"13" вересня 2010 р.Справа № 27/38-10-1599
За позовом: Акціонерно-комерційного банка соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк";
до відповідача: Приватного підприємства "Одесатрубпласт"
про стягнення 2078583,21грн.
Суддя Невінгловська Ю.М.
Представники сторін:
Від позивача: Кисницька О.Е. (представник діючий за довіреністю)
Від відповідача: Рогалін С.О. (представник діючий за довіреністю)
Суть спору: Позивач - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду Одеської області в особі Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Одесатрубпласт", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 2078583,21 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"(далі - кредитор), громадянином України ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Одесатрубпласт"(далі -позичальники) Генеральний договір №08-660/087-302 від 23.04.2008р., а також на укладену між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Приватним підприємством "Одесатрубпласт" Додаткову угоду № 1 до Генерального договору про здійснення кредитування №08-660/087-302 від 23.04.2008р. на підставі якої відповідно до основних положень Генерального договору кредитор надає позичальнику - Приватному підприємству "Одесатрубпласт" кредит у формі разового кредиту у сумі 232 628,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 14% річних у доларах США.
На виконання умов зазначеного Договору позивачем було надано відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 232 628,00 доларів США, шляхом перерахування зазначених коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача №26006660796781 відкритого в АКБ "Укрсоцбанк" м. Одеса, МФО 328016 з передбаченим умовами Договору графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за Договором до 22.04.2018р.
В порушення умов Договору, відповідач у встановлені графіком погашення кредиту терміни кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитними коштами не сплачував, таким чином, за підрахунками позивача, на момент звернення до суду заборгованість відповідача за Договором склала 2 078 583,21 грн., що й зумовило звернення Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" з відповідними позовними вимогами до суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2010р. суддею Невінгловською Ю.М. порушено провадження у справі № 27/38-10-1599.
При прийнятті позовної заяви судом було встановлено, що відповідно до змісту п.7.2 Генерального договору про здійснення кредитування №08-660/087-302 від 23.04.2008р., належним чином завірена копія, якого була надана позивачем разом з позовною заявою, визначено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони керуючись ст. 5 Закону України “Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається однособово третейським суддею Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15.У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, Ярошовцем Василем Миколайовичем спір розглядається третейським суддею Білоконем Юрієм Миколайовичем або Мороз Оленою Анатоліївною у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
З урахуванням встановлених обставин, ухвалами суду сторін було зобов'язано висловити свою позицію щодо визначеної у договорі підсудності.
Згідно до наданих позивачем пояснень вх. ГСОО №10468 від 21.04.2010р. вбачається, що з метою виключення непорозумінь в майбутньому, зокрема, під час звернення стягнення на предмет іпотеки в ході виконавчого провадження ним було вирішено звернутися до Господарського суду Одеської області. В судовому засіданні 13.09.2010р. позивач усно заявив про згоду на вирішення зазначеного питання на розсуд суду.
13.09.2010 року відповідачем було надано письмове заперечення (вх. ГСОО №23801) щодо розгляду даної справи господарським судом та заявлено клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що сторонами було укладено угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, яка міститься у вигляді третейського застереження в тексті Генерального договору №08-660/087-302 від 23.04.2008 року та передачі матеріалів справи на розгляд третейського суду.
Розглянувши зазначене клопотання суд вважає, що спір по даній справі, який виник саме у зв'язку з виконанням укладеного між сторонами Генерального договору №08-660/087-302 від 23.04.2008р. та Додаткової угоди №1 до Генерального договору про здійснення кредитування №08-660/087-302 від 23.04.2008р., не підлягає вирішенню у господарських судах України з огляду на таке:
Згідно до положень ст. 5 Закону України „Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 вищевказаного закону, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Отже, як вбачається із змісту Договору про здійснення кредитування №08-660/087-302 від 23.04.2008р., сторони передбачили третейське застереження.
Відповідно до п. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: 1) спорів про приватизацію державного житлового фонду; 2) спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; 3)спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; 4) спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; 5) інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Крім того, положеннями ч.2 вищезазначеної статті встановлено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.
Згідно п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) зазначено, що господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що до порушення провадження у справі сторонами була укладена угода про передачу спору на вирішення до третейського суду.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження в справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З урахуванням викладеного, в зв'язку із внесенням сторонами у Договір про здійснення кредитування №08-660/087-302 від 23.04.2008р. третейського застереження та існуванням заперечення відповідача щодо вирішення спору в господарському суді, з урахуванням того, що зазначене третейське застереження не є недійсним, не втратило чинність та відсутні обставини щодо неможливості його виконання, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі №27/38-10-1599, на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання відповідача про передачу справи на вирішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, суд зазначає, що припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не передбачає передачу господарської справи. Згідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, визначено, що документи господарських судів України є власністю держави, робота з ними регулюється законодавством України, нормативно-методичними документами державної архівної служби України, а також цією Інструкцією. Згідно до зазначених актів передача господарської справи до будь яких інших установ чи організацій, зокрема до Третейського суду, крім випадків передачі справи до іншого господарського суду за територіальною підсудністю не передбачена, з урахуванням чого, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання відповідача.
Згідно до положень п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. (із змінами та доповненнями) сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Приймаючи до уваги вищевикладене, державне мито у розмірі 20 785,83 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236,00 грн. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 12, п.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд
1.Провадження у справі №27/38-10-1599 припинити.
2.Видати довідки на повернення з Державного бюджету України акціонерно-комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Одеської обласної філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” сплачених згідно платіжних доручень №14 та № 15 від 25 лютого 2010 року відповідно державного мита у сумі 20 785,83 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя