ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 р.Справа № 520/20961/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 23.12.21 року) по справі № 520/20961/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросет" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.07.2021 №00142720713 Головного управління ДПС у Харківській області.
В обґрунтування позову зазначило, що жодних договірних відносин між позивачем та ТОВ «Агрейн-Трейд» в спірний період не існувало, послуг небанківської поруки підприємство не надавало та відповідно не отримувало оплату за надання таких послуг, що в свою чергу виключало його обов'язок декларувати такі зобов'язання.
Натомість, оскільки ТОВ «Агросет», як поручитель виконало зобов'язання ТОВ «Агрейн-Трейд» перед ПАТ «АБ «Південний» по кредитному договору від 19.04.2010, до позивача перейшли усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у зв'язку з чим останній відобразив їх у бухгалтерському обліку. Вважає, що вказані обставини не можуть бути підтвердженням надання ТОВ «Агрейн-Трейд» послуг небанківської поруки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував відсутність договору небанківської поруки, укладеного в письмовій формі, який би підтверджував наявність договірних відносин між ним та ТОВ «Агрейн-Трейд», а лише зазначив про не спроможність контролюючого органу проконтролювати укладення такого правочину.
Також, вказує, що судом помилково взято до уваги в якості доказу наявності договірних відносин позивача з ТОВ " Агрейн-Трейд" додаткову угоду від 27.09.2018 до договору поруки, укладеного між ТОВ «Агросет» та ПАТ «АБ «Південний», оскільки останній не містить жодного зобов'язання боржника ТОВ «Агрейн-Трейд» ні перед кредитором - ПАТ «АБ «Південний», ні перед поручителем - ТОВ «Агросет», а наявність відмітки директора боржника є доказом виключно його обізнаності в існуванні правовідносин поручительства ТОВ «Агросет» перед кредитором по кредитним зобов'язанням ТОВ «Агрейн-Трейд».
Висновки суду про те, що відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Агросет» (рахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») дебіторської заборгованості по контрагенту ТОВ «Агрейн Трейд» та перерахування останнім грошових коштів у зменшення зазначеного боргу є доказом наявності між ними договірних відносин вважає безпідставними, оскільки у цьому випадку дебіторська заборгованість боржника мала б обліковуватись за дт субрахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
Натомість, зазначає, що між ТОВ «Агросет» та ТОВ «Агрейн-Трейд» існують певні господарські відносини, завдяки яким позивач отримує прибуток , з огляду на те, що він на підставі договору поруки від 19.04.2010 після повної сплати кредитних коштів боржника за кредитним договором від 19.04.2010 набув всі права кредитора у зобов'язанні, яке виникло між контрагентом та ПАТ «АБ «Південний». Зокрема, у 2020, 2021 р. позивач отримував від ТОВ «Агрейн-Трейд» насіння і засоби захисту рослин за низькими цінами, за які розраховувався на умовах відстрочення платежу, що відбувалось вже після отримання та продажу врожаю. Також ТОВ «Агросет» та ТОВ «Агрейн-Трейд» уклали договір позики, предметом якого є надання безвідсоткової позики в межах суми 100 млн. грн строком на 1 рік , за яким підприємство вже у грудні 2021 р. отримало від ТОВ «Агрейн-Трейд» позику в сумі 25 млн грн, що надало можливість позивачу розрахуватись з поточними кредиторами та вступити в сезон посівної компанії 2022 р.
Вважає, що у нього відсутні підстави для перевиставлення ТОВ «Агрейн-Трейд» відсотків за користування кредитом, оскільки між ними відсутні договірні відносини з приводу надання послуг поручительства.
На думку апелянта, підприємством вчинені цілком реальні, економічно обґрунтовані дії, направлені на отримання прибутку внаслідок вчинення правомірних господарських операцій.
ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Вказує, що під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Агросет» здійснило операції з безоплатного надання (постачання) послуг небанківської поруки на адресу боржника - ТОВ «Агрейн-Трейд», які підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, проте позивачем занижено базу оподаткування ПДВ по вказаних операціях, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ та в подальшому до завищення від'ємного значення.
Зауважує, що безоплатне погашення ТОВ «Агросет» заборгованості іншого суб'єкта господарювання перед банком здійснене за відсутності ділової мети, не в межах проведення господарської діяльності, натомість такі дії призвели до штучного збільшення витрат платника податків.
Вказані обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про правомірність податкового повідомлення-рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного суду від 13.12.2022 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Курило Л.В., судді: Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ТОВ "Агросет" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 520/20961/21 та призначено справу до апеляційного розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 № 02-01/3303 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 520/20961/21 у зв'язку з відрахуванням судді Харківського апеляційного адміністративного суду Курило Л.В. з 03.08.2023 зі штату суду у зв'язку із закінченням строку відрядження до Другого апеляційного адміністративного суду.
За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Русанова В.Б., судді - Жигилій С.П., Перцова Т.С.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Агросет" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 520/20961/21 та призначено її до апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову перевірку ТОВ «Агросет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2017 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт від 14.06.2021 №10157/20-40-07-13-07/34329080 (т.1 а.с. 15-42).
Актом встановлені порушення ТОВ «Агросет», зокрема, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 155 624 грн, у тому числі: у лютому 2019 р. на суму 107 048 грн, у липні 2019 р. на суму 502 158,00 грн, у січні 2020 р. на суму 416 320 грн, у квітні 2020 р. на суму 40 449,00 грн, у липні 2020 р. на суму 250 040 грн, у вересні 2020 р. на суму 318 258,00 грн, у жовтні 2020 р. 151 522,00 грн, у листопаді 2020 р. на суму 82 346,00 грн, у січні 2021 р. на суму 194 205,00 грн, у лютому 2021 р. на суму 93 278,00 грн. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 404 687 грн.
21.07.2021 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00142720713, яким зменшено ТОВ «Агросет» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 404 687 грн (т. 1 а.с. 58).
Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за наслідками розгляду якого рішенням ДПС України від 06.10.2021 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 - без змін (т.1 а.с. 60-63).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем у межах та в спосіб, встановлений податковим законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Підпунктами «б» та «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, що 19.04.2010 між ПАТ АБ «Південний» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» укладено кредитний договір № GC2010-00020 щодо отримання коштів в сумі 1 500 000,00 дол. США., з терміном повернення кредиту - 18.02.2013
Також, 19.04.2010 між ТОВ «Агросет» (поручитель) та ПАТ АБ «Південний» (кредитор) укладено договір поруки від № 113, згідно якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» (позичальник) його зобов'язань у повному обсязі перед Кредитором, що виникли із кредитного договору від 19.04.2010 № GC2010-00020 та всіх додаткових угод до нього.
Додатковими угодами від 18.02.2013 та від 30.09.2013 до договору Поруки від 19.04.2010 №113 змінено позичальника з ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» на ТОВ «Агрейн Трейдинг» (податковий номер 36756595), розмір отриманих кредитних сум та дату їх повернення.
27.09.2018 сторонами договору поруки від 19.04.2010 укладено додаткову угоду, про зміну позичальника на ТОВ «Агрейн Трейд» (податковий номер 42480494), а також визначено, що поручитель - ТОВ «Агросет» зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання в повному обсязі всіх зобов'язань ТОВ «Агрейн Трейд», що виникли із кредитного договору від 19.04.2010 та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені у майбутньому, а також Договору про переведення боргу від 27.09.2018.
Додаткова угода підписана поручителем та кредитором і має письмову відмітку позичальника, а саме: «З договором поруки ознайомлений, директор ТОВ «Агрейн Трейд» ОСОБА_1 », яка ним підписана та скріплена печаткою.
17.03.2020 між ТОВ «Агросет» та ПАТ «АБ «Південний» укладено кредитний договір від 17.03.2020 №GL2020-01249, згідно з яким ТОВ «Агросет» відкрито невідновлювальну кредитну лінію. За умовами договору за користування кредитними коштами передбачено сплату процентів у розмірі 9% річних. Цілі, на які надається кредит - оплата за договором поруки від 19.04.2010, укладеним між Позичальником та Банком у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Агрейн Трейд» за кредитним договором від 19.04.2010 №GC2010-00020.
У липні 2020 року на валютний рахунок позивача згідно з кредитним договором від 17.03.2020 № GL2020-01249 надійшли кредитні кошти в сумі 3 761 000 дол. США.
У той же день кошти ТОВ «Агросет» в сумі 104 102 106,80 грн перераховані ПАТ АБ «Південний» за договором поруки в рахунок забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Агрейн Трейд» за кредитним договором від 19.04.2010, що відображено позивачем в бухгалтерському обліку за Дт 3772 Кт312 «Розрахунки з іншими дебіторами».
В подальшому, ТОВ «Агрейн Трейд» частково здійснено погашення заборгованості у сумі 83 428 000,00 грн позивачу, проте отримані кошти позивач не спрямовував на погашення кредиту, а заборгованість за кредитом у періоді, що перевірявся залишилась незмінною і склала 104 102 106,80 грн.
За період з липня 2020 року по березень 2021 року фінансові витрати ТОВ «Агросет» по нарахованих та сплачених відсотках за користування кредитними коштами складали 5 354 045 грн.
За наслідками проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що отримання позивачем кредитних коштів за договором від 17.03.2020 для погашення кредиту ТОВ «Агрейн Трейд» на підставі договору поруки від 19.04.2010 не пов'язане з веденням його господарської діяльності, а фактично має місце операція з безоплатного надання ТОВ «Агросет» послуг небанківської поруки на адресу боржника ТОВ «Агрейн Трейд», яка згідно пп.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 ПК України підлягає оподаткуванню ПДВ. ТОВ «Агросет» занижено базу оподаткування ПДВ по операціях з надання послуг небанківської поруки ТОВ «Агрейн-Трейд» у розмірі 5 354 045 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 1 070 809 грн.
Апелянт як в суді першої, так і апеляційної інстанції зазначає, що між ним та ТОВ «Агрейн-Трейд» відсутні договірні відносини, а кредитні кошти за договором від 17.03.2020 отримані для провадження господарської діяльності, отже останній не мав обов'язку оподатковувати сплачені відсотки за користування такими коштами податком на додану вартість.
З цього приводу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність письмового договору щодо певних зобов'язань достеменно не свідчить про відсутність між ними договірних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Позивачем визнається, що на додатковій угоді від 27.09.2018 до договору поруки від 19.04.10, згідно якого позивач виступив поручителем перед банком за виконання всіх зобов'язань ТОВ " Агрейн Трейд", що виникли із кредитного договору від 19.04.2010, наявна письмова відмітка директора ТОВ «Агрейн Трейд» про ознайомлення з договором поруки, яка скріплена його підписом та печаткою підприємства.
Вказане фактично свідчить про волевиявлення ТОВ «Агрейн Трейд» щодо сплати ТОВ «Агросет» коштів за кредитним договором від 19.04.2010 замість нього.
При цьому, ЦК України не містить вимог щодо укладення сторонами саме окремого договору для подальшого виникнення у них договірних правовідносин.
Натомість, як вбачається з акту перевірки та не спростовується апелянтом, після сплати ТОВ «Агросет» боргу ТОВ «Агрейн Трейд» за виконання його боргових зобов'язань за договором поруки в сумі 104 102 106,80 грн, останнім частково погашались його зобов'язання перед позивачем, проте ТОВ «Агросет» не спрямовувало ці кошти на погашення кредиту за договором від 17.03.2020 та у перевіряємий період заборгованість підприємства залишилась незмінною.
За період з липня 2020 року по березень 2021 року ТОВ «Агросет» сплатило відсотки за користування кредитними коштами в сумі 5 354 045 грн, які також не перевиставило ТОВ «Агрейн Трейд» з метою їх компенсування, що свідчить про штучне збільшення витрат платника податків.
Отже, в даному випадку колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що ТОВ «Агросет» фактично надано ТОВ «Агрейн Трейд» безоплатні послуги "небанківської" поруки, собівартість яких дорівнює 5 354 045 грн та складається з понесених позивачем витрат на оплату банківських відсотків за кредит, оформлений для погашення заборгованості ТОВ «Агрейн Трейд».
Також, як вірно зазначено судом першої інстанції позивачем не доведено наявності ділової мети внаслідок вчинення вказаної господарської операції.
За приписами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 28.05.2019 по справі №815/2960/17, від 15.10.2019 по справі 813/1066/16, від 23.07.2019 по справі №826/10852/18, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Судом не встановлено на підставі наданих сторонами доказів, яким чином погашення заборгованості іншого суб'єкта господарської діяльності перед банком, призвело до одержання ним економічного ефекту для провадження власної господарської діяльності.
Доводи апелянта про те, що виконання зобов'язань за договором поруки від 19.04.2010 призвело до отримання ним економічних преференцій на купівлю у ТОВ «Агрейн-Трейд» насіння, засобів захисту рослин, а також безвідсоткову позику в межах суми 100 млн. грн строком на 1 рік, в підтвердження чого надав договори поставки, купівлі-продажу, специфікації, виписки з банківських рахунків, сальдові відомості, колегія суддів оцінює критично, оскільки з жодного документу не вбачається причинно-наслідкового зв'язку між сплатою позивачем коштів за ТОВ «Агрейн-Трейд» по кредитному договору від 19.04.2010 та господарськими операціями за вищевказаними договорами.
Фактично наведені апелянтом доводи не спростовують правильності висновків податкового органу, що проведена господарська операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), не є вчиненою в межах господарської діяльності.
Відповідно до пп.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Собівартість послуг із забезпечення зобов'язань боржника ТОВ «Агрейн Трейд» перед ПАТ АБ «Південний» дорівнює 5 354 045 грн та складається з фактично понесених ТОВ «Агросет» витрат на оплату банківських відсотків за кредит, який оформлено для погашення заборгованості позичальника - ТОВ «Агрейн Трейд», а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недотримання позивачем вимог податкового законодавства, та правомірність спірного повідомлення-рішення .
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем пояснення та первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків податкового органу про наявність виявлених під час перевірки порушень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості висновків акту перевірки про недотримання позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, правомірності спірного податкового повідомлення - рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі № 520/20961/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 27.10.2023 року