Справа №:755/10100/23
Провадження №: 2/755/5036/23
"27" жовтня 2023 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії у розмірі 82 409,02 грн, інфляційні втрати у сумі 12 308,05 грн та 3% річних у сумі 3 101,12 грн.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
19.07.2023 року ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Києва відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.10.2023 року позову заяву було залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу п'ятиденний термін для усунення виявлених недоліків від часу отримання повного тексту ухвали суду про залишення позову без руху.
Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувала встановлені судом обставини, що позивачем, в числі інших співвідповідачів, притягнута в якості відповідача неповнолітня фізична особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в силу вимог ст.47 ЦПК України, не має цивільної процесуальної правоздатності, тобто не здатна особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Позивачу було роз'яснено право позивача зазначити в суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього відповідача.
Для усунення недоліків позовної заяви позивач мав подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, привівши суб'єктний склад учасників справи у відповідність до вимог діючого законодавства та виклавши позовні вимоги у відповідності до наведених у позові обставин.
19.10.2023 року на виконання ухвали суду від 11.10.2023 року до суду надійшла заява представника позивача, клопотання про зміну складу учасників шляхом виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів по справі та позовна заява в новій редакції, відповідно до якої, позовні вимоги пред'явлені до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Суд, вивчивши заяву представника позивача, додану до неї позовну заяву в новій редакції, а також клопотання про зміну складу учасників справи шляхом виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. (ч.2 ст.59 ЦПК України).
Неповнолітня особа, зазначена позивачем в суб'єктному складі позовної заяви не може бути відповідачем по даній справі, оскільки дана особа не має цивільної процесуальної дієздатності та не може самостійно здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов'язки в суді.
Оскільки діючим законодавством не передбачена можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, для вирішення заявлених позивачем вимог щодо неповнолітньої особи позивач мав зазначити в суб'єктному складі законного представника, який повинен діяти в інтересах неповнолітнього відповідача.
Разом з тим, звертаючись до суду із клопотанням «про зміну складу учасників справи шляхом виключення ОСОБА_4 з числа відповідачів по справі», представник позивача не послався на жодну норму діючого процесуального законодавства, яким передбачена така процесуальна процедура як зміна учасників справи шляхом виключення відповідача з числа відповідачів у справі.
Діючим ЦПК України врегульовано лише порядок залучення до участі у справі співвідповідача або заміна неналежного відповідача.
Так, відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.
Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). Вказані правові висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), від 19 серпня 2020 року в справі № 639/6295/16-ц (провадження № 61-36683св18), від 14 липня 2020 року в справі № 686/23977/18 (провадження № 61-17715 св 19), від 08 липня 2020 року в справі № 612/808/18 (провадження №61-15537 св 19).
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що представник позивача не скористався своїм правом ані заявити клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, ані заявити клопотання про заміну неналежного відповідача.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 ЦПК України:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Подаючи до суду позовну заяву в оновлений редакції, представник позивача самостійно , що є правом позивача, виключив із суб'єктного складу відповідачів неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що може свідчити в даному випадку, що у такий спосіб позивач відмовився від позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В даному випадку до заяви про відмову від позовних вимог повинні застосовуватись положення ст.ст.206, 255 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч.ч.2, 3 ст. 255 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у цивільній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 підлягає закриттю, у зв'язку з відмовою позивача від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Враховуючи, що сторона позивача у встановлений судом строк усунула недоліки своєї позовної заяви, які були зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, розгляд справи має бути продовжений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 206, 255, 259-261, 353 ЦПК України, -
Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрити.
Прийняти позовну заяву в новій редакції, подану 19.10.2023 року (Вх.№52781) представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Костюченко В., та проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Роз'яснити сторонам у справі, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору, як це передбачено ч. 3 ст. 206 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: