Справа № 521/24063/23
Номер провадження:1-кс/521/3691/23
м. Одеса, Україна
26 жовтня 2023 року
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , здійснив судовий контроль за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні № 12022160000000142 від 18.02.2022 року, за ч. 3 ст. 190 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; інші учасники, представник власника майна - адвокат ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Слідчим суддею проводився розгляд клопотання про скасування арешту майна - з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022160000000142 від 18.02.2022 року, за ч. 3 ст. 190 КК.
Клопотання розглядалось за ініціативою представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 .
2.Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази.
В провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022160000000142 від 18.02.2022 року, за ч. 3 ст. 190 КК за фактом незаконного заволодіння шляхом зловживання довірою квартири АДРЕСА_1 , яка раніше належала гр. ОСОБА_7 .
За обставинами провадження, орган досудового розслідування вважає, що декілька осіб ромської національності 10.08.2018 року незаконно заволоділи квартирою ОСОБА_7 . Договір купівлі-продажу оформлений на ОСОБА_6 .
Оскільки протягом більше ніж 18 місяців слідчим не повідомлено жодній особі про підозру, не зібрані належні та допустимі докази винуватості будь-якої особи, а сама ОСОБА_6 є добросовісним набувачем власності (квартири), представник власника майна просить скасувати арешт майна. Додатковим аргументом у адвоката є закінчення строків досудового розслідування, що встановлені у ст. 219 КПК, відповідно існують підстави для закриття кримінального провадження та скасування арешту майна.
3.Позиції сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження. Явка учасників судового провадження.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні оголосив клопотання і просив його задовольнити. Вважав, що досудове розслідування не є ефективним, та за останній рік жодних слідчих дій проведено не було, в зв'язку з чим існують законні підстави для скасування арешту майна.
Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки підстав для скасування арешту з майна не має. В теперішній час проводяться необхідні слідчі дії, для з'ясування всіх необхідних обставин та доведення обставин передбачених в ст. 91 КПК.
4.Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, мотиви неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя.
Слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У даному провадженні необхідно було надати відповіді на питання:
1)Чи продовжують існувати законні підстави для арешту майна (квартири) та чи потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна ?
2)Чи можуть бути виконані завдання, для виконання яких був накладений арешт на майно?
3)Чи існують правові підстави для розумного припущення, що арешт майна, є необхідним у даному провадженні і має легітимні завдання і мету?
Відповідаючи на зазначені питання, слідчий суддя встановив, що фактичні обставини, як зазначено вище стосуються шахрайських дій з квартирою АДРЕСА_1 . Про злочин повідомив гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши, що власником спірної квартири була його мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У квартирі проживав він, брат ОСОБА_9 та мати. У 2018 році до його матері увійшла у довіру раніше незнайома жінка на ім?я ОСОБА_10 , яка в подальшому створила умови задля шахрайського заволодіння квартирою. При цьому ОСОБА_8 та його матір і брата виселили з квартири.
Загалом обставини за фактажем не складні, однак з точки зору доказування потребують неабиякої кваліфікації у юридичній спеціальності та розуму.
Слідчий суддя вважає, що доводи адвоката частково заслуговують на увагу. Так дійсно розслідування проводиться дуже повільно, слідчий не приймає належних заходів для розкриття злочину, не здійснює достатну кількість слідчих та процесуальних дій, не є ініціативним та енергійним, з метою встановлення обставин, які передбачені в ст. 91 КПК.
Разом з тим, навіть такі порушення не дають можливість слідчому судді скасувати арешт майна, оскільки за своїм змістом таке скасування арешту буде несправедливим. Слідчий суддя виходить з того, що орган досудового розслідування, навіть після спливу такого значного проміжку часу (з 2018 року), здатний забезпечити провадження доказами вини осіб, які причетні до скоєння правопорушення, сформувавши тактику та стратегію розслідування. Всі причетні особи встановлені та є фігурантами розслідування. Зволікання у розслідуванні нажаль нагадує штучне затягування з невідомих причин.
Слідчий суддя не погоджується з думкою представника власника майна, в частині добросовісності надбання вказаного майна. Фактичні обставини, які маються у кримінальному провадженні, показують, що ОСОБА_6 купуючи квартиру, повинна була розумно оцінити таку угоду і побачити, що фактично її укладає не власник ОСОБА_7 , а треті особи, які до квартири не мають жодного значення. Відповідно ОСОБА_6 повинна була розуміти, що такий порядок речей створює для неї ризики сутяжництва в майбутньому, оскільки квартира вибувала з власності особи під певним примусом і обманом. Очевидно і занижена вартість квартири, також повинна була насторожити майбутнього власника. Все це дає право на думку, що ОСОБА_6 не є безсторонньою до обставин провадження особою та має певну інформативність у подіях, що розслідується органом досудового розслідування.
У будь-якому випадку, до з'ясування фактичних обставин по провадженню, дуже важко визначитись з роллю кожної особи, що потрапила в орбіту кримінального провадження під час купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя вважає, що викладені встановлені обставини показують, що продовжують існувати розумні підстави для обмеження власника у його праві на розпорядження вказаним майном і потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна. Такий захід забезпечення кримінального провадження не є надто обтяжливим, оскільки дозволяє власнику повністю використовувати свою власність. Так, ОСОБА_6 проживає там, користується всіма послугами. Єдине обмеження у праві на розпорядження (продавати, дарувати та інш.). Однак при викладених обставинах, будь-який продаж майна може ще більше зашкодити як минулим, так і майбутнім власникам, оскільки питання щодо вказаного спірного майна не вирішено.
Слідчий суддя вважає, що завдання, для виконання яких був накладений арешт на майно не можуть бути виконанні за допомогою інших заходів забезпечення кримінального провадження. І як зазначено вище, правові підстави дійсно надають право на розумне припущення, що арешт майна, є необхідним у даному провадженні і має легітимні завдання і мету.
Завданням арешту майна продовжує залишатись запобігання можливості його відчуження. Метою арешту майна є збереження його як доказу фактів і обставин шахрайських дій підозрюваних. Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження очевидно показує необхідність продовження арешту майна, задля збереження можливості використовувати таке майно, для доведення обставин передбачених в ст. 91 КПК.
Навпаки скасування арешту майна, на даній стадії може призвести до втрати такого доказу.
Щодо питання строків досудового розслідування, які свідчать про їх закінчення та існування підстав для закриття кримінального провадження, необхідно звернути увагу представника власника майна на положення ч. 8 ст. 615 КПК, яка виключає із строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування. Таким чином підстав для закриття кримінального провадження не має, а строк досудового розслідування допоки продовжує діяти правовий режим воєнний стан - не сплив.
Питання проведення аналогічного розслідування з тих самих підстав є дійсно важливою інформацією. Така інформація необхідно повинна бути перевірена прокурором та їй необхідно дати розумну юридичну оцінку. Є очевидним, що закрите провадження з підстав які є предметом у даному провадженні не повинно розслідуватись повторно. Натомість при розгляді клопотання слідчому судді жодних доказів про існування іншого провадження адвокатом не надано. Існування раніше за часом провадження про шахрайські дії одного і того ж майна, у деяких випадках не виключає існування іншого провадження, наприклад при умові розслідування за іншою заявою у відношенні інших осіб. Однак такі обставини підлягають доказуванню. Тільки після з'ясування всіх необхідних обставин за даним фактом, можливо надати оцінку вказаному доводу.
Щодо доводів адвоката, в частині відсутності підозри у ОСОБА_6 за вчинення будь-якого правопорушення з вказаним майном, слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна може бути застосований і щодо майна третіх осіб, які не є підозрюваними і обвинуваченими у вказаному провадженні. Все залежить від об'єктивної сторони кримінального правопорушення та безпосередньо дій осіб, що їх вчиняють. Такі дії, можуть стосуватись майна третіх осіб.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не має.
Постановляючи ухвалу, слідчий суддя керується ст. ст. 132, 170, 174 КПК.
1.Висновки слідчого судді.
1.1.У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022160000000142 від 18.02.2022 року, за ч. 3 ст. 190 КК - відмовити.
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2.1.Ухвала слідчого судді набирає законної з моменту її оголошення.
2.2.Ухвала слідчого судді, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1