Справа № 357/12345/23
3/357/5804/23
25.10.2023 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП України в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 03.07.2009 МВМ № 2 Білоцерківського ГУ МВС України в Київській області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104330, 19.09.2023 о 21:30 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав її, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 19.09.2023 близько 21:30 год він перебував разом із співмешканкою дома за адресою: АДРЕСА_2 . До ОСОБА_3 хтось зателефонував, він подумав, що це її колишній чоловік. Він хотів забрати у співмешканки телефон, однак вона його не віддавала, у них почалася сварка, тому що він приревнував. Говорив, що розіб'є телефон молотком, а також можливо і вживав нецензурну лексику під час суперечки. ОСОБА_3 сказала, що викличе поліцію, він не заперечував, однак коли вона пішла з квартири на вулицю їх зустрічати, то потім ні її ні поліцейських до квартири не впустив. Вважає, що ніякого насильства не було, у них була просто сварка через ревнощі.
Допитана в судовому засіданні як потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 19.09.2023 ввечері вони із співмешканцем були дома, коли їй зателефонували з роботи. ОСОБА_4 почав забирати телефон, говорити, що розіб'є його, тому що їй телефонував її колишній чоловік, а він приревнував. Вони проживають далі разом. Просила не притягувати до адміністративної відповідальності, оскільки вона не отримала психологічної шкоди, у них просто виникла сімейна сварка на ґрунті ревнощів.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає в разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 співмешканці. 19.09.2023 між ними через телефонний дзвінок на ґрунті ревнощів до колишнього чоловіка ОСОБА_2 виникала сварка.
З протоколу та доданих доказів вбачається, що його складено у зв'язку зі сваркою в сім'ї, а не у зв'язку з вчиненням насильства в сім'ї з боку ОСОБА_1 , тоді як вчинення насильства в сім'ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої. Взаємні образи під час сварки не можуть носити характер психологічного насильства.
Таким чином відповідно до змісту протоколу про адмінправопорушення та встановлених обставин справи має місце звичайна сімейна сварка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Крім того, суддя зазначає, що обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є вчинення дій внаслідок яких особі могла бути чи була нанесена шкода психічному здоров'ю потерпілого, в даному випадку ОСОБА_2 .
При цьому, конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст. 283, 284 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА