ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 р. Справа № 480/894/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2023, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 16.05.23 по справі № 480/894/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ФПУ в Сумській області), у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ФПУ в Сумській області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (з 24.03.2022) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати ГУ ФПУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.03.2022 та виплатити належні позивачу пенсійні виплати за період з 24.03.2022 по 02.12.2022 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ФПУ в Сумській області на користь позивача 1073 грн 60 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність дій відповідача щодо призначення їй пенсії за віком з 02.12.2022, а не з 24.03.2022, оскільки із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 звернулась 16.02.2022, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а відтак виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 45 вказаного закону стверджує, що має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Вважає, що відповідач мав виконати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року у справі № 480/3465/22, яким, серед іншого було зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області вирішити питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та, крім того, як державний орган, зобов'язаний був відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначити пенсію за віком саме з 24.03.2022. Натомість пенсійний орган, незважаючи на рішення суду від 16.06.2022, яке набрало законної сили, вимагав від позивача надання додаткових документів та призначив їй пенсію з 02.12.2022, що свідчить про не дотримання відповідачем положень ч. 2 ст. 2 КАС України. Стверджує, що право на отримання пенсії не може ставитися в залежність від оскарження дій та рішень пенсійного органу в судовому порядку і підлягає поновленню з моменту виникнення такого права, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі № 480/894/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі № 480/894/23, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не призначення та невиплати позивачу пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (з 24.03.2022 року) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком з 24.03.2022 року та зобов'язати відповідача виплатити належні пенсійні виплати за період з 24.03.2022 року по 02.12.2022; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на мою користь витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року у справі №480/3465/22 стверджує, що за висновком суду ОСОБА_1 при зверненні із заявою про призначення пенсії від 16.02.2022 було надано достатньо безспірних документів, які підтверджують належність трудової книжки НОМЕР_2 , жодних сумнівів щодо цього не може виникати взагалі. Однак, відповідач, повторно розглядаючи заяву позивача від 16.02.2022 на виконання вказаного судового рішення, в обґрунтування підстав для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 послався на необхідність надання судового рішення про встановлення факту належності позивачу трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.1983 та факту належності їй диплому серії НОМЕР_3 , виданого 01.07.1983 року на ім'я ОСОБА_2 .
На виконання вищезазначеної вимоги пенсійного органу, позивач, отримавши рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31.10.2022 року у справі №573/1113/22 про встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.1983 року та диплому серії НОМЕР_3 , виданого 01.07.1983 року на ім 'я ОСОБА_2 , подала його до ГУ ПФУ в Сумській області, проте відповідач здійснив нарахування та призначення її пенсії з 02.12.2022 року, а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пенсійного віку ОСОБА_1 досягла 23.03.2022 року, а тому виходячи з вказаних норм, пенсія за віком мала бути призначена з 24.03.2022).
Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 своєю бездіяльністю щодо не оскарження чергових надуманих рішень - відмов відповідача у призначенні пенсії створила ситуацію, за якої пенсійний орган правомірно призначив позивачу пенсію з 02.12.2022, а не з 24.03.2022 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, як це передбачено діючим законодавством.
Стверджує, що відповідач мав належним чином виконати рішення суду від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22 та прийняти рішення про призначення пенсії, натомість повторно вимагав надати докази належності трудової книжки та диплому, хоча вказаним рішенням вже було визнано неправомірність таких дій відповідача, а тому у позивача не було підстав для додаткового звернення до суду з черговими позовами про визнання неправомірними аналогічних вимог ГУ ПФУ в Сумській області.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2022 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області щодо призначення пенсії за віком, за наслідками якого листом ГУ ПФУ в Сумській області від 16.02.2022 повідомлено, що при розгляді документів для призначення пенсії трудова книжка ОСОБА_1 від 03.09.1983 НОМЕР_2 не може бути врахована для обчислення стажу оскільки є виправлення у прізвищі, диплом НОМЕР_4 від 26.06.1983, виданий на дівоче прізвище.
У повідомленні позивачу було рекомендовано надати свідоцтво про одруження або ж вирішити питання в судовому порядку для встановлення юридичного факту належності трудової книжки та диплому. Крім того, період роботи в Кольському РОНО Мурманської області за період з 03.04.1987 по 01.06.1989 потребує уточнення тому, що у записі про звільнення є виправлення (а.с. 12, 36).
Позивач, не погоджуючись з відповіддю ГУ ПФУ в Сумській області, викладеною у листі від 16.02.2022, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про її оскарження, рішенням якого від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22 ГУ ПФУ в Сумській області зобов'язано вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні (а.с.7-9).
Поряд з цим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23.03.2022 досягла 60-річного віку, у зв'язку з чим 22.06.2022 подала до Білопільського об'єднаного управління ПФУ заяву про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (а.с.27, 36зворот-37), за результатом розгляду якої ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 30.06.2022 №183950005630 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки наявний у позивача стаж складає 27 років 01 місяць, а необхідний для призначення 29 років.
У рішенні, як і в повідомленні від 16.02.2022 (а.с.12) вказано, що для зарахування даних періодів необхідно надати свідоцтво про одруження (а.с.25), а тому до страхового стажу не зараховано період навчання по диплому НОМЕР_4 від 01,07.1983, період роботи за трудовою книжкою НОМЕР_5 від 03.09.1983 та архівною довідкою № 629 від 17.06.2022, оскільки не прослідковується зміна прізвища " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ". Вказане рішення органу Пенсійного фонду позивач не оскаржувала, доказів на спростування зазначеного ОСОБА_1 не надано.
Втім у подальшому 12.09.2022 ГУ ПФУ в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №480/3465/22 рішенням за №183950005630 повторно розглянуто питання призначення позивачу пенсії та відмовлено у призначенні пенсії на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в 29 років. При цьому у рішенні вкотре вказано, що не підтверджено належність позивачу трудової книжки серії НОМЕР_5 та диплому серії НОМЕР_4 (а.с.25зворот-26).
Вказане рішення органу Пенсійного фонду позивач також не оскаржувала, доказів на спростування зазначеного ОСОБА_1 не надано.
Поряд з цим, позивач, з метою підтвердження належності їй трудової книжки та диплому про освіту, звернулася до Білопільського районного суду Сумської області, рішенням якого від 31.10.2022 у справі №575/1113/22 встановлено юридичний факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, а саме: диплому серії НОМЕР_4 , виданого 01.07.1983 на ім'я ОСОБА_2 , трудової книжки серії НОМЕР_5 , видано 03.09.1983 на виправлене з " ОСОБА_5 (а.с.10-11).
02.12.2022 ОСОБА_1 знову подала заяву про призначення їй пенсії за віком з 24.03.2022 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.29), та додатково подала рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31.10.2022 у справі № 575/1113/22.
За поданою позивачем 02.12.2022 заявою, ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 03.02.2023 № 183950005630 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.12.2022 (а.с.30зворот).
Однак, як вбачається з позову, позивач, не погоджуючись з датою призначення їй пенсії за віком, та вважаючи, що така пенсія має бути призначена їй саме з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - 24.03.2022, звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою про нарахування пенсії з 24.03.2022, на яку ГУ ПФУ в Сумській області листом від 24.01.2023 повідомило, що на підставі поданої заяви від 02.12.2022 та додатково наданих документів з урахуванням норм статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначена пенсія за віком, а тому підстави для виплати пенсії за період з 24.03.2022 по 02.11.2022 відсутні (а.с.13, 38зворот-39).
Не погодившись з такою відмовою пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 12.09.2022 № 183950005630 та від 30.06.2022 № 183950005630, прийняті за результатом розгляду раніше поданих ОСОБА_1 звернень, позивачем не оскаржувалися та є чинними, а чергову заяву про призначення пенсії позивач подала вже після тримісячного терміну з дня досягнення нею пенсійного віку (24.03.2022), а саме 02.12.2022, а відтак ГУ ПФУ в Сумській області правомірно було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 Закону № 1058-VI саме з дня звернення - 02.12.2022.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон № 1058-VI).
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-VI визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-VI особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
На виконання ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-VI призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року №21-1 (далі Порядок №21-1), затвердженого на виконання наведеного вище Закону, (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 наведеного Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п.1.7).
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через веб-портал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на веб-порталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на веб-порталі або засобами ОСОБА_6 .
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (п.1.8).
З аналізу наведених норм слідує, що законодавцем чітко, доступно та однозначно визначено дату призначення пенсії за віком та умови визначення такої дати (у разі призначення пенсії за заявою), зокрема, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, проте, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, то пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 досягла 60 річного віку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону №1058-VI, 23.03.2022, однак пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-VI ГУ ПФУ в Сумській області була призначена позивачу рішенням від 03.02.2023 № 183950005630 з 02.12.2022 на підставі поданої ОСОБА_1 заяви від 02.12.2022 (а.с.29, 30 зворот).
Колегія суддів зазначає, що спірним питанням у даній справі є саме дата призначення позивачу пенсії за віком, оскільки ОСОБА_1 вважає, що така пенсія має бути призначена їй саме з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не з 02.12.2022, оскільки за пенсією вона звернулась до закінчення трьохмісячного строку з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Позивач стверджує, що ГУ ФПУ в Сумській області мало призначити їй пенсію саме з 24.03.2022, оскільки вперше з заявою про призначення пенсії вона звернулась ще 16.02.2022, тобто навіть раніше початку трьохмісячного строку в межах якого може бути призначена пенсія з дня, що настає за днем досягнення пенсія віку.
Матеріалами справи підтверджено, що на звернення позивача 16.02.2022 (а.с. 12, 34) до ГУ ПФУ в Сумській області щодо призначення пенсії за віком листом відповідач листом від 16.02.2022 №33/02 повідомив, що при розгляді документів для призначення пенсії трудова книжка ОСОБА_1 від 03.09.1983 НОМЕР_2 не може бути врахована для обчислення стажу тому, що є виправлення у прізвищі, диплом НОМЕР_4 від 26.06.1983, виданий на дівоче прізвище. У зв'язку з цим було рекомендовано надати свідоцтво про одруження або ж вирішити питання в судовому порядку для встановлення юридичного факту належності трудової книжки та диплому. Одночасно повідомлено, що період роботи в Кольському РОНО Мурманської області за період з 03.04.1987 по 01.06.1989 потребує уточнення, тому що у записі про звільнення є виправлення.
Позивач, не погоджуючись з відповіддю ГУ ПФУ в Сумській області, викладеною у листі від 16.02.2022 №33/02, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про її оскарження.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22, серед іншого, було зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні (а.с.7-9).
12.09.2022 ГУ ПФУ в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22 відповідачем розглянуто питання призначення позивачу пенсії та рішенням за № 183950005630 повторно відмовлено у призначенні пенсії на підставі ст. 26 Закону №1058-VI у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в 29 років (а.с.25 зворот-26).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що фактично, пенсійним органом на виконання судового рішення було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.02.2022, за наслідками чого прийнято владно-управлінське рішення № 183950005630 від 12.09.2022 про відмову у призначенні пенсії, яке позивач не оскаржувала. Станом на момент розгляду справи воно є чинним та не скасованим.
Колегія суддів зауважує, що незгода позивача з наслідками розгляду її заяви від 16.02.2022 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22, не є підставою для врахування відповідачем її заяви від 16.02.2022 при розгляді заяви від 02.12.2022.
Так, у разі незгоди позивача із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 480/3465/22, вона має встановлене законом право подати до суду першої інстанції заяву в порядку ст. 383 КАС України.
За встановлених у справі обставин, ГУ ПФУ в Сумській області під час розгляду заяви позивача від 02.12.2022 не повинно було повторно надавати оцінку зверненню ОСОБА_1 від 16.02.2022.
Колегією суддів взято до уваги, що звернення ОСОБА_1 від 22.06.2022 відбулося вже після досягнення нею 60-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), тобто, в межах 3 місячного строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI.
Слід зауважити, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 30.06.2022 №183950005630, за результатом розгляду вказаного звернення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії, ОСОБА_1 не оскаржувала в судовому порядку.
Позивач, фактично погодившись з рішенням від 30.06.2022 № 183950005630, з метою усунення умов, що перешкоджають призначенню їй пенсії за віком, звернулась до Білопільського районного суду Сумської області із заявою про встановлення вказаних вище юридичних фактів, за наслідками розгляду якої рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 31.10.2022 року у справі №573/1113/22, серед іншого, встановлено факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 03.09.1983 та диплому серії НОМЕР_3 , виданого 01.07.1983 року на ім 'я ОСОБА_2 .
Отримавши рішення суду від 31.10.2022 року у справі №573/1113/22, ОСОБА_1 втретє подала до ГУ ПФУ в Сумській області заяву про призначення пенсії за віком від 02.12.2022, за наслідками розгляду якої ГУ ПФУ в Сумській області рішенням від 03.02.2023 №183950005630 ОСОБА_1 призначило пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.12.2022 (а.с.30 зворот).
Таким чином, звертаючись до відповідача 02.12.2022 позивачем було пропущено трьохмісячний строк з дня досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що є обов'язковою умовою, передбаченою п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI, за дотриманням якої пенсія може бути призначена з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, а не з дня звернення.
Колегія суддів зазначає, що вчинення позивачем з 16.02.2022 дій, спрямованих на усунення перешкод для призначення пенсії за віком, враховуючи чинні та не скасовані рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 12.09.2022 № 183950005630 та від 30.06.2022 № 183950005630, які позивач не оскаржувала та фактично виконала, усунувши підстави з яких їй було неодноразово відмовлено у призначенні пенсії за віком, жодним чином не спростовує факту пропущення позивачем трьохмісячного строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI, та не є підставою для його поновлення ОСОБА_1 .
За встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 Закону № 1058-VI саме з дня звернення - 02.12.2022.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ФПУ в Сумській області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (з 24.03.2022) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-VI.
Оскільки під час апеляційного перегляду справи не знайшло свого підтвердження протиправність дій відповідача в частині визначення дати, з якої позивачу призначено пенсію, підстави для зобов'язання ГУ ФПУ в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.03.2022, а також виплатити належні позивачу пенсійні виплати за період з 24.03.2022 по 02.12.2022 року - відсутні.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справіСерявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст. ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі № 480/894/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова