"13" вересня 2010 р. Справа № 16/118-10-3159
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
З участю представників сторін:
Від прокурора: не з'явився
Від позивача: Хміль О.М. за дорученням № 1209/7 від 08.09.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконуючого обов'язки прокурора Балтського району Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про визнання будівництва об'єкту нерухомості самочинним, зобов'язання знести будівлю та зобов'язання звільнити земельну ділянку, -
Виконуючий обов'язки прокурора Балтського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Балтської міської ради до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту ПП ОСОБА_4) про визнання будівництва триповерхової будівлі невідомого призначення по АДРЕСА_1 самочинним, зобов'язання відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю по АДРЕСА_1, а також зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1. Свої доводи прокурор обґрунтовує самовільним використанням відповідачем зазначеної земельної ділянки та зведенням без законних підстав споруди на цієї земельній ділянці.
Ухвалою про порушення провадження у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача до участі у справі було залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.
Позивачем позов, поданий виконуючим обов'язки прокурора Балтського району Одеської області, був повністю підтриманий.
Відповідач відзиву на позов не надав. Водночас відповідно до усних пояснень, наданих ПП ОСОБА_4 у судовому засіданні 06.09.2010р., останній повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на перебування дозвільної документації у процесі виготовлення.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, незважаючи на неодноразові вимоги суду пояснень по суті позову не надала, правом на участь свого представника у судових засіданнях по даній справі не скористалася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За результатами проведеної перевірки прокурором Балтського району Одеської області було встановлено самовільне будівництво ПП ОСОБА_4 триповерхової будівлі по АДРЕСА_1. Під час перевірки було встановлено, що ПП ОСОБА_4 самовільно без належним чином затвердженої проектної документації і отримання дозволу на проведення будівельних робіт, за відсутності документів на право землекористування було здійснено будівництво вищевказаного об'єкту, встановлено дерев'яний паркан, перекривши при цьому, тротуар по АДРЕСА_1. Як вбачається з пояснень відповідача, наданих помічнику прокурора Балтського району 07.06.2010р., у 2008 році відповідачем було самовільно розпочато будівництво медичного центру за відсутності проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт. При цьому, необхідні для введення в експлуатації документи відповідач мав намір оформити після завершення будівництва.
13.05.2010р. Балтською міською радою був складений протокол про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що відповідачем було здійснено самовільне будівництво об'єкта містобудування по вул.. Ткаченка, 9 в м. Балта.
Крім того, 08.06.2010р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким також було встановлено порушення відповідачем вимог ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III шляхом самовільного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1. У зв'язку з чим, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області був виданий припис від 08.06.2010р. з вимогами про зупинення виконання будівельних робіт та необхідність замовлення проектно-технічної документації з наданням її до інспекції у строк до 08.07.2010р.. Постановою за справою про адміністративне правопорушення №1729 від 09.06.2010р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 97 КпАП України з накладенням штрафу у сумі 170 грн. Зазначену постанову відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було.
В свою чергу, відповідно до квитанції №39 від 15.06.2010р. ОСОБА_4 було сплачено адміністративний штраф у розмірі 170 грн., чим фактично визнано свою вину у скоєні вказаного правопорушення.
У відповідності до ст. 24 Закону України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 року N 2780-XII державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.
Посилаючись на здійснення ПП ОСОБА_4 самочинного будівництва триповерхової будівлі невідомого призначення по АДРЕСА_1 виконуючий обов'язки прокурора Балтського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом, поданим в інтересах держави в особі Балтської міської ради, до ПП ОСОБА_4
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування" від 16.11.1992 року N 2780-XII забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, відповідно до ст.. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Положеннями ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III передбачено також обов'язкове отримання дозволу на виконання будівельних робіт, документу, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Згідно зі ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Однак, у порушення наведених вимог чинного законодавства України, у встановленому законом порядку відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований спірний об'єкт забудови отримано не було. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного об'єкту здійснювалося відповідачем за відсутності належним чином затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, відповідно до довідки Балтського районного бюро технічної інвентаризації від 09.06.2010р. загальна площа земельної ділянки, зайнятої спірною будівлею, розташованою по АДРЕСА_1, становить 172 кв.м., з яких 57 кв.м. виходять за межі червоної лінії вулиці та 115 кв.м. належать до земель комунальної власності Балтської міської ради. Дані обставини також підтверджуються актом обстеження об'єкту самовільного будівництва, розташованого на АДРЕСА_1 складеного 16.06.2010р. комісією у складі виконуючого обов'язки міського голови м. Балти, заступника міського голови, голови постійної депутатської комісії по житлово-комунальним питанням, архітектурі, земелевпорядництву та екології, голови МКП „Водоканал”, в.о. начальника Балтського РЕМ, члена виконавчого комітету Балтської міської ради, начальника Балтського районного бюро технічної інвентаризації, спеціаліста Балтської міської ради та помічника головного державного санітарного лікаря Балтського району. Слід зауважити, що у 2007 році відповідач звертався до Балтської міської ради із заявою про надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 143 кв.м. для будівництва медичного центру . Рішенням Балтської міської ради № 547-V від 02.11.2007р. відповідача було визнано переможцем конкурсу по наданню в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_1 під забудову нежитлових приміщень. Також 02.11.2007р. Балтською міською радою було прийнято рішення № 548-V, яким відповідачу було надано згоду на виготовлення вихідної документації для надання в оренду відповідної земельної ділянки для будівництва медичного центру. Крім того, відповідно до представлених відповідачем документів у серпні 2008 року ним було подано заяву про вибір місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 148 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку . Крім того відповідачем отримано висновок Балтської районної СЕС № 11 від 31.08.2010р. щодо вибору земельної ділянки під забудову, укладено договір на виконання проектних та вишукувальних робіт № 37 від 16.08.2010р. на розробку робочого проекту будівництва двоповерхового житлового будинку за вказаною адресою.
Проте наведені документи не можуть свідчити про набуття відповідачем права користування або власності на земельну ділянку комунальної власності площею 172 кв.м., на якій розташований спірний об'єкт, адже Балтською міською радою рішення про передачу відповідачу прав на зазначену земельну ділянку не приймалося, що у тому числі підтверджується листом Балтської міської ради за № 710/8 від 07.06.2010р., та, як наслідок, правовстановлюючі документи, визначені ст. 126 Земельного кодексу України, у ПП ОСОБА_4 відсутні. Крім того, слід зауважити, що у перелічених вище документах, представлених відповідачем, мова йшла про передачу земельної ділянки площею меншою ніж фактично зайнята спірною будівлею. Таким чином, суд доходить висновку, що до теперішнього часу відповідачем не було одержано ані у користування ані у власність земельну ділянку площею 172 кв.м., на якій розташований спірний об'єкт. При цьому, факт будівництва на земельній ділянці належній до комунальної власності Балтської міської ради підтверджується довідкою Балтського районного бюро технічної інвентаризації № 389 від 29.06.2010р. /а.с.12/, а також схематичним планом, складеним цим же бюро /а.с.28/. Доказів спростовуючих викладене, відповідачем з дотриманням вимог ст.. 32, 33 ГПК України суду представлено не було.
Крім того, зважаючи на те, що у представлених відповідачем дозвільних та інших документах датованих серпнем 2010 року мова йде про будівництво не медичного центру, а двоповерхового житлового будинку, досліджуючи питання щодо здійснення відповідачем будівництва спірного об'єкту за відсутності відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, суд вважає за необхідне додатково зупинитися на наступному.
Статтею 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III передбачено, що перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. N 160 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. N 1104 "Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 80, ст. 2719; 2010 р., N 8, ст. 390), згідно з якими у переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженому зазначеною постановою пункт 9 викладено у такій редакції: „9. Виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно , господарських будівель і споруд, а також підключення приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них, господарських будівель і споруд до газових мереж низького тиску та інших інженерних мереж.” Проте при розгляді даної справи наведені приписи судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне. Як вбачається з пояснень власне самого відповідача, наданих помічнику прокурора Балтського району 07.06.2010р., ПП ОСОБА_4 здійснювалося будівництво саме медичного центру, а не житлового будинку, що у тому числі підтверджується і іншими документами, наявними у матеріалах справи, які стосувалися передачі відповідачу відповідної земельної ділянки, при цьому будівництво було розпочато у 2008 році, в той час як приведені вище зміни у законодавстві відбулися значно пізніше у 2010 році.
В свою чергу, згідно із ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що здійснення відповідачем будівництва триповерхової будівлі по АДРЕСА_1 підпадає під категорію самочинного будівництва.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне звернутися до положень ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташований самочинно збудований об'єкт належить до комунальної власності територіальної громади м. Балти, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог виконуючого обов'язки прокурора Балтського району Одеської області про зобов'язання відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю по АДРЕСА_1, а також зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 та наявності підстав для їх задоволення. При цьому, факт самочинності будівництва спірного об'єкту підлягає дослідженню при розгляді вимог про знесення цього будівництва як їх підстава, з огляду на викладене, вимоги прокурора про визнання будівництва триповерхової будівлі по АДРЕСА_1 самочинним не можуть висуватися та розглядатися в якості самостійної та окремої вимоги, та були досліджені судом в якості підстави для інших заявлених прокурором позовних вимог.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на положення ст. 212 Земельного кодексу України, якими визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги виконуючого обов'язки прокурора Балтського району Одеської області до ПП ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю по АДРЕСА_1, а також зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1 задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю по АДРЕСА_1. Наказ видати.
3. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1. Наказ видати.
4. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -держмито в сумі 85 грн. 00 коп. / вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ Наказ видати.
5. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050003, п/р 31213264700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 236 грн. 00 коп. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 15.09.2010р.
Суддя