РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/460/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання за дорученням судді - помічник судді Павлюк У.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО",
відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ",
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК",
про стягнення солідарно 3 374 179, 23 грн, з яких 1 333 406, 25 грн - пеня, 1 183 625, 91 грн - 36% річних та 857 147, 07 грн - інфляційних втрат,
за участю:
представника позивача Бохана С. О.,
представниці відповідача Гірник О.О.,
представник відповідача ТОВ "Кондор Логістик" не з'явився,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. ТОВ "Спектр-Агро" звернулось з позовом до ТОВ "Агро-Галич-ІФ" та ТОВ "Кондор Логістик" про стягнення солідарно 3 374 179, 23 грн, з яких 1 333 406, 25 грн - пеня, 1 183 625, 91 грн - 36% річних та 857 147, 07 грн - інфляційні втрати.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судочинства.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2023 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2.2. Повідомлення учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.05.2023 та всі наступні процесуальні документи надсилалася відповідачу ТОВ "Кондор Логістик" за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з ЄДРПОУ.
Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованим списком розсилки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2).
На адресу суду усі поштові відправлення поверталися із відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач ТОВ "Кондор Логістик" належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
2.3. Продовження, поновлення процесуальних строків.
В судовому засіданні 18.07.2023 відповідно до ст. 119, 166 ГПК України суд поновив строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до протокольної ухвали від 01.08.2023 суд на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжив строк для подання відповіді на відзив до 07.08.2023.
2.4. Строк підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.08.2023.
2.5. Початок розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 15.08.2023 відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України за згодою сторін суд почав розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.
2.6. Перерви в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 15.08.2023 оголошувалась перерва до 29.08.2023 з наступним оголошенням перерви до 07.09.2023, з наступним оголошенням перерви до 15.09.2023.
Судове засідання 15.09.2023 не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Згідно з ухвалою суду від 25.09.2023 розгляд справи по суті був призначений на 03.10.2023.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.
3.1. Позовна заява від 15.05.2023 (вх.№5763/23 від 15.05.2023).
Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним погашенням заборгованості за поставлений ТОВ "Агро-Галич-ІФ" товар відповідно до умов договору поставки від 15.03.2021 №64/21-ЛВ. Відповідальність ТОВ "Кондор Логістик" мотивує умовами договору поруки.
Пояснює, що з приводу порушення вказаного зобов'язання відповідачами розглядалась справа №909/50/22, у якій 28.03.2022 була затверджена мирова угода. Проте відповідачі порушили умови мирової угоди, і заборгованість за поставлений товар була сплачена у березні 2023 року. Звертає увагу на те, що предметом позову у справі №909/50/22 було не тільки стягнення заборгованості, але й стягнення пені та 36% річних, які були нараховані станом на 21.01.2022, а також інфляційних втрат станом на грудень 2021 року.
Спір стосується стягнення пені та 36 % річних з 22.01.2022, інфляційних втрат з січня 2022 р. до дати остаточного розрахунку.
Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 173, 193, 231, 202 ГК України, ст. 525, 534, 549, 599, 610, 625, 627, 628, 655, 712 ЦК України.
3.2. Відзив ТОВ "Агро-Галич-ІФ" від 20.06.2023 (вх.№9546/23 від 27.06.2023).
Вказує на неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій. Зазначає, що між сторонами було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2022. Вказаною мировою угодою сторони визначили розмір та порядок погашення заборгованості за договором поставки від 15.03.2021 №64/21-ЛВ з урахуванням штрафних санкцій, в тому числі у випадку несплати боржником до 30.04.2022 визначеної заборгованості. Вказує, що на виконання вказаної ухвали суду державним виконавцем 07.06.2022 було відкрито виконавче провадження АС ВП 69178494, та ТОВ "Агро-Галич-ІФ" сплачено усю заборгованість, яка була визначена в п. 6 мирової угоди. Вважає, що, відповідач свої зобов'язання щодо виконання умов мирової угоди виконав у повному обсязі. Зобов'язання по оплаті коштів поза межами мирової угоди у ТОВ "Агро-Галич-ІФ" відсутні.
Вважає, що під час нарахування штрафних санкцій позивач безпідставно покликається на п. 7.2. договору поставки, оскільки з моменту затвердження мирової угоди зобов'язання за договором припиняються.
Заперечує щодо нарахування пені за період з 22.01.2023 по 20.03.2023, так як період, за який нараховується пеня, не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання могло бути виконане.
Просить врахувати, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань,
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежно виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним, з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Відтак, просить суд врахувати, що на день подання позовної заяви основна сума боргу за договором поставки у розмірі 2 862 103, 49 грн та штрафні санкцій у розмірі - 1 392 895,74 грн сплачені. Розмір санкцій, які позивач просить стягнути, та санкції, які сплачені по договору, порівняно з загальною сумою договору у сукупності будуть перевищують суму несвоєчасно виконаного зобов'язання за договором поставки у два рази.
3.3. Пояснення ТОВ "Агро-Галич-ІФ" (вх.№ 10418/23 від 18.07.2023).
Відповідач повторно вказав, що в п. 6 мирової угоди було визначено суму, яка підлягала стягненню після 30.04.2022, а саме 4 107 369, 64 грн, де 2 862 103, 49 - основний борг, 1 245 266, 15 грн - штрафні санкції. Тому вважає, що всі зобов'язання відповідач перед позивачем виконав.
Крім того зазначив, що неустойка не покликана забезпечити отримання кредитором внаслідок стягненню штрафних санкцій невиправданих додаткових прибутків. Такий висновок зроблено у постанові КГС ВС від 06.062023 у справі № 911/682/21.
Позивач отримав суму штрафних санкцій, що становить 50% від суми основного боргу. Просить у задоволені даного позову відмовити повністю, оскільки спірні вимоги мають на меті не стимулювання боржника до сплатити боргу, а отримання позивачем незаконного збагачення у розмірі, що перевищує 150 % суми основного боргу.
3.4. Відповідь на відзив від 08.10.2021 №5 (вх.№16126/21 від 13.10.2021).
Позивач підтвердив факт повного погашення заборгованості відповідачем за поставлений товар. Щодо періоду нарахування штрафних санкцій вказує, що сторони в мировій угоді домовилися про стягнення сум основного боргу та штрафних санкцій станом на 21.01.2022. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій зазначає, що відповідно до норм ст. 625 ЦК України відсотки річних та індекс інфляції мають компенсаційний, а не штрафний характер. Приписами вказаної норми передбачено, що 3% річних підлягають стягненню, якщо інших розмір процентів не встановлений договором. Вважає, що у відповідача була можливість виконати свої зобов'язання за договором та не допускати нарахування штрафних санкцій та відсотків річних.
Звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 233 ГП України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; однак це не обов'язок, а право суду. Для застосування вказаної норми відповідач має довести значене перевищення неустойки щодо розміру збитків. Тому вважає нарахування справедливими та пропорційними.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" як покупцем укладено договір поставки від 15.03.2021 № 64/21-ЛВ (далі - Договір/Договір поставки).
Умови Договору такі.
На умовах, визначених Договором, постачальник зобов'язується передати у власнiсть покупця продукцiю виробничо-технiчного призначення (надалi - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар i оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити вiдсотки за користування товарним кредитом в cyмi, визначенiй вiдповiдно до умов договору (п. 1.1.).
Найменування товару, його кiлькiсть, цiна за одиницю, термі поставки покупцю та базис поставки (згiдно правил Інкотepмc 2010), порядок та тepмін оплати товару, та нарахованих вiдсоткiв, iншi умови, визначенi в Додатках до Договору, якi е невiд'ємною його частиною та у видаткових накладних (п. 1.2.).
Покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вapтocтi (цiни) товару, визначеної iз врахуванням вимог пп.. 2.2-2.3, у виглядi авансової частини та вiдстроченого платежу, в строки, якi вказанi в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштiв в нацiональнiй валютi на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорi або в рахунку на оплату вapтocтi товару. Оплата вважається проведеною пiсля зарахування коштiв на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього договору.
У разi несплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязi в термiни, якi встановленi Додатками до Договору, Постачальник має право:
- вимагати сплати покупцем вciєї суми основного боргу за увесь поставлений товар за даним Договором та вciх нарахованих вiдсоткiв за користyвання товарним кредитом;
- з моменту несплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязi, вказаному в Додатках до Договору, притягнути покупця до вiдповiдальностi, вiдповiдно до п. 7.2 Договору. При цьому пеню, штраф, вiдсотки рiчних та iндекс iнфляцiї постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованостi за увесь поставлений товар за даним Договором (п. 2.4.1.).
Покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити вiдсотки за користyвання товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору та Додатку до Договору (п. 3.2.1.).
Господарськi зобов'язання cтopiн цього Договору, якi виникли на його ocнoвi, iснують протягом одного року iз дня його пiдписання уповноваженими представниками стopiн, крім обов'язкiв покупця по виконанню грошових зобов'язань за Договором та вiдповiдальностi, якi припиняються лише їх належним виконанням, а в частинi проведення розрахункiв за товар, щодо штрафних санкцiй - до повного їх виконання (п. 5.1.).
У випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягнути покупця до відповідальності за:
- несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором, за порушення даних умов Договору покупець:
А) сплачує на користь постачальника пеню в розмiрi подвiйної облiкової ставки НБУ, яка дiяла в перiод прострочення, вiд суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання;
Б) у випадку прострочення оплати бiльше нiж на 5 банкiвських днiв, сплачує на користь постачальника штраф в розмiрi 20 % вiд несплаченої суми, яка склалася на наступний день пiсля прострочення виконання грошового зобов'язання;
В) сплачує на користь постачальника 36 (тридцять шiсть) вiдсоткiв рiчних вiд простроченої суми та iндекс iнфляцiї за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (ч. 2 ст. 625 ЦК України) (п.7.2.).
Керуючись ст. 259 ЦК України сторони дiйшли згоди про збiльшення строку позовної давностi по всіх зобов'язаннях (сплатi заборгованостi, пенi, штрафу, вiдсоткiв та iндексу iнфляцiї), що виникли на пiдставi цього Договору до 3 poків. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцiй за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки вiд дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України) (п. 7.3.).
4.2. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" як поручителем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Галич-ІФ" як боржником укладено договір поруки від 15.03.2021 № П/64/21-ЛВ (далі - Договір поруки).
Умови Договору поруки такі.
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником вcix грошових зобов'язань за договором, передбаченим п. 2 цього Договору (надалi iменується "основний договiр") (п. 1.1.).
У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник i поручитель вiдповiдають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2.).
Пiд "основним договором" в цьому Договорi розумiється Договiр поставки № 64/21-ЛВ вiд 15.03.2021, укладений мiж кредитором (в основному договорi iменується "постачальник") та боржником (в основному договорi iменується "покупець") (п. 2.1.).
Передбачений цим Договором обов'язок поручителя перед кредитором поширюється на суму ycix, без винятку, грошових зобов'язань боржника за основним Договором (п. 3.1.).
Поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штраф, пеня). відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за Основним договором (п. 3.3.)
Поручитель зобов'язаний у разi порушення боржником обов'язку за основним договором, самостiйно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором в строк 3-х банкiвських днiв пiсля настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштiв на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорi (п. 4.1.).
У випадку порушення Договору сторона несе вiдповiдальнiсть, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (п. 5.1.)
Цей договiр набуває чинностi з дати його укладення i дiє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 5 (п'ять) poкiв з дати укладення даного Договору (п. 6.1.).
4.3. Сторони підписали кілька додатків до договору від 15.03.202 №64/21-ЛВ, а саме: №1/СА000006529 від 15.03.2021, №1/СА000008357 від 25.03.2021, №1/СА000009462 від 30.03.2021, №1/СА000009465 від 30.03.2021, №1/СА000011803 від 08.04.2021, №1/СА000020357 від 13.05.2021, №1/СА000020360 від 13.05.2021, №1/СА000020064 від 13.05.2021, №1/СА000049477 від 29.10.2021, №1/СА000049478 від 29.10.2021. У вказаних додатках сторони узгоджували назву та групу товарів, що купується покупцем на мовах товарного кредиту - насіння, засоби догляду за рослинами та добрива.
4.4. ТОВ "Спектр-Агро" 21.01.2022 звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Агро-Галич-ІФ" та до ТОВ "Кондор Логістик" про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості у розмірі 4 222 635, 63 грн, з яких: 2 862 103,49 грн основна заборгованість за договором поставки від 15.03.2021 №64/21-ЛВ; 19 260,12 грн - відсотки за користування товарним кредитом; 421 822,16 грн - 36% річні; 105 973,62 грн - інфляційні втрати; 201 055,54 грн пеня; 612 420,70 грн - штраф (справа №909/50/22).
Під час розгляду вказаної справи позивач зменшив позовні вимоги та заявив про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості у розмірі 4 107 369,64 грн, з яких: 2 862 103,49 грн основна заборгованість, 19 260,12 грн - проценти за користування товарним кредитом, 356 755,86 грн - 36% річних; 84 666,11 грн - інфляційні втрати, 172 163,16 грн - пеня, 612 420,90 грн - штраф. Пеня, 36 % річних та індекс інфляції розрахований позивачем за період з 01.09.2021 до 21.01.2022, що підтверджується додатком №1 до заяви про збільшення/зменшення розміру позовних вимог у справі № 909/50/22.
4.5. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2022 у справі № 909/50/22 затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ "Спектр-Агро", ТОВ "Агро-Галич-ІФ" та ТОВ "Кондор Логістик". В дані мировій угоді сторони погодили наступні умови.
ТОВ "Агро-Галич-ІФ" визнало заборгованість перед стягувачем за поставлені товари у розмірі 2 862 103,49 грн, а також визнало правильність нарахування стягувачем 19 260, 12 грн - відсотків за користування товарним кредитом; 172 163,16 грн - пені; 356 755,86 грн - 36% річних; 84 666,11 грн - індексу інфляції та 612 420, 90 грн - штрафу.
Боржники зобов'язалися 30.04.2022 солідарно здійснити повну оплату 2 862 103,49 грн основного боргу; 19 260,12 грн відсотків за користування товарним кредитом; 223 692, 38 грн 36% річних та відшкодувати позивачу судові витрати в розмірі 84 717,43 грн, що складаються з 50% судового збору в розмірі 30 805,27 грн та 50% витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 53 912,16 грн (загальна сума до сплати - 3 189 773, 42 грн).
У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати боржниками в повному обсязі та терміни, передбачені п. 2 цієї мирової угоди, стягувач набуде право на примусове стягнення в солідарному порядку з боржників 4 107 369, 64 грн , а саме 2 862 103, 49 грн основного боргу; 19 260,12 грн відсотків за користування товарним кредитом; 172 163,16 грн пені; 356 755,86 грн 36 % річних; 84 666,11 грн індексу інфляції та 612 420,90 грн штрафу, а також судових витрат в розмірі 138 629,59 грн, що складаються з 50 % судового збору в розмірі 30 805,27 грн та 100 % витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 107 824, 32 грн у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала про затвердження мирової угоди є видом судового рішення. Обставини, встановлені у вказаних рішеннях суду, не підлягають доведенню відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
4.6. Ухвала про затвердження мирової угоди була пред'явлена до виконання та відкрито виконавче провадження (постанова від 07.06.2022 №ВП69178494).
4.7. Сторони також визнали той факт, що відповідач оплатив заборгованість в повному обсязі. Зокрема здійснив такі платежі: 15.03.2023 - 1 500 000 грн; 17.03.2023 - 1 000 000 грн; 17. 03.2023 - 745 999, 23 грн; 17.03.2023 - 511 000 грн; 17.03.2023 - 220 000 грн; 20.03.2023 - 269 000 грн.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. При вирішенні даного спору суд керується приписами ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Між сторонами був укладений договір поставки від 01.10.2018 № 7-ІФ.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.2. За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України). Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Як передбачено ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Відповідно до Договору поруки ТОВ "Кондор Логістик" є поручителем виконання зобов'язання ТОВ "Агро-Галич-ІФ" за Договором поставки. Умовам Договору поруки передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за сплату боржником пені, відсотків річних, інфляційних втрат (п. 1.2., 3.1., 3.3.).
Обов'язок поручителя самостiйно виконати обов'язок боржника перед кредитором виникає в строк 3-х банкiвських днiв пiсля настання строку оплати за основним договором (п. 4.1. Договору поруки).
