійснити розподіл судових витрат. Представник ПрАТ «МК «Азовсталь» просила відмовити у задоволенні позову та зменшити витрати на правничу допомогу, заявлені позивачем.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 № 1983-VIII (надалі - Закон № 1983-VIII), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Станом на день набрання чинності Законом №1983-VIII у ПрАТ «МК «Азовсталь» був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного товариства.

Так, Компанії METINVEST B.V. ( Метінвест Б.В. ), яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), належало 74,6643% акцій ПрАТ «МК «Азовсталь». Водночас Компанія METINVEST B.V. є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», частка акцій якого в ПрАТ «МК «Азовсталь» становила 0,0000003%. Крім того, Компанія METINVEST B.V. є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» в розмірі 21,55945%.

Також акціонером ПрАТ «МК «Азовсталь» було Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (позивач), якому станом на 12.04.2018 належало 521 400 простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» номінальною вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 130 350,00 грн, що підтверджується обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах від 19.03.2018 та про операції з цінними паперами від 12.04.2018.

Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (надалі також - відповідач-1) скористався правом, передбаченим ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов'язкового продажу простих іменних акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.

Процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.

Так, 02.03.2018 відповідач-1 направив ПрАТ «МК «Азовсталь» повідомлення про намір скористатися правом на обов'язковий продаж простих іменних акцій від 01.03.2018 № 06 (надалі - Повідомлення). У цей же день рішенням наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 313 засідання наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» (надалі - ТОВ «Оціночний стандарт») оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на дату отримання останнім Повідомлення, надано дозвіл ПрАТ «МК «Азовсталь» на укладання з ТОВ «Оціночний стандарт» договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.

03.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» опублікувало отримане Повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.

05.03.2018 ТОВ «Оціночний стандарт» складено Звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 02.03.2018 в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (надалі - Звіт).

07.03.2018 відповідач-1 уклав з Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 31/2017-1, відповідно до п. 1.3. якого рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (емітента) в межах процедури обов'язкового продажу акцій на вимогу клієнта (відповідача-1), що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента).

12.03.2018 депозитарна установа Банк відкрив рахунок умовного зберігання відповідачу-1.

Рішенням наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в розмірі 0,564 грн згідно зі звітом ТОВ «Оціночний стандарт» станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду.

15.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» направило на адресу відповідача-1 повідомлення № 01/107 про затвердження ринкової вартості акції ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 02.03.2018.

19.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» отримано від відповідача-1 публічну безвідкличну вимогу № 02 про придбання акцій в усіх власників акцій в порядку визначеному п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію.

У публічній безвідкличній вимозі вказано, що відповідач-1 є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих щодо відповідача-1 осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у ПрАТ «МК «Азовсталь».

Крім того, 19.03.2018 заблоковано належні позивачу акції ПрАТ «МК «Азовсталь» на його рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 , відкритому в депозитарній установі Публічному акціонерному товаристві «Піреус банк МКБ».

20.03.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» направило до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР) та Центрального депозитарію цінних паперів (надалі - ЦДЦП) копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу). Того ж дня на офіційному сайті ПрАТ «МК «Азовсталь» розміщено публічну безвідкличну вимогу від 19.03.2018 №02 відповідача-1 про придбання акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» в усіх власників акцій за ціною 0,564 грн.

22.03.2018 ЦДЦП отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів Товариства станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, ПрАТ «МК «Азовсталь» організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.

03.04.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» завершив розсилку своїм акціонерам копій публічної безвідкличної вимоги, про що повідомив відповідача-1 листом від 03.04.2018 № 09-599.

10.04.2018 відповідач-1 перерахував грошові кошти в сумі 77 201 356,07 грн на рахунок ескроу, відкритий у Банку, про що повідомив ПрАТ «МК «Азовсталь» листом від 10.04.2018.

11.04.2018 ПрАТ «МК «Азовсталь» подало до ЦДЦП повідомлення про перерахування відповідачем-1 коштів на рахунок ескроу.

12.04.2018 продані в обов'язковому порядку акції ПрАТ «МК «Азовсталь» зараховані на рахунок у цінних паперах Відповідача-1. Вказані цінні папери примусово списані на користь відповідача-1 як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018 на його рахунок у цінних паперах 300517-CY20003532, відкритий Банком, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 12.04.2018.

27.04.2018 на сайті ПрАТ «МК «Азовсталь» оприлюднено річну фінансову звітність останнього за 2017 рік.

Вказані обставини учасниками справи не заперечуються та не оспорюються.

За висновками рецензії ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» № 13/03-2018РА від 12.03.2018 Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

Після закінчення процедури обов'язкового продажу акцій 10.05.2018 Фонд державного майна України виконав рецензію на звіт, згідно з якою Звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною в звіті, після виправлення зазначених недоліків. Зокрема, в пункті 13 зазначеної рецензії Фонд державного майна України зазначив, що оцінювач не врахував принцип корисності акцій з огляду на міноритарний пакет акцій і вигоди (дивіденди), які акціонер може отримати від володіння таким пакетом акцій.

У подальшому Фонд державного майна України 19.10.2018 склав рецензію за результатами виправлення недоліків Звіту, в якій дійшов висновку, що виправлений звіт

про оцінку однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Згідно з виправленим ТОВ «Оціночний стандарт» звітом про оцінку, на який отримана позитивна рецензія Фонду державного майна України, вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» становить 0,366 грн.

В той же час, позивач надав до матеріалів справи звіт від 14.06.2018 ПП «Академія оцінки і права» про оцінку майна: однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ISIN-UA 4000075758), станом на 02.03.2018, згідно з яким вартість такої акції визначено у 1,95 грн.

Крім того, позивачем в матеріали справи подано висновок експертів №128/18 від 21.11.2018, складений за результатами судово-економічної експертизи, яка проведена на замовлення ПрАТ «Кінто», що діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» на підставі договору про управління активами від 12.03.2018 № 10. За результатами вказаної експертизи ринкова вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» (код ISIN-UA 4000075758) за методом «чистих активів», розрахована як 1/100 вартості всього 100% пакету акцій, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, станом на 02.03.2018 дорівнює 6,2442 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що при реалізації процедури обов'язкового продажу простих акцій міноритарними акціонерами на вимогу особи, яка володіє контрольним пакетом акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» (сквіз-аут) відбулось порушення вимог Закону України «Про акціонерні товариства», а також порушення порядку визначення ринкової вартості акцій, що призвело до істотного заниження ціни обов'язкового продажу акцій та порушення права власності позивача на акції вказаного товариства, гарантованого ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція).

Верховний Суд, скасовуючи постановою від 16.02.2021 у даній справі рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» до Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), ПрАТ «МК «Азовсталь» та Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання недійсним рішення наглядової ради ПрАТ «МК «Азовсталь», оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, визнання недійсною публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018 та зобов'язання вчинити дії (списати акції), та направляючи справу № 910/8714/18 на новий розгляд до місцевого господарського суду зазначив, що судами під час розгляду цієї справи не було з'ясовано наявності легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання чи недотримання в межах процедури примусового викупу акцій критерію пропорційності втручання у право власності, а також визнано передчасними висновки судів як щодо наявності у Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) права примусового викупу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», передбаченого ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», так і щодо правомірності здійснення такого викупу за особливою процедурою, визначеною п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. При цьому, Верховний Суд наголосив на тому, що судами не досліджено обставин щодо забезпечення можливості міноритарних акціонерів скористатися правом, передбаченим ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. Позиція Верховного Суду у вказаній постанові зводиться до передчасності висновків судів при первісному розгляді справи про відсутність при проведенні спірної процедури обов'язкового продажу акцій порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та непропорційного втручання у права позивача.

Тож, під час нового розгляду справи № 910/8714/18 слід з'ясувати чи проводилась спірна процедура примусового відчуження акцій відповідно до норм закону; чи здійснювалась вона з легітимною метою; чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою та чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивача.

За положеннями ч. 5 ст. 310, ч. 1 ст. 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В той же час, під час нового розгляду справи № 910/8714/18 позивачем було змінено предмет позову у зв'язку з фактичною зміною обставин після закінчення підготовчого засідання на стадії первісного розгляду на підставі ч. 4 ст. 46 ГПК України. Так, позивач вказував, що під час нового розгляду даної справи відбувся перехід права власності на всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою від 19.03.2018 № 02 від відповідача-1 до PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (надалі - відповідач-2), а також виплата дивідендів у розмірі, що втричі перевищує ціну примусового викупу (0,564 грн) та підтверджує її істотне заниження в процедурі сквіз-аут.

Водночас, за доводами позивача, процедуру сквіз-аут проведено від імені відповідача-1, який не був власником домінуючого контрольного пакета акцій, в той час як власником таких акцій на момент подання повідомлення про набуття домінуючого контрольного пакета акцій та публічної безвідкличної вимоги був відповідач-2, а після сквіз-ауту власником 100% пакету акцій був ОСОБА_1 , який, в свою чергу, є кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «МК «Азовсталь», частка та вартість активів якого збільшилась в результаті спірної процедури примусового викупу акцій.

Разом з тим, позивач із посиланням на судову практику зазначив, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» є стягнення грошових коштів у розмірі різниці між справедливою ринковою вартістю акцій та сумою коштів, визначеною у публічній безвідкличній вимозі та сплаченою позивачу через рахунок умовного зберігання (ескроу) в процедурі сквіз-аут, у зв'язку з чим заявлено вимогу (із урахуванням заяви про зміну предмету позову від 09.02.2023 № 5, прийнятої судом) про стягнення солідарно з Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД), PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.») та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 961 656,28 грн за 521 400 штук простих іменних акцій ПрАТ «МК «Азовсталь».

При цьому, розмір збитків у вказаній сумі розрахований позивачем наступним чином: (6,2442 грн - 0,564 грн)*521 400, де

6,2442 грн - ринкова вартість 1 (однієї) акції ПрАТ «МК «Азовсталь»,

0,564 грн - ціна обов'язкового продажу акцій, виплачена відповідачем-1 на користь позивача на рахунок умовного зберігання (ескроу),

521 400 - кількість примусово викуплених у позивача акцій ПрАТ «МК «Азовсталь».

ПрАТ «МК «Азовсталь» під час нового розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечувало з посиланням на їх безпідставність. Водночас, з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі, надало до суду договір від 27.02.2018 про уповноваження Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) діяти у якості заявника публічної безвідкличної вимоги та довіреність від 22.02.2018 на представника цієї компанії, уповноваженого на підписання відповідних документів, однак зазначило, що вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції від 18.02.2018 не передбачалось необхідності зазначення у публічній безвідкличній вимозі відомостей щодо існування договору, на підставі якого відповідач-1 діяв як заявник цієї вимоги. Також ПрАТ «МК «Азовсталь» зазначив, що ним було дотримано положень законодавства щодо порядку опублікування інформації про операції з придбання Компанією METINVEST B.V. акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» від 10.10.2017.

Узагальнені заперечення ПрАТ «МК «Азовсталь» зводяться до того, що обов'язковому продажу на вимогу відповідача-1 підлягали лише 3,256% акцій ПрАТ «МК «Азовсталь». Рецензіями ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» та Фонду державного майна України на Звіт про оцінку, виконаний ТОВ «Оціночний стандарт» було схвалено в цілому обраний оцінювачем порівняльний підхід для визначення вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь», в той час як необхідність виключного застосування майнового підходу не закріплена жодним нормативно-правовим актом у сфері оцінки майна та оціночної діяльності. Позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів обставин заниження ринкової вартості акцій, а звіт, складений ПП «Академія оцінки і права» не може бути використаний для визначення ринкової вартості акцій, оскільки на дату проведення оцінки у позивача були відсутні акції, які можна було б оцінити, так як вони були списані 12.04.2018 на користь відповідача-1. Крім того, згідно з указаним звітом позивача, оцінка акцій здійснювалась без зазначення пакета акцій, в якому вона оцінюється.

Відповідачі та Фонд державного майна України будь-яких документів по суті спору на стадії нового розгляду справи до суду не подали.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до поданої до суду 06.09.2021 заяви у вирішенні справи № 910/8714/18 поклалась на розсуд суду.

Враховуючи вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/8714/18, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За положеннями частин 4, 5 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми Конституції України, Конвенції та ЦК України визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення особи своєї власності. При цьому зазначені норми припускають можливість винятку з цього загального правила за умови, коли позбавлення права власності перебачено законом, здійснюється в інтересах суспільства (з мотивів суспільної необхідності) та є пропорційним (зокрема передбачає компенсацію, відшкодування вартості майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені ЦК України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Виходячи із приписів статей177, 194 ЦК України, акція є об'єктом права власності.

Україна, виконуючи обов'язки з адаптації її корпоративного законодавства до законодавства Європейського Союзу, запровадила інститути витіснення та примусового продажу (squeeze-out і sell-out).

Так, Верховна Рада України прийняла Закон №1983-VIII, яким доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» статтею 65-2, що передбачає примусове відчуження міноритарними акціонерами належних їм акцій на вимогу власників домінуючого контрольного пакета акцій.

Відповідно ч. 4 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства. У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов'язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

При цьому у п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Для реалізації прав, передбачених ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство зобов'язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов'язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.

Для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов'язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

Водночас, відповідно до положень ч. 4 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», за загальним правилом, заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, які регулюють придбання акцій, відповідно, приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій та публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій.

Однак положення ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства» не поширюються на особу (осіб, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій товариства, у разі, зокрема, якщо така особа на дату, передбачену частиною першою цієї статті, вже є власником контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам (ч. 9 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства»). У частині 1 зазначеної статті йдеться про дату укладення особою (особами, що діють спільно) договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства.

Частиною 9 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев'ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов'язання щодо оплати акцій, що придбаваються (ч. 13 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»). Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги (ч. 14 ст. 65-2 цього Закону).

Тобто процедура примусового викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» є таким правочином, в якому особа, що володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, може впливати на спосіб визначення ціни акцій та набуває право власності на них унаслідок виконання вимог, визначених зазначеною нормою, тоді як міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Комісії.

Водночас згідно з частинами 1, 4 ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов'язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов'язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею. За загальним правилом ціна обов'язкового придбання акцій визначається відповідно до частин 5-7 ст. 65-2 цього Закону.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1983-VIII у разі якщо після набрання чинності цим Законом акціонер, який станом на дату набрання чинності цим Законом разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства»), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно з положеннями зазначеного пункту в редакції, чинній на час виникнення спірних у справі правовідносин щодо реалізації процедури спірного примусового викупу акцій, для цілей цього пункту ціною обов'язкового придбання акцій визначається найбільша з таких: 1) ціна, визначена відповідно до пункту 2 цього розділу; 2) найвища ціна акції, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності цим Законом.

В постанові від 16.02.2021 у даній справі Верховний Суд вказав, зокрема, на те, що під час первісного розгляду справи судами не було досліджено доказів, якими б підтверджувалось опосередковане володіння відповідачем-1 (у складі групи афілійованих осіб) 96,2237503% акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» та наявність у нього права примусового викупу акцій ПрАТ «МК «Азовсталь», передбаченого ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», а також не встановлено обставин, які свідчать про набуття відповідачем-1 та його афілійованими особами права власності на контрольний пакет акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» до набрання чинності Законом № 1983-VIII.

В п. 111 вказаної постанови Суд наголосив, що не зважаючи на наявність відомостей щодо набуття Компанією Метінвест Б.В. акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» 10.10.2017, суди першої та апеляційної інстанції безпідставно зазначили про відсутність у позивача права вимагати обов'язкового придбання його акцій.

Суд встановив, що відповідно до структури власності ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на дату набрання чинності Закону № 1983-VIII у цьому товаристві був власник домінуючого контрольного пакета акцій - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.»), який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій товариства. Зокрема, Компанії METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.) (відповідач-2), яка є єдиним акціонером Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (відповідач-1), належало 74,6643% акцій товариства. Одночасно Компанія METINVEST B.V. ( Метінвест Б.В. ) є єдиним учасником ТОВ «Метінвест Холдинг», частка акцій якого в товаристві становила 0,0000003%, а також власником Компанії «Метінвест Інтернешнл С.А.» (Metinvest International S.A.), якій належав пакет акцій товариства у розмірі 21,55945%.

Враховуючи зазначені обставини, на відповідача-2 не розповсюджувався обов'язок, визначений у ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо повідомлення товариства щодо набуття домінуючого контрольного пакету акцій.

Водночас, 10.10.2017 власник домінуючого пакета акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» - PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.») придбав у ПрАТ «МК «Азовсталь» 21 869 405 шт простих іменних бездокументарних акцій, що підтверджується договором № 1/2017 купівлі-продажу акцій від 06.10.2017, в результаті чого частка відповідача-2 збільшилася із 74,6643% до 75,18456%, чим було досягнуто значного контрольного пакету акцій.

15.01.2018 ПрАТ «МК Азовсталь» на своєму офіційному сайті оприлюднило повідомлення про виникнення особливої інформації емітента, відповідно до якого цієї ж дати ПрАТ «МК Азовсталь» отримало від ПАТ «Національний депозитарій України» реєстр акціонерів, сформований станом на 31.12.2017, відповідно до якого було виявлено зміну відомостей про власника акцій, якому належить 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

В той же час в матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувалось дотримання особою, яка внаслідок придбання акцій товариства стала власником домінуючого контрольного пакета акцій (відповідач-2), процедури визначеної ч. 1 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо подання відповідного повідомлення про придбання акцій, чим порушено вимоги п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1983-VIII.

За приписами ч. 3 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов'язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

В той же час, ПрАТ «МК Азовсталь», будучи усвідомленим про укладення договору купівлі-продажу 06.10.2017, оскільки останній є стороною даного правочину, лише 15.01.2018 розмістив в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії (stockmarket.gov.ua) особливу інформацію про зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків простих акцій товариства, що підтверджується наявним у матеріалах справи прінт-скріном зі сторінки smida.gov.ua та перевірено судом із веб-сторінки https://smida.gov.ua/db/prof/00191158. При цьому, в розкритій 15.01.2018 інформації не було зазначено про найвищу ціну придбання акцій за останні 12 місяців у процесі такого набуття.

Виходячи із встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що неповідомлення відповідачем-2 інформації про укладання 06.10.2017 договору № 1/2017 купівлі-продажу акцій ПрАТ «МК Азовсталь» відповідно до ч. 1 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» позбавило позивача права скористатися правом, визначеним ст. 65-3 Закону України «Про акціонерні товариства».

Спираючись на викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у даній справі висновки, суд зазначає, що обставини дотримання чи недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права міноритарних акціонерів вимагати обов'язкового придбання належних їм акцій (з визначенням ціни такого придбання згідно з вимогами відповідних законодавчих норм) до проведення процедури примусового викупу акцій є суттєвими для з'ясування збалансованості інтересів усіх акціонерів відповідного товариства, зокрема, враховуючи порядок визначення ціни обов'язкового придбання акцій, певною мірою відмінний від ціни обов'язкового продажу, передбаченої п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII.

Таким чином, порушення порядку розкриття особливої інформації по операції 10.10.2017 має прямий вплив на процедуру примусового викупу акцій, яка відбулася у березні-квітні 2018 року.

Як встановлено судом, 01.03.2023 Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) від власного імені, вказуючи на те, що вона є афілійованою особою юридичних осіб, які станом на дату набрання чинності Законом № 1983-VIII вже були власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «МК Азовсталь», подала повідомлення № 06 про намір скористатися правами, передбаченими ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо обов'язкового продажу усіма акціонерами акцій вказаного товариства в порядку п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII. Також у вказаному повідомленні зазначено, що афілійованими особами, а саме: Компанією METINVEST B.V. (Метінвест Б.В.), Компанією «Метінвест Інтернешнл С.А.» (Metinvest International S.A.) та ТОВ «Метінвест Холдинг» та компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) укладено відповідний договір, згідно з яким остання виступає суб'єктом реалізації прав, передбачених ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1983-VIII.

До вказаного повідомлення було долучено структуру власності Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «МК Азовсталь» станом на 01.03.2018, із якої не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) була власником акцій ПрАТ «МК Азовсталь» прямо чи опосередковано.

Однак, судом із матеріалів справи встановлено, що 27.02.2018 Компанією METINVEST B.V. (сторона 1), Компанією Metinvest International S.A. (сторона 2), ТОВ «Метінвест Холдінг» (сторона 3) та Компанією BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (сторона 4) укладено договір, на підставі якого остання (сторона-4) здійснювала обов'язковий викуп акцій ПрАТ «МК Азовсталь».

Відповідно до п. (А) вказаного договору сторони є афілійованими особами в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме сторона 2, сторона 3 та сторона 4 перебувають під контролем сторони 1.

За приписами п. (Е) вказаного договору сторони мають разом право власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «МК Азовсталь», який таким чином перебуває у прямій та опосередкованій власності сторони 1, тобто Компанії METINVEST B.V.

Вказаним договором визначено Компанію BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій ПрАТ «МК Азовсталь» шляхом надсилання до ПрАТ «МК Азовсталь» публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «МК Азовсталь» та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII. Компанія BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) вчиняє дії, зазначені у п. 1 цього договору від власного імені та за власні кошти, самостійно несе ризик збитків за неналежне виконання своїх обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, правочин з обов'язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут було вчинено за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію ПрАТ «МК «Азовсталь».

Вказану ціну обов'язкового продажу позивач не визнає, стверджуючи про непропорційне втручання в право власності останнього на належні йому акції ПрАТ «МК «Азовсталь» без виплати справедливої компенсанції їх вартості.

Досліджуючи ціну продажу акцій, суд враховує, що у низці постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: «при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати» (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, у т.ч. цінних паперів (акцій) встановлений у ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства» з урахуванням особливостей, передбачених у ст.65-2 цього Закону.

Зокрема, у ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Зокрема, під час проведення оцінки майна та майнових прав (майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є обов'язковим для застосування Національний стандарт № 1, затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Національний стандарт № 3, затверджений постановою КМУ від 29.11.2006 № 1655 (надалі - Національний стандарт № 3), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів). Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнено правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 наступним чином:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за № 924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом № 1.

Слід зазначити, що у постанові від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».

З матеріалів справи вбачається, що ринкова вартість акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» розрахована суб'єктом оціночної діяльності порівняльним методом становить 0,564 грн, що підтверджується Звітом ТОВ «Оціночний стандарт» від 05.03.2018.

Саме на підставі вказаного Звіту Наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» прийнято рішення, оформлене протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 0,564 грн, виходячи із якої в подальшому було списано акції вказаного товариства, що належали позивачу, як міноритарному акціонеру, на користь відповідача-1, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 12.04.2018 по 12.04.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК України, яким мають відповідати дії будь-якого суб'єкта.

Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль вона обирає суб'єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада обирається рішенням загальних зборів простим або кумулятивним голосуванням. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі представники акціонерів), та/або незалежні директори.

Втім, те, що особа член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

У Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням НКЦПФР від 22.07.2014 № 955 (надалі - Принципи), рекомендованих до застосування в акціонерних товариствах, містяться такі рекомендації, які відображають найкращі практики корпоративного управління:

- товариство повинно забезпечити захист прав, законних інтересів акціонерів та рівне ставлення до всіх акціонерів незалежно від того, чи є акціонер резидентом України, від кількості акцій, якими він володіє, та інших факторів;

- товариство має запровадити ефективні механізми захисту прав дрібних акціонерів від недобросовісних дій акціонерів власників контрольного пакета акцій, вчинених ними особисто або третіми особами у їх інтересах (п. 2.8);

- якщо рішення можуть по-різному впливати на різні групи акціонерів, наглядова рада має однаково справедливо ставитись до всіх акціонерів; наглядова рада у своїй діяльності керується найкращими етичними стандартами та враховує інтереси зацікавлених осіб (п. 3.1.2.);

-з метою забезпечення незалежності наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів, кількість яких складає принаймні 25 відсотків кількісного складу ради; незалежним вважається член наглядової ради, який не має будь-яких суттєвих ділових, родинних або інших зв'язків з товариством, членами його виконавчого органу або мажоритарним акціонером товариства і не є представником держави (п. 3.1.12).

У коментарях до п. 2.8 Принципів зазначено, що товариство має дбати про те, щоб рішення, які проводяться в життя контролюючими акціонерами, відповідали найкращим інтересам товариства та враховували інтереси дрібних (міноритарних) акціонерів; контролюючі акціонери не здійснюють дії, направлені на отримання зисків на шкоду товариству та іншим акціонерам; у разі зміни контролю над акціонерним товариством дрібним акціонерам надається можливість продати або вимагати викупу контролюючим акціонером або товариством належних їм акцій за справедливою (ринковою) ціною.

Тобто, дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», має істотне значення для вирішення цього спору, адже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (постанова Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18).

Крім того, в матеріалах справи містяться звіт ПП «Академія оцінки і права» від 14.06.2018, згідно з яким вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» за дохідним методом склала 1,95 грн, а також висновок експертів № 128/18 від 21.11.2018, згідно з яким вартість однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» за майновим методом (методом чистих активів) становить 6,2442 грн.

Водночас, суд виходить з того, що у цій справі підлягає визначенню не ринкова вартість акцій як така, а сума справедливої компенсації, у значенні ч. 5 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 321 ЦК України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивач мав би отримати за 1 акцію в результаті примусового викупу його акцій.

У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість акцій вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

У розділі 1 вказаного положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями підприємства.

У розділі 2 Національного положення встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Так, відповідно до річної фінансової звітності ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 31.12.2017, в якій відображено активи, зобов'язання і власний капітал товариства, вбачається, що станом на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) товариства (рядок 1495) складає 26 250 667 000 грн. Одночасно, кількість акцій, випущених ПрАТ «МК «Азовсталь», складає 4 204 000 000 шт.

При цьому, суд зазначає, що фінансова звітність ПрАТ «МК «Азовсталь» за 2017 рік є належним та допустимим доказом, на підставі якого можна визначити вартість чистих активів товариства.

Суд вважає за можливе визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ «МК «Азовсталь» на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд. 3.6. «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19. Така визначена судом вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ «МК «Азовсталь».

Вказаний розрахунок вартості 1 акції ПрАТ «МК «Азовсталь» є таким, що узгоджується із результатом, отриманим внаслідок проведення ТОВ «Центр судових експертиз Альтернатива» судово-економічної експертизи, згідно із висновком експертів № 128/18 від 21.11.2018.

У вказаному висновку розрахунок однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» було здійснено саме за методом «чистих активів» у складі пакету акцій 100%, тобто шляхом ділення вартості повного пакету акцій на загальну кількість акцій в такому пакеті, виходячи із фінансової звітності товариства за 2017 рік.

Вказаний висновок складено судовими експертами Морозовою О.С. та Максименко Т.О., які є атестованими судовими експертами; у ньому зазначено про обізнаність експертів із кримінальною відповідальністю за надання завідомо неправдивого висновку, а також вказано про те, що даний висновок підготовлено для подання до суду.

Отже, на переконання суду, висновок № 128/18 від 21.11.2018 є таким, що відповідає вимогам 98, 101 ГПК України, а тому оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Виходячи із викладеного вище, оцінюючи подані в матеріали справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ціна за 1 просту іменну акцію у розмірі 0,564 грн, яка затверджена наглядовою радою ПрАТ «МК «Азовсталь» та за якою відбувся примусовий викуп акцій, не є справедливою. Тому позивач має право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802 грн (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) товариства, та вартістю акцій, яка розрахована суб'єктом оціночної діяльності порівняльним методом у складі пакету загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (капіталу) товариства та за якою відбувся викуп в процедурі «сквіз-ауту».

Отже, під час нового розгляду справи № 910/8714/18 знайшли свої підтвердження доводи позивача про те, що обов'язковий продаж акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» було проведено із порушенням процедури, прав позивача, що призвело до порушення критеріїв справедливості та пропорційності вручання у права позивача.

У постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 Верховний Суд зазначає, що колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Підставою для відшкодування шкоди є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з частинами 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення гл. 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень гл. 83 ЦК України.

За змістом приписів гл. 82 та гл. 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

При цьому, судом враховуються також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2022 у спарві № 905/671/19, згідно з якими міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси». Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

Позивач стверджував, що компанія відповідач-1 вже не є власником акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» а відчужила їх на користь відповідача-2, який є власником 100% (прямо та опосередковано) пакета акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» та перебуває під контролем ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме структурою власності ПрАТ «МК «Азовсталь» та листом Компанії Метінвест Інтеренейшнл С.А. від 09.01.2018.

Вказане дає суду достатні підстави вважати, що відповідач-1 був використаний в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 96,2237503% акцій, як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси».

Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб'єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.

Відповідно до практики ЄСПЛ підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник володіє значним пакетом акцій, який дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли акціонер є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від акціонера, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов'язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі «Альберт і інші проти Угорщини» (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).

