1-кс/754/2889/23
Справа № 754/13107/23
Іменем України
25 жовтня 2023 року
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 в межах розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12023100030001636 від 23.05.2023, за ч.2 ст.121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
слідчого ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_3
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернулася зі скаргою про скасування повідомлення про підозру від 31.07.2023 у кримінальному провадженні № 12023100030001636 від 23.05.2023, за ч.2 ст.121 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100030001636 від 23.05.2023, за ч.2 ст.121 КК України за ч.2 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Захисник посилаючись на вимоги ст.276 КПК України вказувала про відсутність достатніх доказів про вчинення ОСОБА_4 злочину на день повідомлення про підозру. Звертала увагу , що повідомлення про підозру було вручено з порушенням норм ст.278 КПК України, оскільки ОСОБА_4 не були роз'яснені його права як підозрюваного та він був позбавлений можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри.
З огляду на зазначене, адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , просив скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 31.07.2023 складене слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджено із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12023100030001636 від 23.05.2023, згідно якого дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України. Зобов'язати слідчого вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню № 12023100030001636 від 23.05.2023 про підозру відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 підтримала зміст скарги, надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі, просила її задовольнити.
Слідчий ОСОБА_5 заперечував проти задоволення скарги, вказуючи, що при повідомленні про підозру ОСОБА_4 було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, для повідомлення останньому про підозру у слідства було достатньо доказів, які підтверджували причетність останнього до скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, просив в задоволенні скарги захисника, відмовити.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100030001636 від 23.05.2023, за ч.2 ст.121 КК України.
31.07.2023, при обставинах встановлених органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у спричиненні умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
03.08.2023 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, який було продовжено ухвалою суду від 28.09.2023 року.
На момент розгляду клопотання вказане досудове розслідування наразі триває.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Слідчий суддя зазначає, що питання правової кваліфікації дій підозрюваного тощо є прерогативою слідчого, прокурора, які, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру сторона захисту вважає порушення вимог ст.ст.276-278 КПК України, а саме порядок вручення підозри, не роз'яснення процесуального статусу та прав, однак, під час розгляду скарги, слідчим суддею дані обставини не встановлені.
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Питання вручення та направлення повідомлення регулюються главами 6, 11 КПК України. Так, згідно ч.1 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Відповідно до ч.3 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч.2 ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення вручається житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи.
Так, під час розгляду скарги встановлено, що підозрюваний на виклик слідчого не з'явився, за місцем проживання вручити підозрюваному повідомлення про підозру слідчим також не вдалось по причині відсутності підозрюваного, тому слідчим було прийнято рішення про вручення повідомлення про підозру представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання підозрюваного та направлення повідомлення про підозру поштовим відправленням. Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження, в тому числі дослідженим протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - знаття інформації з електронних комунікаційних мереж (негласного контролю за телефонними розмовами).
За таких обставин, слідчий суддя дійшов переконання, що вжиті слідчим дії відповідають вимогам КПК України, оскільки були пов'язані з ухиленням особи від участі в процесуальній дії.
Як встановлено розглядом скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_4 підозра, відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
У зв'язку із вищевикладеним слідчий суддя дійшов висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому скарга адвоката в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 376 КПК України,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 31.07.2023 складене слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджено із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12023100030001636 від 23.05.2023, за ч.2 ст.121 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1