5.3. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173, 174 ГК України). Цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, є майново-господарськими. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд встановив, що відповідачі визнали заборгованість перед ТОВ "Спектр-Агро" за поставлені товари у розмірі 2 862 103,49 грн відповідно до умов договору поставки від 15.03.2021 № 64/21-ЛВ.
5.4. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачі допустили прострочення оплати товару, зокрема і в період, за який нараховано спірні відсотки річних, інфляційні втрати і пеня.
Суд відхиляє твердження відповідача ТОВ "Агро-Галич-ІФ" про те, що зобов'язання припинились у зв'язку із затвердження мирової угоди у справі № 909/50/22. Відповідно до ч. 1 ст. 508 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Такої підстави припинення зобов'язання як "затвердження судом мирової угоди" чинним законодавством не передбачено. В ч. 1 ст. 508 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 508 ЦК України). Сторони в мировій угоді не передбачили, що внаслідок укладення мирової угоди зобов'язання відповідачів припиняються. А виконання зобов'язання було здійснено в березні 2023 р.
Крім того належить врахувати те, що періоди нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат у цій справі та у справі №909/50/22 є відмінними.
5.5. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони в договорі передбачили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує на користь постачальника 36 % річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (пп. в) п. 7.2. договору).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки щодо застосування вказаної норми права, викладені в постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення, коли позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Верховний Суд застосовує закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, який може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах (ст. 3, 509, 627 ЦК України, ст. 24 ГК України). Вважається недопустимою очевидна не співмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання.
У вказаній справі Верховний Суд з урахуванням розміру заборгованості та її погашення боржником, розміру пені та штрафу, визнав не співмірним нарахування річних в розмірі 40% і відмовив у їх стягненні.
В даному випадку в договорі передбачено стягнення 36% річних, що явно не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності і розумності, закріпленим в ст. 3 ЦК України. Належить врахувати, що основне зобов'язання відповідач виконав в повному обсязі. Водночас позивач просить застосувати і інший вид санкції, а саме стягнути пеню.
При визначенні того, який розмір відсотків річних відповідає наведеним принципам, суд виходить з того, що ці нарахування повинні бути спрямовані на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення, коли позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Такому критерію відповідає нарахування відсотків річних в розмірі облікової ставки НБУ. Облікова ставка НБУ - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів (ст. 1 ЗУ "Про Національний банк України"). Обґрунтованість такого підходу підтверджується, зокрема, положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, в якій розмір процентів за користування позикою визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, якщо договором розмір процентів не встановлений. Можливість отримання більших відсотків від розміщення коштів в банках повинно доводитись.
З урахуванням періоду прострочення та заявлених вимог суд здійснив перерахунок річних з використанням облікової ставки НБУ у відповідні періоди і визначив, що їх сума становить 666 703, 12 грн.
Розрахунок 10% річних відповідно до ставки НБУ
[Період прострочення №1]: 22.01.2022 - 02.06.2022.
[Сума заборгованості] = 2862103.49 грн.
[% річних за договором] = 10.00
[Кількість днів прострочення] = 132.
[Сума санкції] = 2862103.49*10/100/365*132 = 103 506.21 грн.
Розрахунок 25% відсотків річних відповідно до ставки НБУ
[Період прострочення №2]: 03.06.2022 - 14.03.2023.
[Сума заборгованості] = 2862103.49 грн.
[% річних за договором] = 25.00
[Кількість днів прострочення] = 285.
[Сума санкції] = 2862103.49*25/100/365*212 + 2862103.49*25/100/365*73 = 558 698.28 грн.
[Період прострочення №3]: 15.03.2023 - 16.03.2023.
[Сума заборгованості] = 2745999.23 грн.
[% річних за договором] = 25.00
[Кількість днів прострочення] = 2.
[Сума санкції] = 2745999.23*25/100/365*2 = 3761.64 грн.
[Період прострочення №4]: 17.03.2023 - 20.03.2023.
[Сума заборгованості] = 269000.00 грн.
[% річних за договором] = 25.00
[Кількість днів прострочення] = 4.
[Сума санкції] = 269000.00*25/100/365*4 = 736.99 грн.
Всього: 666 703, 12 грн.
5.6. Стосовно наданого позивачем розрахунку індексу інфляції суд зазначає наступне.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
ОП КГС у постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Водночас, період прострочення становить з 22.01.2022 до 20.03.2023.
Суд здійснив перерахунок за допомогою інформаційно-правової системи "Прецедент" і визначив, що сума інфляційних втрат становить 768 766, 72 грн
[Період прострочення №1]: 22.01.2022 - 14.03.2023.
[Сума заборгованості] = 2862103.49 грн.
[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: лют. 2022 = 101.6, бер. 2022 = 104.5, квіт. 2022 = 103.1, трав. 2022 = 102.7, черв. 2022 = 103.1, лип. 2022 = 100.7, серп. 2022 = 101.1, вер. 2022 = 101.9, жовт. 2022 = 102.5, лист. 2022 = 100.7, груд. 2022 = 100.7, січ. 2023 = 100.8, лют. 2023 = 100.7;
[Сукупний індекс інфляції] = 101.6:100 (лют. 2022) * 104.5:100 (бер. 2022) * 103.1:100 (квіт. 2022) * 102.7:100 (трав. 2022) * 103.1:100 (черв. 2022) * 100.7:100 (лип. 2022) * 101.1:100 (серп. 2022) * 101.9:100 (вер. 2022) * 102.5:100 (жовт. 2022) * 100.7:100 (лист. 2022) * 100.7:100 (груд. 2022) * 100.8:100 (січ. 2023) * 100.7:100 (лют. 2023) = 1.26860200.
[Інфляційне нарахування] = 2862103.49 * 1.26860200 -2862103.49 = 768766.72 грн.
[Період прострочення №2]: 15.03.2023 - 16.03.2023.
Час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується відповідно до Постанови ВС від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19
[Період прострочення №3]: 17.03.2023 - 20.03.2023.
Час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується відповідно до постанови ВС від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19.
5.7. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В даному випадку сторони в договорі передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 2 п. 7.3. договору).
Оскільки при розгляді справи №909/50/22 початок періоду прострочення визначено з 01.09.2021, і нарахування пені здійснено з 01.09.2021 до 21.01.2022, то нарахування пені у цій справі за період з 22.01.2022 до 20.02.2023 здійснено в межах трьох річного строку.
Суд перевірив правильність нарахування пені на суму 1 333 406, 25 грн і встановив, що розрахунок здійснено методологічно та арифметично правильно.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, а також в ряді постанов КГС ВС, зокрема в постанові КГС ВС від 22.10.2019 у справі № 918/93/19.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд враховує те, що сума основного боргу становила 2 862 103, 49 грн і на час подання позову була погашена. На відшкодування майнових втрат позивача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України йому було присуджено 356 755, 86 грн 36 % річних та 84 666, 11 грн інфляційних втрат у справі №909/50/22 та нараховано 666 703, 12 грн річних та 768 766, 72 грн інфляційних втрат у цій справі, всього 1 876 891, 81 грн. У справі №909/50/22 нараховано 172 163, 16 грн пені та 612 420, 90 грн штрафу, всього 784 584,06 грн неустойки. За вказаних умов стягнення пені на суму 1 333 406, 25 грн призведе до застосування надмірно великих штрафних санкцій.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 80% і стягнути 266 681, 25 грн пені. В цьому випадку відшкодування майнових втрат позивача на суму 1 876 891, 81 грн та стягнення неустойки на загальну суму 1 051 265, 31 грн становить 2 928 157, 12 грн, що перебільшує суму основної заборгованості (2 862 103, 49 грн), і, на думку суду, є достатнім для відновлення майнових прав позивача.
6. Висновки суду.
6.1. З урахуванням викладеного суд висновує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 1 702 151, 09 грн, з яких 768 766, 72 грн інфляційні втрати, 666 703, 12 грн - відсотки річних та 266 681, 25 грн - пеня. У стягненні 88 380, 35 грн - інфляційних втрат, 516 922, 79 грн - відсотків річних та 1 066 725 грн пені належить відмовити.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач у позовній заяві, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 40 490, 15 грн (платіжна інструкція від 11.05.2023 № 36400) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 171 593, 38 грн.
7.2. Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову щодо інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 39 429, 59 грн належить стягнути з відповідачів в солідарному порядку (з урахуванням положень п. 3.3. Договору поруки). При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру штрафних санкцій покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
7.3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
7.3.1. Позивач подав клопотання від 22.08.2023 (вх№12249/23 від 23.08.2023) про стягнення з відповідачів в солідарному порядку витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 107 109, 79 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги від 02.01.2023 №20, укладений між адвокатом Боханом Сергієм Олександровичем та ТОВ "Спектр-Агро", додаток до договору від 24.04.2023 №11, в якому сторони визначили розмір та порядок оплати праці адвоката, акт здачі - приймання виконаних правових послуг від 22.08.2023 № 101 в розмірі 107 109, 79 грн та детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом Боханом С. О. при наданні професійної правничої допомоги у справі № 909/460/23.
Відповідно до п. 3 додатку до договору сторони визначили, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного додатку (2 684 грн : 2 = 1342 грн).
Представництво ТОВ "Спектр-Агро" в суді здійснював адвокат Бохан Сергій Олександрович на підставі довіреності від 31.12.2022 та згідно з і свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6846/10 від 05.09.2018.
Згідно із актом від 22.08.2023 №101 надані такі послуги: зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах 671 грн, підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви 25 000 грн, збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) 671 грн, підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 1 342 грн, подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) - 2 684 грн, участь в судових засіданнях 15 000 грн, складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань - 3 000 грн, оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта 33 000 грн, складання заяви про розподіл судових витрат 10 000 грн. Загальна сума 107 109, 79 грн.
7.3.2. Відповідач подав клопотання від 07.09.2023 (вх. №12928/23 від 07.09.2023) про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу.
Вважає, що розмір заявлених витрат на правову допомогу є не співмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг. Звертає увагу на те, що підготовка справи не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки справа не є складною. Тому ці витрати не відповідають критерію реальності та розумності. Вказує на те, що саме Бохан С. О. був представником позивача у справі №909/50/22, що свідчить про його обізнаність із предметом спору та з судовою практикою щодо аналогічних спорів. При визначені розміру судових витрат суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.20220 у справі 755/9215/15-ц). Просить зменшити розмір витрат на правову допомогу на 90% від розміру заявлених.
7.3.3. Як зазначено в постанові ВП ВС від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, у справах "Ніколова проти Болгарії (п. 79) та "Єчюс проти Литви" (п. 112)). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вирішуючи питання про стягнення вказаних витрат суд враховує те, що під час розгляду справи № 909/50/22 представником позивача був Бохан С. О., що свідчить про його обізнаність із спірними правовідносинам. Позовні вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних втрат за своїм правовим характером не є складними. Належить врахувати і те, що при затвердженні мирової угоди у справі №909/50/22 позивач погоджувався на зменшення витрат на професійну правничу допомогу на 50% відсотків при умові належного виконання зобов'язань відповідачами. Викладене свідчить про те, що зменшення таких витрат на 50 % буде відповідати описаним критеріям. Тому суд вважає, що з відповідачів належить стягнути витрати на професійно правничу допомогу у розмірі 53 554, 90 грн.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ГАЛИЧ-ІФ" (Майдан Різдва, буд. 11, офіс 28, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77101, ідентифікаційний код 41838260) та Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНДОР ЛОГІСТИК" (вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1 Б, м. Львів, 79044, ідентифікаційний код 39046990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів, Київська область, 08702, ідентифікаційний код 36348550) 1 702 151, 09 грн (один мільйон сімсот дві тисячі сто п'ятдесят одна гривня дев'ять копійок), з яких 768 766, 72 грн - інфляційні втрати, 666 703, 12 грн - відсотки річних, 266 681, 25 грн - пеня, а також 92 984, 49 грн (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні сорок дев'ять копійок) судових витрат, з яких 39 429, 59 грн - судовий збір, 53 554, 90 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Відмовити в позові в частині стягнення 1 672 028, 14 грн, з яких 88 380, 35грн - інфляційні втрати, 516 922, 79 грн - відсотки річних, 1 066 725 грн - пеня.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.10.2023.
Суддя О. В. Малєєва