КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01 липня 2023 року,
за участю:
слідчого ДБР ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01 липня 2023 року.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що викладені у заяві директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 про злочин обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ст. 365, ст. 111, ст. 114-1 КК України.
При цьому, заявник не наводить у заяві будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень ґрунтується виключно на суб'єктивному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана, в тому числі, для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду від 21 серпня 2023 року скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення в повному обсязі скарги адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого ДБР, який уповноважений вносити до ЄРДР заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення, яка полягає у невнесенні відомостей щодо вчинених злочинів, викладених в заяві директора ТОВ «УКБР ГРУПП» ОСОБА_6 про злочин від 01 липня 2023 року.
Апелянт зазначає, що жодних вказівок на обов'язок заявника (який без вищої юридичної освіти), викладати в заяві про злочин правові конструкції складу злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона), згідно з КК України законодавець в КПК не зазначив.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тотожні висновки висловлені в п. 1.1 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляди скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування прокурора під час досудового розслідування».
Апелянт вважає, що, не зважаючи на слушні доводи скаржника (заявника), які підтверджуються наявними фото та відео доказами, без уваги, своєчасного і належного дослідження та відповідного правового аналізу та обґрунтування залишаються повідомлені ним обставини, про те: ким, коли та в який спосіб могло мати місце порушення. Не перевірялись дії осіб на відповідність до закону, та не встановлювались фактичні обставини, дійсні правовідносини, відсутній правовий аналіз.
Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування в листі №9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року рекомендують у випадку якщо із звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу, наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення слідчого ДБР, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, 01 липня 2023 року директор ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 206, ст. 365, ст. 111, ст. 114-1 КК України.
16 серпня 2023 року представник директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подала до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність уповноважених осіб, у якій просила, серед іншого, зобов'язати слідчого ДБР внести відомості до ЄРДР на підставі заяви директора ТОВ "УКБР ГРУПП" ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень працівником ДБР та повідомити про це заявника шляхом надання витягу з ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з того, що у заяві не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ст. 365, ст. 111, ст. 114-1 КК України, а твердження заявника про можливе вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень ґрунтується виключно на суб'єктивному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Такий висновок слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зміст заяви не містить конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення службовою особою Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 206, ст. 365, ст. 111, ст. 114-1 КК України.
Відтак, доводи апелянта про те, ухвалою від 21 серпня 2023 року слідчий суддя порушив норми ст. 214 КПК України є безпідставними.
При цьому посилання апелянта на викладену в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ позицію щодо внесення до ЄРДР відомостей навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України, є неспроможним, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, якою передбачено внесення до ЄРДР відомостей лише за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою адвоката ОСОБА_5 та підстав для її скасування не убачає.
Керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах директора ТОВ «Українська компанія будівництва та реконструкції групп» ОСОБА_6 , на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01 липня 2023 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 761/29430/23
Провадження № 11-сс/824/5463/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Доповідач ОСОБА_1