Отже в даному випадку позивачеві завдано збитків взаємопов'язаними сукупними діями ПрАТ «МК «Азовсталь» та відповідачів, вчиненими з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З урахуванням наведеного, а також того, що предметом позову є стягнення грошових коштів саме як компенсації справедливої вартості примусово викуплених акцій, суд вважає, що відповідачі як набувачі акцій за ціною, яка за висновком суду не є справедливою, фактично без достатньої правової підстави за рахунок позивача як власника акцій, у якого вони були примусово викуплені в процедурі сквіз-аут, зберігають у себе кошти, які на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України зобов'язані повернути позивачу як компенсацію справедливої вартості акцій. Такий висновок суду узгоджується з вищенаведеною правовою позицією Верховного Суду у справі № 905/671/19.

Разом з тим для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст.ст. 1212-1214 ЦК України).

Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача грошових коштів у розмірі 2 961 656,28 грн за 521 400 шт простих іменних акцій ПрАТ «Азовсталь».

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Так, позивачем на стадії нового розгляду справи було подано до суду заяву про надання доказів понесених судових витрат та їх відшкодування, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідачів на користь позивача в рівних частинах судовий збір у загальному розмірі 63 602,22 грн, поштові витрати у розмірі 1388,22 грн, витрати за проведення незалежної оцінки вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в сумі 15 000,00 грн, витрати за проведення судової економічної експертизи у розмірі 40 000,00 грн, судові витрати із нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача в розмірі 6000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 400,00 грн.

Суд зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви із урахуванням заяви від 09.02.2023 про зміну предмету позову, а також судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг за оскарження рішення суду за результатами первісного розгляду справи, покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Крім того, судом із матеріалів справи встановлено, з метою визначення вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» позивачем було понесено витрати на проведення незалежної оцінки вартості у ПП «Академія оцінки і права» у розмірі 15 000,00 грн, які підтверджуються договором № 06/05/01-ЦП про оцінку майна, актом прийому-передачі послуг від 14.06.2018 та платіжним дорученням № 391 від 12.06.2018. Також позивачем понесено витрати за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 737 від 01.11.2018, а також витрати з оплати послуг приватного нотаріуса Кучеравенко Т.Є. у розмірі 6000,00 грн з нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2021, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів у справі № 910/8714/18, шо підтверджується платіжною інструкцією № 137 від 16.12.2021.

Отже, враховуючи підтвердження матеріалами справи факту понесення вказаних вище витрат та необхідності їх понесення для розгляду даної справи, суд, зважаючи на відсутність заперечень інших учасників справи щодо таких витрат, дійшов висновку про покладення витрат на проведення незалежної оцінки вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» в сумі 15 000,00 грн, витрат за проведення судової економічної експертизи у розмірі 40 000,00 грн та судових витрат із нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача в розмірі 6000,00 грн на відповідачів у рівних частинах.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідачів поштових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв'язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20.09.2022 у справі № 756/11978/16-ц.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила).

Відповідно до визначення, яке міститься у п. 2 вказаних Правил, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належними доказами здійснення поштових відправлень є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

В той же час, позивачем не до всіх здійснених них поштових відправлення, за які останній просить стягнути кошти з відповідачів надано фіскальні чеки, як документи, які підтверджують факт надання послуг поштового зв'язку, а також продубльовано окремі описи вкладень.

З врахуванням наведеного, витрати позивача на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з відповідачів в розмірі, підтвердженому належними доказами, а саме в сумі 701,38 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Так, з указаної заяви представника позивача вбачається, що останнім заявлено до стягнення з відповідачів у рівних частинах витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 400,00 грн, які понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи № 910/8714/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019, додаткової угоди від 10.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 153-АО/2019 від 29.07.2019, розрахунків розміру витрат правової допомоги від 19.02.2021, від 15.07.2021, від 06.09.2023, звітів розміру витрат на надання правової допомоги від 22.07.2022, від 11.04.2023, акту про склад та розмір судових витрат по справі № 910/8714/18 від 08.09.2023 № 1, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8077/10 від 18.07.2019 та ордеру серії АІ № 1073897 від 17.12.2020.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, судом встановлено, що 29.07.2019 між Приватним акціонерним товариством «КІНТО», що діє від власного імені та у власних інтересах та як компанія із управління активами, зокрема, Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Інтеракціо» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 153-АО/2019 (надалі - Договір), згідно умов п. 2.1. якого виконавець зобов'язується надавати правову допомогу замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її у встановленому цим Договором порядку.

За умовами п. 5.2. Договору вартість послуг визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід'ємною частиною цього Договору та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою від 10.12.2020 до Договору визначено порядок оплати правової допомоги щодо захисту прав та законних інтересів замовника, пов'язаних у справі № 910/8714/18 а також визначено, що правова допомога за цією додатковою угодою надається адвокатом Кологойдою О.В. (п. 6). Даною додатковою угодою встановлені також ставки вартості відповідних послуг виходячи із витраченого адвокатом часу або кількості складених процесуальних документів.

08.09.2023 між сторонами Договору складено та підписано Акт про склад та розмір судових витрат по справі № 910/8714/18 від 08.09.2023 № 1, до якого включено витрати на проведення незалежної оцінки ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «МК «Азовсталь» у розмірі 15 000,00 грн, витрати на проведення судової економічної експертизи у розмірі 40 000,00 грн, а також витрати на надання професійної правничої допомоги в Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді у загальному розмірі 50 400,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, враховуючи, що позов у даній справі задоволено, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів в рівних частинах витрат на правничу допомогу у розмірі 50 400,00 грн підлягає частковому задоволенню, оскільки обгрунтованими визнаються лише витрати у розмірі 39 400,00 грн.

В іншій частині заяви про стягнення з відповідачів 11 000,00 грн правничої допомоги суд відмовляє, з огляду на те, що представником позивача включено до складу таких витрат витрати за подання процесуальних документів, у задоволенні яких було відмовлено (заява про забезпечення позову № 15 від 18.12.2020, письмові пояснення до вказаної заяви від 13.01.2021, клопотання про витребування доказів № 14 від 02.05.2023, заява про забезпечення позову № 24 від 14.05.2021) або які не було підтримано (заява про залишення без розгляду однієї з позовних вимог № 14 від 26.12.2022), а також включено документи, які за своїм обсягом та витраченим на них часом не є співмірними із встановленою вартістю у 1000,00 грн за такі документи (клопотання від 01.08.2023 № 20, заява № 7 від 28.02.2023). Крім цього, у витрати двічі були включено клопотання про витребування доказів № 46 від 17.11.2021, а також включено участь у судових засіданнях, зокрема, 14.06.2021 та 20.03.2023, які не відбулися.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (місцезнаходження: Themistokli Dervi, З JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер HE 221823), PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") (Gustav Mahlerplein 74 В, 1082МА Amsterdam, The Netherlands (Густав Малерплейн 74 В, 1082МА, Амстердам, Нідерланди), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 35744353) 2 961 656 (два мільйони дев'ятсот шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) гривень 28 коп. за 521 400 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ідентифікаційний код 00191158).

3. Заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

4. Стягнути з Компанії BARLENCO LTD (Барленко ЛТД) (місцезнаходження: Themistokli Dervi, З JULIA HOUSE, 1066, Nicosia, Cyprus, реєстраційний номер HE 221823) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 35744353) 21 200,74 грн судового збору, 233,79 грн поштових витрат, 5000,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки вартості однієї простої іменної акції, 13333,33 грн витрат за проведення економічної експертизи, 2000,00 грн витрат за послуги з нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача, 13 133,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.") (Gustav Mahlerplein 74 В, 1082МА Amsterdam, The Netherlands (Густав Малерплейн 74 В, 1082МА, Амстердам, Нідерланди) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 35744353) 21 200,74 грн судового збору, 233,79 грн поштових витрат, 5000,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки вартості однієї простої іменної акції, 13333,33 грн витрат за проведення економічної експертизи, 2000,00 грн витрат за послуги з нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача, 13 133,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (вул. Петра Сагайдачного, 25Б, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 35744353) 21 200,74 грн судового збору, 233,80 грн поштових витрат, 5000,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки вартості однієї простої іменної акції, 13333,34 грн витрат за проведення економічної експертизи, 2000,00 грн витрат за послуги з нотаріального засвідчення справжності підпису перекладача, 13 133,34 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. В іншій частині заяви Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" про відшкодування судових витрат відмовити.

8. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 30.10.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Попередній документ

114526831

Наступний документ

114526833

Інформація про рішення:

№ рішення:	114526832
№ справи:	910/8714/18
Дата рішення:	16.10.2023
Дата публікації:	01.11.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (12.09.2022)
Дата надходження:	26.08.2022
Предмет позову:	про визнання недійсним рішення, визнання недійсним правочину, стягнення акцій

Розклад засідань:

Минулі засідання (31)

19.01.2021 11:45	Касаційний господарський суд
16.02.2021 12:00	Касаційний господарський суд
19.04.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
14.06.2021 10:15	Господарський суд міста Києва
15.07.2021 10:00	Північний апеляційний господарський суд
13.09.2021 12:15	Господарський суд міста Києва
27.09.2021 12:40	Господарський суд міста Києва
29.11.2021 11:10	Господарський суд міста Києва
15.02.2023 10:00	Господарський суд міста Києва
20.03.2023 11:15	Господарський суд міста Києва
20.04.2023 10:30	Північний апеляційний господарський суд
21.06.2023 11:30	Господарський суд міста Києва
05.07.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
07.08.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
06.09.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
25.09.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
16.10.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
13.12.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
06.03.2024 12:50	Північний апеляційний господарський суд
03.04.2024 12:40	Північний апеляційний господарський суд
17.04.2024 13:20	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2024 12:30	Касаційний господарський суд
11.06.2024 12:30	Касаційний господарський суд
18.06.2024 11:15	Касаційний господарський суд
30.07.2024 11:30	Касаційний господарський суд
10.09.2024 14:00	Касаційний господарський суд
08.10.2024 11:50	Касаційний господарський суд
25.11.2024 12:00	Касаційний господарський суд
17.12.2024 14:00	Касаційний господарський суд
27.01.2025 14:00	Касаційний господарський суд
26.03.2025 12:20	Господарський суд міста Києва