Справа № 357/11239/23
3/357/5315/23
26.10.2023 м. Біла Церква
СуддяБілоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм автобуса в ТОВ «Транссітті», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.10.2004 Білоцерківським МВМ № 2 ГУ МВС України у Київській області,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.09.2023 о 22:20 год на шляхопроводі проспекту Князя Володимира та проспекту Незалежності в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом «VDL Ambassador 200» з д.н.з. НОМЕР_3 , в порушення вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, залишив місце дорожньотранспортної пригоди, до якої був причетний.
За даними фактами стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 425724 від 11.09.2023 за ст. 122-4 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушень не визнав та пояснив. 03.09.2023 ввечері він їхав на маршрутному автобусі № 22 з людьми на масив Леваневського. Заїжджаючи на міст, побачив, що роблять тролейбусну лінію, він рухався у третьому ряді, у крайній лівій смузі, так як і всі автомобілі, тому що два ряди були перекриті, праворуч відгороджено фішками звисаючі дроти. Було темно, він почув лише звук «шух» як від батога, потім удар, подивився і не було вже правого дзеркала автобуса, зупинився, висадив людей. Дзеркало лежало у правому ряду, позаду нього стояло багато машин. Подзвонив до директора, той сказав забирати дзеркало і їхати в ДЕПО, вони з директором тролейбусного ДЕПО самостійно вирішать дане питання. Коли забирав дзеркало, помітив, що позаду стояло у правому ряду авто за відгородженими фішками. Він поставив автобус у гараж, а на другий день прийшов майстер, який полагодив дзеркало. Під час цього приїхали працівники поліції, які повідомили, що у ДТП був пошкоджений автомобіль «Лексус» і пов'язано це з дротами. Про те, що він є учасником ДТП не знав, тому що завжди вважав, що учасниками ДТП є лише транспортні засоби.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
За вимогами п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця ДТП особами, до якої вони причетні (формальний склад).
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г", відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста Державтоінспекції або в орган чи підрозділ міліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. У разі коли під час дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено лише застраховані транспортні засоби та немає загиблих і травмованих, допускається оформлення відповідних матеріалів представником страхової організації без участі працівника підрозділу Державтоінспекції за згодою учасників пригоди.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Попри невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості, його вина у вчиненні правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 425724 від 11.09.2023 за ст. 122-4 КУпАП, у якому серед іншого міститься власноручно зроблений запис ОСОБА_1 «вину визнаю» у графі для пояснень; копією схеми місця ДТП від 03.09.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.09.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03.09.2023; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.09.2023; актом огляду автобуса «VDL Ambassador 200» з д.н.з. НОМЕР_3 від 11.09.2023, відповідно до якого встановлено пошкодження правого водійського дзеркала заднього виду, пошкодження заднього правого боку, а саме вікна.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний. До показань ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні суд ставиться критично, вважає, що вони надані з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, зазначені ч. 2 ст. 33 КУпАП - характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ним адмінправопорушення, є визначений санкцією ст. 122-4 КУпАП штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 122-4, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та застосувати до нього на підставі ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 гривень.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА