Справа № 463/8224/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1278/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2023 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
даною ухвалою, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22:00 год. до 06:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, але не довше ніж на строк досудового розслідування.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/навчання.
Ухвалу передано до Коломийського районного відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що повідомлено прокурора.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ОСОБА_6 .
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що враховуючи особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, серед яких дитина з інвалідністю, та непрацездатних батьків, відтак підстав для застосування щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту немає.
На вказану ухвалу прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану ухвалу, постановити нову, якою клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави задовольнити. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 500 000 грн. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту (м. Коломия Івано-Франківської області), в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 , а також службовими особами ГУНП в Івано-Франківській області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною у зв'язку із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_7 , запобіжного заходу тримання під вартою.
Зауважує, що обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою призведе до забезпечення, в тому числі ОСОБА_7 конспірації злочинної діяльності, шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_7 є працівником поліції, яка покликана в тому числі запобігати кримінальним правопорушенням, бути взірцем дотримання законодавства України, ним було вчинено умисний тяжкий корупційний злочин, який включає два епізоди, щодо 5 осіб.
Звертає увагу, що вказане кримінальне правопорушення він вчиняв за попередньою змовою групою осіб з працівниками СКОЗ ГУНП у Івано-Франківській області, що підвищує суспільну небезпеку, з якими він знайомий виключно в зв'язку з своєю службовою діяльністю як працівник поліції.
Також підкреслює, що судом не враховано, що вчиняючи вказані злочинні дії ОСОБА_7 сприяв поширенню та незнаного набуття особами пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, які можуть використовувати лише певна категорія осіб у зв'язку з службовою діяльністю.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку захисника та підозрюваного, які заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» зазначив, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, поряд з цим особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, серед яких дитина з інвалідністю, та непрацездатних батьків.
З огляду на наведене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про обрання до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, в апеляційному суді встановлено, що з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу, останній жодних дій про які вказує прокурор не вчинив та стороною обвинувачення не подано достатніх доказів, які давали б підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді, щодо того, що при розгляді клопотання було доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, та оскільки ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби, за місцем його проживання з покладенням ряду обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, натомість підстав для застосування щодо ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту немає.
Колегія суддів вважає, що застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і забезпечить як право підозрюваного на свободу, так і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2023 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4