УХВАЛА
30 жовтня 2023 р.Справа № 591/5874/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління патрульної поліції у Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31.05.2023 року по справі № 591/5874/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у Сумській області
про про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31.05.2023 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Сумській області про скасування постанови.
До Другого апеляційного адміністративного суду від Управління патрульної поліції у Сумській області надійшла апеляційна скарга на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31.05.2023 року по справі № 591/5874/21.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 р., на підставі ч. 4 ст. 306 КАС України направлено справу № 591/5874/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Сумській області про скасування постанови до Зарічного районного суду м. Суми для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення. Встановлено строк для усунення зазначених недоліків - протягом десяти днів з дня отримання матеріалів справи та повернення до Другого апеляційного адміністративного суду справи, для розгляду апеляційної скраги на рішення суду.
Після вирішення судом першої інстанції питання про ухвалення додаткового рішення, справу № 591/5874/21 повернуто до суду апеляційної інстанції та передано судді-доповідачу 30.10.2023 р.
В рамках апеляційної скарги, відповідачем у справі заявлене клопотання про поновлено строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом оскарження у цій справі є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріали справи свідчать, що рішення Зарічного районного суду м. Суми ухвалене 31.05.2023 р.
Апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку 22.06.2023 р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом десятиденного строку на її подання, який обчислюється з моменту проголошення судового рішення.
В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції було направлено на адресу відповідача 09.06.2023 р. та отримано ним 20.06.2023 р. та зареєстровано в канцелярії УПП в Сумькій області ДПП за вхідним номером 3574 від 20.06.2023 р., на підтвердження чого ним надано копію супровідного листа суду першої інстанції із відбитком штампу вхідної кореспонденції. На підставі цього вважає, що строк апеляційного оскарження ним не пропущено.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, судом не вбачається поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.
Так, в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу, згідно якої копію рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету відповідача у справі 09.06.2023 р. о 17 год. 27 хв. (а.с. 96).
Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з пунктом другим частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно з частиною сьомою статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
04 жовтня 2021 року Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, які почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
З огляду на викладене, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на момент виникнення спірних правовідносин почала роботу.
Відповідно до п. 5.8 розділу І “Загальні положення” Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 , “офіційна електронна адреса” це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: “Електронний кабінет”, “Електронний суд”, підсистеми відеоконференцзв'язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).
Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов'язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”, порядок використання якої затверджено наказом ДП “Центр судових сервісів” від 22.09.2021 №74-ОД.
Як вказувалося вище, що в матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу судом першої інстанції копії судового рішення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд", згідно якої копію рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 09.06.2023 р. о 17 год. 27 хв., тобто, з урахуванням ч. 5 ст. 251 КАС України, датою отримання копії судового рішення є 10.06.2023 р., а тому останній (десятий) день строку на подання апеляційної скарги, який обчислюється з дати отримання копії судового рішення є 20.06.2023 р., в той час як апеляційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку 22.06.2023 р.
Відповідачем не зазначено причин пропуску десятиденного строку з моменту отримання копії рішення в електронний кабінет підсистеми "Електронний Суд".
Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у відповідача об'єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення в електронний кабінет підсистеми "Електронний Суд" (09.06.2023 р. о 17 год. 27 хв.), скаржник не наводить.
З урахуванням зазначеного вище, п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України в цьому випадку не підлягає застосуванню.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Враховуючи наведене, пропуск строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Управління патрульної поліції у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.
Судді(підпис) (підпис)Присяжнюк О.В. Подобайло З.Г.