ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/9186/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №254150002868 від 28.02.2023 та №254150002868 від 02.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 25.01.2023, при цьому розмір пенсії обчислити на підставі довідки від 25.01.2023 № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області станом на січень 2023 року на посаді головного спеціаліста у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області та довідки від 25.01.2023 № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», щодо середніх розмірів надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перерахувати розмір пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 26.01.2023 з урахуванням довідки від 25.01.2023 № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), яка видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області станом на січень 2023 року на посаді головного спеціаліста у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області та довідки від 25.01.2023 № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», щодо середніх розмірів надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 26.01.2023 звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надав відповідні документи та довідки про складові заробітної плати. За наслідками розгляду заяви, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та згідно із протоколом страховий стаж становить 46 років 3 місяці 7 днів, в тому числі стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби 29 років 16 днів. Водночас, згідно із рішенням від 02.02.2023 не була врахована довідка про складові заробітної плати та вказано, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби 21 рік 10 місяців 10 днів. У подальшому підстави для нарахування пенсії були змінені згідно із рішенням від 28.02.2023, в якому вказано, що стаж державної служби 29 років 01 місяць 17 днів, однак змінену ознаку роботи з «не працює» на «працює». Враховуючи вказане, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак отримав відмову, в якій вказано на наявність стажу державної служби лише 15 років і 5 місяців, що не дає права для врахування довідки про складові заробітної плати. Втім відповідач у відповіді зазначає про те, що 15 років стажу обраховано станом на 01.05.2016 і жодним чином не спростовується загального стажу державної служби в 29 років. Втім, як встановлено із відповіді обрахунок стажу державної служби відповідачем проведено лише з 22.11.2000 по 30.04.2016, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не враховано строк військової служби з 01.08.1975 по 06.10.1982, однак який враховано до загального страхового стажу. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що порушують його право на належний розмір пенсії.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ухвалу суду, копію позову з доданими матеріалами отримав 28.07.2023, правом подання відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.
26.01.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви про переведення на інший вид пенсії позивачем також було надано довідку від 25.01.2023 № 2 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, довідку від 25.02.2023 № 3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка (з записом про звільнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області 25.01.2023), копія наказу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області від 23.01.2023 №11-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » з 25 січня 2023 року.
Відповідно до рішення № 254150002868 від 02.02.2023 (дата розрахунку 30.01.2023) ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», ознака роботи «не працює», страховий стаж 46 років 3 місяці 7 днів, у тому числі: Держслужбовці (посади ст. 25 ЗУ №3723) 29 років 0 місяців 16 днів (а.с. 29).
Згідно із перерахунком пенсії станом на 28.02.2023 змінено ознаку роботи «працює», а також загальний страховий стаж 46 років 4 місяці 7 днів, в тому числі Держслужбовці (посади ст. 25 ЗУ №3723) 29 років 1 місяць 17 днів (а.с. 30).
Відповідно до відомостей з електронної пенсійної справи відповідачем зараховано період роботи позивача на посадах державної служби з 22.11.2000 по 31.10.2022, з яких станом на 01.05.2016 такий стаж склав 15 років 05 місяців 08 днів (а.с. 31).
На звернення позивача, листом від 10.04.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 26.01.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». За документами електронної пенсійної справи станом на 01.05.2016 позивач має стаж державної служби 15 років 5 місяців та 08 днів (з 22.11.2000 по 30.04.2016). Врахувати довідку від 25.01.2023 №3 для обчислення пенсії немає можливості (а.с. 34-35).
Не погодившись із відмовою врахування довідки про складові заробітної плати для обчислення пенсії держслужбовця та не врахуванням військової служби до стажу державної служби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 13.01.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визначено право державних службовців у випадках визначених цим пунктом на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а саме державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
В частині 1 статті 37 Закону № 3723 визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем було переведено ОСОБА_1 на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», втім не враховано довідку про складові заробітної плати. Підставою для відмови у врахуванні довідок про заробітну плату стало те, що на думку відповідача, позивач має лише 15 років 05 місяців 08 днів стажу на посадах державної служби з мінімально необхідних 20 років (а.с. 34-35).
При цьому, спірним між сторонами у даній справі є питання зарахування до стажу на посадах державної служби періоду проходження військової служби в період з 01.08.1975 по 06.10.1982 (а.с. 31).
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 проходив військову службу в Радянській армії у період з 01.08.1975 по 21.10.1982 (а.с. 19).
Служба в армії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в період з 01.08.1975 по 06.10.1982 врахована позивачеві до загального страхового стажу, отже вказаний період не є спірним, відповідач заперечує лише в частині врахування цього періоду до стажу державної служби.
За таких обставин, з урахуванням вказаних вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування часу військової служби з 01.08.1975 по 06.10.1982 до стажу державної служби не зважаючи на те, що така посада не віднесена до посад державних службовців.
Суд зазначає, що віднесення періоду військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, є певною соціальною гарантією військовослужбовців, а тому повинна застосовуватись поряд із положенням Закону України «Про державну службу».
Разом з тим, суд зважає на те, що в матеріалах справи наявні: довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 27), довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби (а.с. 28). Вказані довідки були подані позивачем до органу Пенсійного фонду України в Чернігівській області разом із заявою про переведення на пенсію держслужбовця від 26.01.2023, що не спростовує відповідач.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема, чоловіки, які досягли віку 62 роки (пункт 3 Порядку № 622).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям визначені положеннями постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - Постанова № 1-3).
Зазначені вище Довідки складені за формами, що відповідають формам затвердженим Постановою № 1-3 та містять відображення складових заробітної плати, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд дійшов висновку, що вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Суд зауважує, що вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, відповідно до якого до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
В частині 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд звертає увагу, що в національному законодавстві відсутні правові норми, які б врегульовували питання призначення/переведення з одного виду пенсії на інший як в рамках одного закону, так і рамках різних законів.
Враховуючи, що Закон України «Про державну службу» № 3723 передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зауважує, що у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 3723, має місце саме призначення пенсії, а не переведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з 25.01.2023 мало місце саме призначення позивачу іншого виду пенсії.
Суд зазначає, що із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вбачається, що позивач з 25.01.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто вимога позивача про зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця не обґрунтована належними доказами, позаяк поновленню підлягають лише порушені права особи, що звертається до суду.
Дослідивши подані матеріали та проаналізувавши зазначені вище правові положення, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає задоволенню шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до стажу державної служби період перебування на військовій службі; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу державної служби період проходження ОСОБА_1 військової служби з 01.08.1975 по 06.10.1982; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 25.01.2023 перерахунок на виплату пенсії за віком, на умовах Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 2 від 25.01.2023 та № 3 від 25.01.2023, що видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, враховуючи раніше проведені виплати.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на вимоги ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1073,60 грн, який сплачено позивачем відповідно до квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с. 42).
Керуючись ст. 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 період перебування на військовій службі з 01.08.1975 по 06.10.1982.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу державної служби період проходження ОСОБА_1 військової служби з 01.08.1975 по 06.10.1982.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 25.01.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком, на умовах Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати № 2 від 25.01.2023 та № 3 від 25.01.2023, що видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, враховуючи раніше проведені виплати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83а, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 30.10.2023.
Суддя Ю. О. Скалозуб