номер провадження справи 32/157/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
25.10.2023 Справа № 908/2931/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників учасників справи:
Від стягувача (позивача): Бонтлаб В.В., довіреність № б/н від 14.08.2023;
Від боржників (відповідачів-1,2): не з'явилися;
Від органу виконання: Святченко Є.В., довіреність № 16665/7-29.24 від 13.06.2023
розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги (вих. № 22-1/09 від 22.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” на бездіяльність державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні наказів у справі № 908/2931/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО”, (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20, код ЄДРПОУ 36348550)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” (71043, Запорізька область, Більмацький район, с. Титове (пн), вул. Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 42515254)
до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення суми
Орган, дії якого оскаржуються: Лівобережний ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
ВСТАНОВИВ:
26.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла (вих. № 22-1/09 від 22.095.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” на бездіяльність державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні наказів у справі № 908/2931/21, відповідно до якої заявник просив суд:
1) Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".
2) Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023, враховуючи звільнення судді Колодій Н.А., скаргу передано для розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою суду від 27.09.2023 скаргу прийнято до розгляду. Призначено розгляд скарги на 10.10.2023 у судовому засіданні. Встановлено строк боржникам та Лівобережному ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) - до 06.10.2023 включно (з урахуванням часу поштового пробігу кореспонденції) для надання письмового відзиву на скаргу, з доказами його надіслання іншим учасникам. Зобов'язано Лівобережний ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) - до 06.10.2023 включно (з урахуванням часу поштового пробігу кореспонденції) надати до суду копії виконавчих проваджень №№ 69352975, 69008483, 69008341. Викликано в судове засідання уповноважених представників стягувача, боржників та Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), явку яких визнано обов'язковою.
Ухвала від 27.09.2023 про прийняття скарги до розгляду була доставлена до електронного кабінету Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.09.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно ч. 2 ст. 340 ГПК України, про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Про подання вказаної скарги та призначення її до судового розгляду, суд повідомив представника Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) телефонограмою від 29.09.2023.
10.10.2023 від Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) надійшло заперечення на скаргу, до якого додані докази. При цьому, додані до заперечення докази скаржнику не надіслано, про що заявив також представник скаржника в судовому засіданні 10.10.2023.
Ухвалою суду від 10.10.2023 продовжено Лівобережному ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) строк для подання заперечень на скаргу. Встановлено строк для подання заперечень на скаргу із доказами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи - до 13.10.2023. Зобов'язано Лівобережний ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати документальні докази в обґрунтування пропуску строку, встановленого ухвалою суду від 27.09.2023, для подання відзиву на скаргу (з доданими до нього матеріалами виконавчих проваджень №№ 69352975, 69008483, 69008341). Застосовано до Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) захід процесуального примусу - попередження за невиконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/2931/21 щодо вчасного надання документальних доказів в обґрунтування своїх заперечень без поважних причин, та, як наслідок, затягування розгляду справи. Розгляд скарги (вих. № 22-1/09 від 22.09.2023) відкладено на 25.10.2023.
Відповідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За змістом ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відкладаючи розгляд скарги судом прийнято до уваги, що суд своєчасно та належним чином повідомив орган виконання про судовий розгляд скарги, разом з тим, заперечення на скаргу подані з порушенням строку, встановленого судом. Докази, якими державний виконавець обґрунтовував свої заперечення, скаржнику надіслані не були, що позбавляло останнього належним чином підготувати свої пояснення/заперечення.
Суд керується основними засадами (принципами) господарського судочинства, одними з яких є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Саме в зв'язку з неналежною поведінкою органу державної влади був затриманий розгляд даної скарги в справі, регламентований ст. 342 ГПК України.
Поряд з цим, на виконання ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод «Право на справедливий суд», для забезпечення ефективного доступу до суду всіх учасників справи, суд відклав розгляд скарги по суті на 25.10.2023.
У судове засідання 25.10.2023 з'явилися представники скаржника та органу виконання. Представник скаржника приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
Причини неявки в судове засідання боржників (відповідачів-1,2) невідомі.
Суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності представників відповідачів-1,2, які належним чином повідомлені про розгляд скарги.
Відповідно ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник скаржника підтримав скаргу в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі. Просив скаргу задовольнити.
Представник Лівобережного ВДВС проти задоволення скарги заперечив, з підстав, що викладені в письмовому запереченні. Вказане заперечення, що надійшло до суду 10.10.2023 прийнято судом до розгляду.
Представник скаржника повідомив, що докази, додані до заперечення, отримав на свою електронну пошту. Також, на його електронну пошту надійшло клопотання Лівобережного ВДВС про залучення додаткових доказів.
Суд зауважив представнику Лівобережного ВДВС, що згідно ст. 6 ГПК України, державний виконавець має в обов'язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та копії документів мають надсилатися іншим учасникам справи до їх електронних кабінетів. У даному випадку, скаржник та його представник мають свої електронні кабінети.
Клопотання (вих. № 62300/7 від 18.10.2023) Лівобережного ВДВС про залучення додаткових доказів, що надійшло до суду 20.10.2023, долучено до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду, про що не заперечив представник скаржника.
Розглянувши матеріали справи та матеріали скарги, суд вважає за необхідне скаргу задовольнити, виходячи з такого.
23.02.2022, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 у справі № 908/2931/21, Господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” 45273 грн. 98 коп. судового збору.
23.02.2022, на виконання додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 10.01.2022 у справі № 908/2931/21, Господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. 00 коп.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 у справі № 908/2931/21 та ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.06.2022, Господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “ХОРТИЦЯ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” 3 377 299 грн. 68 коп. основного боргу, 230 081 грн. 56 коп. суми відсотків за користування товарним кредитом, 1 095 052 грн. 52 коп. - 36 % річних, 272 385 грн. 74 коп. втрат від інфляції, 386 539 грн. 00 коп. пені та 675 459 грн. 94 коп. штрафу солідарно з ОСОБА_1 . Боржником за даним наказом є ОСОБА_1 .
Постановою від 07.07.2022 ВП № 69352975 Вознесенівським ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2022 у справі № 908/2931/21 про стягнення з ТОВ "АГРО ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ХОРТИЦЯ" на користь ТОВ "СПЕКТР-АГРО" 3377299 грн. 68 коп. основного боргу, 230081 грн. 56 коп. суми відсотків за користування товарним кредитом, 1095052 грн. 52 кон. - 36% річних, 272385 грн. 74 коп. втрат від інфляції, 386539 грн. 00 коп. пені та 675459 грн. 94 кон. штрафу солідарно з ОСОБА_1 . Боржником за наказом є ОСОБА_1 .
Постановою від 23.05.2023 ВП № 69352975 Лівобережним ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято вказане виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного вище наказу.
Постановою від 12.07.2022 ВП № 61215719 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках. 12.07.2022 до банківської установи надіслано вимогу щодо надання інформації стосовно наявності коштів у боржника ОСОБА_1 .
Постановою від 23.05.2022 ВП № 69008483 Вознесенівським ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2022 у справі № 908/2931/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПЕКТР-АГРО" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Постановою від 10.05.2023 ВП № 69008483 Лівобережним ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято вказане виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного вище наказу.
Постановою від 23.05.2022 ВП № 69008341 Вознесенівським ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2022 у справі № 908/2931/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПЕКТР-АГРО" 45273,98 грн. судового збору.
Постановою від 10.05.2023 ВП № 69008341 Лівобережним ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято вказане виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного вище наказу.
Виконавчі провадження, що відкриті щодо наказів у справі № 908/2931/21, постановою від 12.07.2022 були приєднані до зведеного виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 .
Доказів виконання вказаних наказів суду в примусовому чи добровільному порядку матеріали даної справи не містять.
Згідно поданих державним виконавцем доказів, 27.09.2023 було надано запити до Пенсійного фонду України щодо боржника ОСОБА_1 , відповідно до відповідей з якого останній отримує дохід в ТОВ СГФ «Агро-Шанс». Встановлено, що ОСОБА_1 має відкриті рахунки в банківських установах.
Згідно відповіді від 03.10.2023 на запити державного виконавця від 26.09.2023, від 27.09.2023 відсутні дані про зареєстровані за ОСОБА_1 транспортні засоби.
У відповіді Державної податкової служби України на запит від 26.09.2023, зазначено про джерела та суми отриманих доходів ОСОБА_1 .
Також попередньо державним виконавцем робилися запити до Державної податкової служби України - 29.06.2023, 04.08.2023, до Державної фіскальної служби - 04.08.2023, 07.07.2023, 25.11.2022, 12.07.2022, до Міністерства внутрішніх справ - 12.07.2022, 25.11.2022.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України на запит від 12.07.2022, відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону.
12.07.2022 державний виконавець звернувся до відділу поліції з поданням (повідомленням про вчинення кримінального провадження) відносно ОСОБА_1 . Докази розгляду даного подання суду не надано.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2022 у справі № 334/2522/22 відмовлено в задоволенні подання головного державного виконавця Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу. Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що державним виконавцем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання боргових зобов'язань. У матеріалах провадження не міститься будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались дії для виконання рішення суду для розшуку боржника, що свідчить про неповноту вчинення виконавчих дій.
10.10.2023 головним державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Святченко Є.В. винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які останній отримує в ТОВ СГФ «Агро-Шанс».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016, Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Згідно ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 18 даного Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження”, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
Такі правові висновки викладено, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14, від 02.12.2020 у справі № 911/4670/13.
Відповідно ч. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відтак, згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець повинен з періодичністю, визначеною даним Законом, систематично проводити перевірки майнового стану боржника з метою належного виконання рішення суду.
У пунктах 26, 27 постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 911/4670/13 зазначено, що періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України № 1404-VІІІ, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (схожий за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16). Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/25970/14).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
За приписом ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява N 58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду в справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
У рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника, державні органи позбавили п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу N 1 їх практичного змісту. Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу N1 були порушені. ("Анацький проти України", N 10558/03, пп. 22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Приписами статті 4 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” встановлено, що діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; обов'язковості виконання рішень; розумності строків виконавчого провадження. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями (ст.ст. 7, 8 вказаного Закону).
Принципами державної служби, відповідно Закону України “Про державну службу”, є верховенство права, законність, професіоналізм.
Державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; виконувати рішення державних органів. , накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
У даному випадку, судове рішення, що набрало законної сили 03.02.2022, до теперішнього часу залишається невиконаним.
Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Згідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 11 квітня 2023 року
№ 3048-IX, що набрав чинності 06.05.2023, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).
Державний виконавець наголосив, що в зв'язку з тим, що всю територію Запорізького району Запорізької області з 12.03.2022 було включено до території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та не було визначено дату припинення можливості бойових дій, автоматизована система виконавчого провадження тривалий час не працювала. Відтак, у державного виконавця була технічна неможливість оновлювати запити щодо відкриття рахунків кожні десять днів.
Суд приймає дане до уваги, однак зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 45 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 р. № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” та викладено абзац тринадцятий в такій редакції: “території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 102 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 15 березня 2022 року № 2129-IX, що набрав чинності 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Згідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 11 квітня 2023 року
№ 3048-IX, що набрав чинності 06.05.2023, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Державним виконавцем постанову у ЗВП № 65165739 про звернення стягнення на доходи боржника винесено лише 10.10.2023, хоча вказаний Закон набрав чинності 06.05.2023. Тобто, вбачається бездіяльність державного виконавця з невчинення дій щодо звернення стягнення на доходи боржника протягом п'яти місяців.
Суд констатує, що запити до державних органів були зроблені державним виконавцем тільки після подання даної скарги. Відсутні довідки з реєстру прав власності щодо належності боржнику нерухомого майна, запити щодо руху коштів по рахунках боржника. Відсутні будь-які докази щодо вчинення державним виконавцем дій у зв'язку з неподачею ОСОБА_1 декларації про доходи та майно, обов'язковість подання якої встановлена Законом України «Про виконавче провадження».
З поданих скаржником доказів вбачається, що ОСОБА_1 є учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ СГФ «Агро-Шанс», однак у порушення ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем до цього часу не вжито заходів щодо звернення стягнення на корпоративні права ОСОБА_1 .
Будь-яких пояснень з цього приводу державний виконавець суду не надав.
Державний виконавець у судовому засіданні заявив, що після введення на території України воєнного стану державні виконавця деякий час не працювали. При цьому, належних доказів на підтвердження даної обставини суду не надано.
Внаслідок невжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів для примусового виконання судового рішення, державним виконавцем Лівобережного ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) порушені права позивача (стягувача у виконавчому провадженні) та вимоги ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Конвенції, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, з огляду на недотримання органом виконання приписів Закону України "Про виконавче провадження", що полягають у несвоєчасному та неповному примусовому виконанні судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення скарги позивача в зв'язку з її обґрунтованістю.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У судовому засіданні 25.10.2023 судом підписано та оголошено вступну та резолютивну частини ухвали за результатами розгляду скарги.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального Кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕКТР-АГРО” задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".
Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69352975 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20 червня 2022 року по справі № 908/2931/21 та у виконавчих провадженнях № 69008483 та № 69008341 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2022 року по справі № 908/2931/21 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 254, 255 ГПК України. Повний текст ухвали складено та підписано - 30.10.2023.
Суддя О.В.Ярешко