Справа № 592/16467/23
Провадження № 1-кп/592/593/23
30 жовтня 2023 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205520001063, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Кваліфікація дій обвинуваченого судом (стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Встановлені судом обставини.
ОСОБА_3 16.09.2023 близько 18.00 год. перебував у будинку АДРЕСА_2 . Проходячи повз кв. АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, побачивши, що двері вказаної квартири не замкнуті, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до вказаної квартири.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, спрямованим на порушення недоторканості житла та незаконного проникнення до квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, всупереч волі законного власника, зайшов через не замкнуті двері до вищевказаної квартири, де в той час перебувала дружина потерпілого ОСОБА_4 , деякий час перебував у квартирі, чим порушив гарантоване ст. 30 Конституції України право останнього на недоторканість житла.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України, судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 надав заяву на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.
Оскільки суд не визнав необхідним викликати в судове засідання учасників кримінального провадження, тому є підстави для ухвалення вироку у порядку спрощеного провадження.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла особи, чим порушено право на недоторканість житла громадян.
Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд на підставі ст. 65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, обвинувачений вчинив кримінальний проступок.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він не працює, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, є особою, яка не має інвалідності, даних про утримання неповнолітніх дітей відсутні, також він не є раніше судимою особою, не досяг пенсійного віку, не є військовослужбовцем строкової служби, за місцем проживання характеризується формально нейтрально, притягувався до адміністративної відповідальності.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_3 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Санкцією частини 1 статті 162 Кримінального кодексу України передбачено як альтернативні такі види основних покарань: штраф, виправні роботи, обмеження волі.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України - в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначення ОСОБА_3 більш суворого покарання, а саме у виді обмеження волі, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 162 КК України, буде явно несправедливим через суворість, зважаючи на обставини, які пом'якшують покарання.
Крім того, ОСОБА_3 згідно обвинувального акту і наданих разом з ним документами до суду, не працює, тому йому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 57 КК України, не може бути призначене покарання у виді виправних робіт, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 162 КК України.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушення та не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи. На думку суду, призначення покарання обвинуваченому забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Цивільний позов відсутній.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд також не вбачає.
Керуючись ст. ст. 302, 368, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 162 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 не обирати.
Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частини 1 статті 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статей 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1