Додаткове рішення від 08.08.2023 по справі 908/2465/22

номер провадження справи 24/159/22-16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023 Справа № 908/2465/22 (908/2284/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Горб І.Б., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення (б/н від 03.07.2023), матеріалі справи № 908/2465/22(908/2284/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” (вул.Метрологічна, буд.52 Б, м.Київ, 03143, код ЄДРПОУ 39060952) скорочене найменування - ТОВ «ІТР»

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування - ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

про стягнення 4 949 458,92 грн

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ код 00191129)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4, м.Дніпро, 49038)

У відсутність учасників

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

В межах зазначеної справи про банкрутство Господарський суд Запорізької області за правилами загального позовного провадження розглянув справу № 908/2465/22(908/2284/22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” заборгованості в сумі 4 949 458,92 грн.

Після вирішення спору суд отримав клопотання Позивача - ТОВ “ІТР” про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення (б/н від 03.07.2023), згідно з якою Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача - ПрАТ “ММК ім.Ілліча” витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи № 908/2465/22(908/2284/22) у Господарському суді Запорізької області, у розмірі 59 947,00 грн.

Частиною 1 ст.244 (пункт 3) ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою від 07.07.2023, зважаючи на заплановану відпустку судді Ніколаєнка Р.А. у період з 10.07.2023 по 04.08.2023, зазначене вище клопотання ТОВ “ІТР” суд призначив до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2023, 12.00.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися (ухвалою від 07.07.2023 явку суд визнав необов'язковою), у зв'язку з чим фіксація процесу технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась.

За наслідками засідання 08.08.2023 суд клопотання Позивача розглянув по суті, ухвалив додаткове рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч.1). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч.2).

Згідно зі ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2). У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч.3).

Господарський суд Запорізької області не зупиняв та здійснює судочинство в умовах воєнного стану, враховуючи роз'яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

За правилами ч.4 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У ст.233 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Повне додаткове рішення складено поза межами передбаченого процесуального строку, однак у об'єктивно можливі строки, які через військову збройну агресію проти України стали залежними від умов та обставин воєнного стану, зважаючи на оголошення воєнних тривог через загрози ракетних обстрілів, періодичне значне підвищення рівню небезпекової ситуації у м.Запоріжжі, необхідністю у зв'язку з цим убезпечення як відвідувачів так і працівників суду. Наряду з цим існує надмірне навантаження судді у справах.

Повний текст додаткового рішення складено без невиправданих зволікань, наскільки це було можливим за вказаних умов.

Суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Рішенням від 28.06.2023 у справі № 908/2465/22(908/2284/22) Господарський суд Запорізької області позов задовольнив повністю та стягнув з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” (вул. Метрологічна, буд. 52 Б, м. Київ, 03143, код ЄДРПОУ 39060952) 4 949 458 /чотири мільйони дев'ятсот сорок дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім/ грн 92 коп. основного боргу та 74 241 /сімдесят чотири тисячі двісті сорок одну тисячу/ грн 88 коп. відшкодування судового збору.

Стягнута сума боргу являє собою заборгованість Відповідача перед Позивачем за укладеними сторонами Договором № 1861 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 26.11.2015 та Договором № 2242 від 18.12.2018.

У позовній заяві ТОВ «ІТР» було зазначено, що ним з АО «Барген» був укладений договір про правову допомогу № 03/10/22 від 03.10.2022, що Позивач вже поніс певні витрати на правову допомогу, однак передбачає можливість понесення й додаткових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, зазначив про надання у процесі розгляду справи доказів понесення витрат та їх розрахунку.

У частині 8 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд констатує, що клопотання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу Позивач подав з дотриманням встановлених вимог.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав:

- Договір про правову допомогу № 03/10/22 від 03.10.2022, укладений між ТОВ «ІТР» - Замовником та Адвокатським об'єднанням «Барген» - Виконавцем (далі - Договір);

- Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 29.11.2022 на суму 33600,00 грн;

- Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 26.12.2022 на суму 4300,00 грн;

- Акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 07.02.2023 на суму 4005,00 грн;

- Витяг від 28.06.2023 з Акту приймання-передачі наданих послуг № 4 від 08.06.2023 на суму 18042,00 грн;

- рахунок на сплату попередньої оплати (авансу);

- платіжні інструкції про оплату Позивачем послуг за Договором.

Згідно з Договором Виконавець зобов'язується надавати Замовнику правову допомогу, пов'язану з представництвом та захистом інтересів Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити кошти за надану правову допомогу (п.1.1 Договору).

Правова допомога за цим Договором включає вчинення Виконавцем всіх необхідних юридично значимих дій, які необхідні для захисту інтересів Замовника щодо стягнення в судовому порядку заборгованості контрагента Замовника - Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що виникла на підставі Договору № 1861 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 26.11.2015 та Договору № 2242 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 18.12.2018 (п.1.2 Договору).

У розділі 3 Договору визначені розмір та порядок оплати послуг.

Так, сторони домовились, що вартість правової допомоги за Договором розраховується відповідно до витраченого часу юристів Виконавця та таких цін за правову допомогу: вартість години ефективної роботи юриста становить гривневий еквівалент 70 доларів США, вартість участі в одному судовому засіданні є фіксованою та становить гривневий еквівалент 100 доларів США (п.3.1 Договору). Загальна вартість послуг за супроводження справи в суді першої інстанції не може перевищувати суму в національній валюті, еквівалентну 1300 доларів США (п.3.2 Договору). Гривневий еквівалент визначається відповідно до офіційного курсу продажу долара США у АТ КБ «ПриватБанк» на дату складання акта приймання-передачі за даними, вказаними на відповідному сайті (п.3.3 Договору). Замовник оплачує аванс (грошові кошти в гривнях) у розмірі, еквівалентному 200 доларам США, протягом трьох банківських днів з дати підписання Договору (п.3.4 Договору). Наступні платежі вносяться Замовником на підставі акта приймання-передачі після подачі позову та відкриття провадження у справі (п.3.5 Договору).

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями ч. 3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У клопотанні про розподіл витрат на професійну правничу допомогу Позивач навів перелік наданих послуг та їх вартість, які кореспондуються та узгоджуються з Договором та актами приймання-передачі наданих послуг до нього.

Так, вартість робіт (послуг) з підготовки та подання позовної заяви склала 25200,00 грн, підготовка та подання разом з позовною заявою клопотання про витребування доказів (податкових декларацій з ПДВ ПрАТ «ММК ім.Ілліча» з Додатком 1) - 8400,00 грн, участь в судовому засіданні 26.12.2022 по справі - 4300,00 грн, участь в судовому засіданні 07.02.2023 - 4005,00 грн, підготовка та подання до суду повторного клопотання (за інший період) про витребування доказів (податкових декларацій з ПДВ ПрАТ «ММК ім.Ілліча» з Додатком 1) - 3906,00 грн, участь в судовому засіданні 10.05.2023 - 3720,00 грн, аналіз податкових декларацій з ПДВ з Додатком 1 та підготовка пояснень у справі - 10416,00 грн.

Разом вартість робіт (послуг) склала 59947,00 грн і цю суму Позивач просить стягнути з Відповідача.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, нормами ГПК України передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд вважає, що в даному випадку розмір заявлених Позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеним.

Не заперечується, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Водночас суд вважає, що зазначене слід розуміти так, що сторона, яка виграла справу, має правомірне очікування відшкодування своїх витрат на правничу допомогу, однак розмір відшкодування має бути обґрунтованим та справедливим.

Також не заперечується, що адвокат (адвокатське об'єднання) з клієнтом можуть домовитись між собою про будь-який розмір гонорару адвокату за підготовку позову та супроводження судової справи, однак розмір відшкодування витрат на правничу допомогу з іншої сторони має відповідати необхідним критеріям і така сторона не має нести несправедливий чи надмірний тягар відшкодування.

Суд вважає, що в даному випадку, враховуючи ціну позову, характер та зміст правовідносин сторін, обсяг наданих та зібраних документів, необхідних до опрацювання, ступінь складності справи крізь призму подання позову, пояснень та розрахунків, сума заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу дещо не узгоджується з критеріями співмірності відносно позовних вимог. Доцільно також зазначити, що додаткових зусиль адвоката при розгляді справи не потребувалося з огляду на відсутність заперечень з боку Відповідача.

У зв'язку із зазначеним суд знаходить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, підлягає зменшенню та, частково задовольнивши клопотання Позивача, вважає можливим та справедливим присудження до відшкодування (компенсації) Відповідачем Позивачу 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ця сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, в іншій частині клопотання суд залишив без задоволення.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення (б/н від 03.07.2023) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальні технічні рішення” (вул. Метрологічна, буд. 52 Б, м. Київ, 03143, код ЄДРПОУ 39060952) 30000 /тридцять тисяч/ грн 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині клопотання ТОВ “Індустріальні технічні рішення” залишити без задоволення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ “ММК ім.Ілліча” на повідомлені електронні адреси з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.10.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко