Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 р. Справа № 520/18721/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/18721/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2022 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.11.2021 року протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.11.2021 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 520/18721/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі № 520/18721/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.07.2023 по справі № 420/8355/22 та положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV), відповідно до яких на теперішній час відсутнє будь-яке строкове обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Також зазначив, що судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву у повному обсязі, оскільки частина позовних вимог заявлена у межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 122 КАС України, а саме вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають в обмеженні позивачу пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 року, після проведення її перерахунку у зв'язку із індексацією пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Крім того, звертає увагу суду, що порушення прав позивача в частині обмеження пенсії максимальним розміром відбулось не 01.03.2022 та 01.03.2023, як зазначив суд першої інстанції, а з 01.03.2022 та 01.03.2023.
Окрім цього зазначає, що вказане порушення прав позивача є триваючим, проте судом першої інстанції при поверненні позовної заяви не встановлено дати, з якої потрібно відраховувати початок перебігу строку на звернення з позовною заявою.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що звернення позивача до суду обумовлено не згодою з не нарахуванням доплати до пенсії ще з 01.11.2021, а також з невиплатою індексації пенсії з 01.03.2022, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Оскільки спірна доплата та індексація є частиною пенсійних виплат, а пенсія є періодичним щомісячним платежем. Отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання пенсійних виплат у розмірах, з якими він не погоджується в 2021 та 2022 році відповідно, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 17.07.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого п.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч вказаному, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Таким чином, суд зазначив, що з огляду на неподання позивачем до суду заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та враховуючи положення частини 1 статті 123 КАС України, наявні підстави для висновку про залишення позову без руху.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України зазначив, що станом на 04.08.2023, у встановлений судом строк, недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.
Надаючи оцінку встановленим судом фактичним обставинам справи та застосуванню норм матеріального та процесуального права колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, згідно з частиною першою статті 5 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першої статті 118 КАС України регламентовано, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо застосування строків звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022, з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, оскаржуючи протиправні дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023, після проведення її перерахунку у зв'язку з індексацією пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі по тексту - Постанова № 118) та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі по тексту - Постанова № 168) звернувся до суду 16.07.2023.
Наявними в матеріалах справи протоколами перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2001011913 підтверджено проведення нарахування індексації основного розміру пенсії позивача, відповідно до якого підсумок пенсії (з надбавками) станом на 01.03.2022 зменшено до 28763,15 грн та станом на 01.03.2023 зменшено до 28763,15 грн за рахунок застосування максимального розміру пенсії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перерахунок пенсії передбачає перегляд розміру вже призначеної пенсії у випадках визначених законом, зокрема у зв'язку з прийняттям нових законодавчих актів або наданням додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру призначеної пенсії, за результатами якого, такі суми вважаються нарахованими та підлягають виплаті. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.
В свою чергу, строки, за які підлягає виплаті пенсія, врегульовані також нормами законодавства у сфері соціального захисту, які є спеціальними відносно правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем.
Так, спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми закону стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України.
Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціального закону є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій.
Аналіз зазначених положень свідчить про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Водночас, позивач звертаючись до суду з цим позовом, посилається на протиправність дій пенсійного органу щодо обмеження максимальним розміром пенсії, яка перерахована у зв'язку індексацією пенсій, що дає підстави для застосування до спірних правовідносин спеціальних строків, визначених статтею 46 Закону № 1058-ІV і статтею 55 Закону № 2262-ХІІ.
Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом положень частини другої статті 122 КАС України, яка, за загальним правилом, встановлює шестимісячний строк звернення до суду який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, як наведено вище, у цій справі підлягають застосуванню норми статті 46 Закону № 1058-ІV та статті 55 Закону № 2262-ХІІ, які є спеціальними по відношенню до статті 122 КАС України, а отже така до спірних правовідносин не застосовується.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 480/1704/19.
За таких обставин, вимога суду першої інстанції, яка викладена в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 520/18721/23 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку в частині позовних вимог про перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2022 з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром є безпідставною та такою, що не підлягає виконанню.
Таким чином, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви в цій частині , у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню у зазначеній частині , з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Щодо повернення позовної заяви в частині позовних вимог про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб ", колегія суддів зазначає наступне.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв закріплено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти, як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Разом з цим, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позовній заяві позивач вказав, що в жовтні 2021 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/2884/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, в наслідок чого з 01.11.2021 пенсія виплачується без доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713.
Отже, дії ГУ ПФУ в Харківській області, з якими не погоджується позивач та які зумовили звернення до суду з даним позовом, були вчинені відповідачем у листопаді 2021 року.
З наведеного слідує, що отримавши пенсійну виплату, щонайменше у листопаді 2021 року позивач мав реальну можливість дізнатися, що остання обрахована без урахування 2000 грн відповідно до Постанови № 713. Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду з позовом у даній справі закінчився не пізніше травня 2021 року.
Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом 16.07.2023, тобто з порушенням вимог ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ознайомлення позивача з листом відповідача від 15.05.2023 у відповідь на його запит від 15.05.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Позивач щомісячно отримував пенсійні платежі, а тому в будь-якому разі її розмір був відомий позивачу. До того ж, позивач мав об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено той чи інший перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована, зокрема і щодо питання отримання/неотримання щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
Колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, що норми, зокрема статі 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Таким чином, норми статті 46 Закону №1058-IV не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки стосуються тих ситуацій, коли нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Разом з цим, у даній справі спірна виплата (доплата до пенсії) не була нарахована позивачу, а отже положення ст. 46 Закону №1058-ІV у даній справі не підлягають застосуванню.
Враховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713 та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо проведення перерахунку та виплати позивачу щомісячної спірної доплати з 01.11.2021, позивачем не надано до суду першої інстанції у встановлений строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами за період з листопада 2021 року до 16.01.2023.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 16.07.2023 та просив зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснювати виплату щомісячну доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно Постанови №713, при цьому кінцевого строку такої виплати позивачем зазначено не було.
Колегія суддів, враховуючи дату звернення позивача до суду (16.07.2023), вважає, що позовні вимоги за період з 16.01.2023 заявлені в межах передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про повернення позову в частині цих вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову щодо позовних вимог про перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022, з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром та нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», за період з 16.01.2023 відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції в цій частині на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 по справі № 520/18721/23 - скасувати в частині повернення позову щодо позовних вимог про:
-визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» протиправними;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2022 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з 01.03.2023 року з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;
- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 16.01.2023 року протиправними;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 16.01.2023 року.
Адміністративну справу № 520/18721/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття цієї частини позовних вимог до розгляду.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 по справі № 520/18721/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. В іншій частині постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий