ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/2610/23
Провадження №1-кп/477/364/23
УХВАЛА
про застосування запобіжного заходу
11 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Миколаєві у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000135 від 05 квітня 2023 року відносно
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 321 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2023 року до суду з Миколаївської обласної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 321 КК України.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
09 жовтня2023 року від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, які продовжують існувати.
Прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 також не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вказуючи на обмеження його позиції позицією обвинуваченого.
Інші учасники судового провадження покладалися при вирішенні клопотання на розсуд суду.
Заслухавши позиції учасників судового провадження в межах клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, дослідивши докази, суд установив наступне.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 травня 2023 року (залишена без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 травня 2023 року) до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15 липня 2023 року з можливістю звільнення під заставу в розмірі 134 200 грн.
Підставою для застосування вказаного запобіжного заходу стало наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчим суддею визнано доведеними існування вказаних ризиків, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, зважаючи на те, що в Україні введено воєнний стан, ведуться активні бойові дії та ситуація є нестабільною, в той час як ОСОБА_4 є мешканцем Херсонської області, частина якої й досі є окупованою; зважаючи на те, що останній не працює, у якості джерела заробітку обрав незаконну діяльність з обігу отруйно речовини «ртуть металева». Також, взято до уваги те, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, встановлюються обставини та особи, у яких придбавалась ртуть, встановлюються інші можливі фігуранти злочину, окрім того свідок у даному провадженні ОСОБА_10 є знайомим підозрюваного - сукупність вказаних обставин свідчить про те, що перебуваючи на волі підозрюваний матиме можливість впливати на інших ще не встановлених фігурантів злочину та свідка, знищити, сховати або спотворити докази, вчинити інші дії, щоб ввести в оману слідство або суд; враховуючи те, що підозрюваний добровільно злочинні дії не припинив, поки не був затриманий працівниками поліції, що свідчить про стійку схильність до протиправної поведінки.
Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2023 року, 15 серпня 2023 року продовжено строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, в тому числі, до 15 жовтня 2023 року включно.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року №1-р/2017, Конституційний Суд України вказав, що продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом». Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З огляду на частину 8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року у справі №14-рп/2003, тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
Згідно пункту 36 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Адам'як проти Польщі (Adamiak v Poland), 20758/03,19 грудня 2006 року) в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
Системний аналіз норм КПК України вказує на те, що факт скоєння обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення без наявності інших істотних підстав в сукупності, не може бути беззаперечною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Суд уважає доведеними обставини, які свідчать про продовження існування ризиків у даному кримінальному провадженні, а саме можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, що передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Як зазначено в клопотанні прокурора, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується встановленими судом обставинами, викладеними в ухвалах слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва, в разі доведеності вини обвинуваченого, покарання за такий злочин передбачає позбавлення волі на тривалий строк, таким чином, усвідомлюючи можливість ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Також, ОСОБА_4 є мешканцем іншої області, не має постійного місця проживання на території міста Миколаєва та Миколаївської області, не має міцних соціальних зв'язків.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинений ним під час дії воєнного стану, у співучасті з іншими особами, обвинувачений неодноразово вдавався до вчинення злочинних дій у сфері незаконного обігу отруйних речовин, які несуть загрозу життю і здоров'ю людей та навколишньому середовищу (ризик летальності) з метою отримання незаконного прибутку, при цьому, усвідомлюючи наслідки своїх дій, нехтував безпекою оточуючих, маючи змогу, самостійно злочинну діяльність не припинив.
Указане може свідчити про продовження існування заявлених прокурором ризиків переховування від суду та продовження вчинення інкримінованого правопорушення.
Доказів, що спростовують зазначений висновок суду матеріали судового провадження не містять, отже підстав вважати їх не об'єктивними не має.
Суд зазначає, що хоча й ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 травня 2023 року слідчим суддею визнано доведеним існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, прокурором в клопотанні про продовження дії застосованого раніше запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 зазначені та обґрунтовуються лише обставини щодо існування ризиків, що передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Ураховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який запропоновано прокурором, є недоцільним, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 зможе ухилитися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Судом також установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не є особою, відносно якої, в силу частини другої статті 183 КПК України, не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись статтями 177, 183, 194, 314, 315, 316 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження дії раніше обраного запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою стоком на 60 днів з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 травня 2023 року.
Ухвала діє з 11 жовтня 2023 року до 09 грудня 2023 року включно та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_11
Повний текст ухвали оголошено
13 жовтня 2023 року о 15.05 годині.