КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 377/594/23
номер провадження: 33/824/4210/2023
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Романюка Івана Миколайовича та адвоката Леляка Ярослава Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, ч.4 ст.130 КУпАП, за сукупністю яких піддано стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, відмовивши у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Похилька С.М. про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення судового засідання з тих підстав, що такі дії адвоката є намаганням затягнути розгляд справи і, розглянувши справу без участі сторони захисту, суддя фактично позбавив ОСОБА_1 права на правову допомогу.
Указує, що він є головою промислового підприємства та за характером діяльності часто їздить у відрядження по всій Україні, тому не мав змоги брати участь у судових засіданнях. Також у нього було складнощі із знаходженням адвоката. Лише ввечері 01 серпня 2023 року біля 20 години він зв'язався з адвокатом Похильком С.М. та наступного дня уклав з ним договір про надання правової допомоги. В подальшому адвокат Похилько С.М. 02 серпня 2023 року відправив на офіційну електронну адресу суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зняття копій та просив перенести розгляд справи на інший день. Таке клопотання було зумовлене тим, що у даній справі об'єднано в одне провадження три протоколи, а тому адвокату потрібен був час на ознайомлення з матеріалами справи. Проте суддя місцевого суду безпідставно відхилив вказане клопотання та прийняв оскаржувану постанову.
Вказує,що під час винесення оскаржуваної постанови та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було вказано та досліджено яке пиво він пив, оскільки в дійсності 12 липня 2023 року біля 14 год 30 хв. він вдома випив пляшку безалкогольного пива із вмістом спирту не більше 0,4% об'ємом 0,5 л., тобто цей напій не є алкоголем у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Також зазначає, що 12 липня 2023 року він приїхав додому з роботи біля 05 год 30 хв. та випив біля 100 грамів коньяку і пішов спати, а близько 12 години дня взяв машину та поїхав на ділову зустріч. Десь о 14 годині він поставив машину біля свого будинку та, будучи пригніченим розмовою з дружиною, пішов спати. Те, що скоїв ДТП він не бачив та не усвідомлював, що був факт ДТП.
Звертає увагу, що працівники поліції ввели його в оману, пояснення від 17 липня 2023 року від його імені написали співробітники поліції, а він їх лише підписав, будучи юридично необізнаним. При цьому, поліцейський повідомив його, що це пояснення буде розглядатися у суді як пом'якшуюча обставина та буде підставою для звільнення його від відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП.
Указує, що суддя місцевого суду не дав належної оцінки тому факту, що долучене до матеріалів справи відео складається з окремих файлів, не є безперервним, а тому є недопустимим доказом у справі.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -адвокат Леляк Я.О. подав пояснення до апеляційної скарги, у яких зазначає, що матеріали даної справи не містять належних та достатніх доказів, на підставі яких можливо дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, оскільки медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння водія не проводився, рішення про звільнення водія від проведення такого огляду відсутнє. Водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, а такі дії не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Зазначення у протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, пункту 2.5 ПДР є безпідставним, оскільки диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП не передбачена відповідальність за відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Постанова судді Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, не оскаржується. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права в ході розгляду справи у суді першої інстанції, що давало б суду апеляційної інстанції право вийти за межі доводів апеляційної скарги, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Заслухавши доповідь судді, захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Романюка І.М. та адвоката Леляка Я.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини, суд апеляційної інстанції не в повному обсязі може визнати це судове рішення законним та обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону суддею першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч.4 ст.130 КУпАПдотримано не було.
Так у рішеннях Європейского суду з прав людини у справах (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейский суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до п.43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043706 від 12 липня 2023 року, встановлено, що 12 липня 2023 року об 20 год 12 хв. водій ОСОБА_1 , вжив спиртні напої, а саме пиво, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Alkotest № 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП. (а.с.1).
Тобто, як на підставу для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, а саме, те, що він вжив спиртні напої після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано порушення вимог пункту 2.5 ПДР - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та від проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що положення ч.1 ст.130 КУпАП та ч.4 ст.130 КУпАП передбачають відповідальність за правопорушення, які відрізняються за своїм змістом та складом і містять різні кваліфікуючі ознаки.
Так, положеннями ч.4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до пункту 2.10 є) ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
У той же час згідно з пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого, сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином при кваліфікації дій особи за ч.4 ст.130 КУпАП факт визнання особою вини у вживанні алкогольних напоїв чи відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, не може бути достатнім доказом наявності в особи складу вказаного вище адміністративного правопорушення.
Інкримінування ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП за порушення пункту 2.5 ПДР є безпідставним, оскільки диспозицією ч.4 ст.130 КУпАП не передбачена відповідальність за відмову водія від проходження огляду на стан сп'ягніння на місці.
Наявним у справі відеозаписом підтверджена зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 043706 від 12 липня 2023 року обставина, що водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння лише на місці за допомогою газоаналізатора «Alkotest № 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі, чим порушив пункт 2.5 ПДР.
Однак, такі дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Тому за встановлених у цій справі обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №043706 від 12 липня 2023 року не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Проте суддя першої інстанції при вирішенні даної справи на вказані обставини уваги звернув.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У своїх судових рішеннях ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Європейської конвенції з прав людини (далі - ЄКПЛ).
Так, з урахуванням положення ч.1 ст.6 ЄКПЛ, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
Формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №043706 від 12 липня 2023 року не може бути визнаний беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та приймаючи до уваги, що суд не має права самостійно редагувати фабулу адміністративного правопорушення і відшукувати інші докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист, то апеляційний суд приходить до висновку про те, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та, відповідно накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції вказаної норми.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що постанова судді першої інстанції від 02 серпня 2023 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою через невідповідність висновків судді фактичним обставинам адміністративного правопорушення, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
Оскільки апеляційним судом встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, то накладення суддею місцевого суду на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП, не може бути визнане законним.
Водночас враховуючи, що постанова Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 рокув частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та 122-4 КУпАП не оскаржується то, відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в межах санкції ст.122-4 КУпАП у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову Славутицького міського суду Київської області від 02 серпня 2023 року залишити без змін та вважати правильним накладене на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, із застосуванням ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов