справа № 757/20977/23-п
головуючий у суді І інстанції Смик С.І.
провадження № 33/824/4402/2023
головуючий суддя Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, 13 травня 2023 року о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «FORD ESCAPE», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. М. Грушевського, 34/1, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, на порушення чинного законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції не роз'яснено ОСОБА_1 його прав та обов'язки.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відео фіксування розпочате не з моменту зупинки транспортного засобу, а вже під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що ОСОБА_1 є лейтенантом служби цивільного захисту та перебуває на посаді провідного інспектора, що підтверджується його службовим посвідченням.
13 травня 2023 року у ніч проти суботи у Києві пролунав вибух та стало відомо, що на території Олександрівської лікарні сталося загорання в автомобілі швидкої медичної допомоги. На момент вибуху та загорання автомобіля ОСОБА_1 закінчив зміну, однак отримавши виклик, змушений був терміново прибути на місце події для фіксування наслідків та оформлення відповідних документів.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував у формі, поспішав на виклик та саме через це відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відіграє важливу роль для структури ДСНС та для нього особисто.
Працівниками поліції не забезпечено повної та безперервної відеофіксації.
Одночасно ОСОБА_1 заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтоване тим, що апеляційна скарга була подана 23 червня 2023 року, тобто у межах строку, визначеного частиною 2 статті 294 КУпАП, однак постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду у зв'язку з відсутністю підтвердження повноважень представника ОСОБА_1 , який її підписав. Копія указаної постанови отримана ОСОБА_1 28 липня 2023 року.
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке.
За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Семенюка К.В. на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року повернуто особі, яка її подала.
Однак, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного суду у порядку, передбаченому КУпАП.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 повернуто апеляційну скарги на указану постанову суду першої інстанції, що не позбавляє його права на повторне звернення з апеляційною скаргою, необхідно дійти висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Семенюка К.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу серії ААД № 368596 додано:
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 травня 2023 року;
роздруківка з АРМОР на підтвердження видачі ОСОБА_1 посвідчення водія;
відеозапис, з нагрудних камер поліцейських.
Із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не погодився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (04:24 хв. відеозапису), пояснивши це тим, що він є працівником ДСНС, їде на виклик.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності.
При цьому, апеляційний суд вважає, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Також з указаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції, а зазначив, що їде на виклик.
ОСОБА_1 не зазначено будь яких заперечень щодо обставин керування ним транспортним засобом у протоколі, де він поставив свій підпис на підтвердження ознайомлення з його змістом.
Крім того, доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом та про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з тим, що поспішав на виклик є суперечливими, а тому відхиляються апеляційним судом.
Посилання в апеляційній скарзі на не здійснення безперервно відеозапису апеляційним судом відхиляються, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються сукупністю доказів, при цьому на відеозаписі з місця події зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім того, апелянтом не обґрунтовано, які саме важливі для правильного вирішення справи обставини не були зафіксовані на відео та не надані суду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року
залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова