КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про прийняття адміністративної справи до провадження
27 жовтня 2023 року м. Київ № 640/15962/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши питання про прийняття до провадження адміністративної справи за позовом Рясне-Руської сільської ради до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівської обласної державної адміністрації - про визнання протиправними та скасування розпоряджень в частині,
ВСТАНОВИВ:
Рясне-Руська сільська рада звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваними розпорядженнями Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план територій та затвердив території територіальних громад разом з визначенням адміністративних центрів територіальних громад, включивши Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської ОТГ із центром у м. Львів, порушивши процедуру розробки та затвердження нормативного акту Кабінету Міністрів України, а саме: без проведення консультацій з уповноваженими представниками Рясне-Руської сільської ради, а також з порушенням Європейської хартії місцевого самоврядування та принципу добровільності об'єднання територіальних громад. Позивач вказував на те, що відповідачем на власний розсуд, без згоди громади включено Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської територіальної громади.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ; визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львів.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що під час розгляду справи встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача шляхом включення Рясне-Руської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львів, за відсутності волевиявлення громади с. Рясне-Руське та наявності відповідних заперечень.
За таких обставин суди дійшли висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ та визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.
Постановою Верховного Суду від 15.08.2023 касаційні скарги Львівської обласної державної адміністрації та Кабінету Міністрів України задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2022 року скасовано, а справу № 640/15962/20 направлено до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
08.09.2023 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Дудіну С. О.
На підставі цього, справа підлягає прийняттю до провадження.
Скасовуючи вищевказані судові рішення, Верховний Суд зазначив таке:
« 81. Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
82. Судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність у матеріалах цієї справи доказів того, що при розробці спірного проєкту перспективного плану з уповноваженими представниками позивача проводилися передбачені законом консультації.
83. 20 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05 грудня 2019 року № 348-1X щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей, яким частину першу статті 4 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" доповнено пунктом 6 такого змісту: " 6) об'єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області".
84. До того ж, цим Законом частину третю статті 11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" викладено в такій редакції: "Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації".
85. Водночас відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
86. Ураховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин закон про адміністративно-територіальний устрій України не був прийнятий, тому саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад шляхом затвердження перспективних планів територій громад.
87. Затверджений згодом розпорядженням Кабінету Міністрів України за поданням відповідної обласної державної адміністрації перспективний план формування територій громад безпосередньо впливає на права та обов'язки позивача, оскільки встановлює обов'язкову процедуру утворення об'єднаних територіальних громад і змінює правовий статус позивача.
88. У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України наполягає, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки Кабінет Міністрів України не є суб'єктом проведення консультацій з питань об'єднання із представниками відповідних територіальних громад, а скасування оскаржуваного рішення Уряду не бути мати наслідком визначення нової конфігурації громади.
89. Колегія суддів Верховного Суду частково погоджується з таким доводом скаржника. Так, відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", лише затверджує перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації.
90. Тож, саме процедура розробки перспективного плану відповідною обласною державною адміністрацією впливає на обсяг прав та обов'язків позивача та створює для нього певні правові наслідки.
91. Однак, нормативно-правовими актами, які змінюють статус позивача та вносять зміни до територіального устрою відповідних громад області є оскаржувані розпорядження Кабінету Міністрів України.
92. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах 17 листопада 2022 року у справі № 640/13545/20 та від 28 липня 2023 року у справі № 640/13456/20, від 20 вересня 2022 року у справі № 140/15948/20 за подібних фактичних обставин.
93. Саме з цих мотивів позивач і подав до суду позов про скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України, оскільки позивач не погоджується як з процедурою прийняття, так і з кінцевими актами, якими затверджений перспективний план, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області, що змінюють територіальну організацію населення відповідної громади.
94. Статтею 2 КАС України визначено, що метою адміністративного судочинства визначено ефективний захист прав. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.
95. Ураховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; (пункт 10 частина друга статті 245 КАС України), якщо для цього є підстави.
96. Колегія суддів ураховує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Для правильного вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права позивача, обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
97. Між тим суб'єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач. Ураховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС України) чи залучити другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України), якщо для цього є підстави.
98. Колегія суддів також ураховує, що нормами КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.
99. Водночас такими повноваженнями наділено суд касаційної інстанції, який відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, для продовження розгляду.
100. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд, згідно з пунктом четвертого частини третьої статті 353 КАС України, є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
101. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
102. Отже, в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду уважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на те, що судами не було визначено суті спірних правовідносин, не розглянуто справу в площині визначення ефективного способу захисту порушеного права (у разі наявності таких порушень), не вирішено питання про необхідність залучення співвідповідачів до участі у справі, що відповідно до вимог частин другої та четвертої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судових рішень судів попередніх інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції».
Відповідно до частини п'ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 171, 179, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О.
Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження колегією у складі трьох суддів. Підготовче провадження у справі буде здійснюватися суддею Дудіним С. О.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду та призначити підготовче засідання на на 23 листопада 2023 року о 16:30год.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
5. Визнати обов'язковою явку сторін у судове засідання.
6. Витребувати у учасників процесу:
- письмові пояснення по справі з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові у цій справі;
- нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо адміністративно-процесуальної правосуб'єктності позивача, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №1004121120012000931 про припинення Рясне-Руської сільської ради.
7. Зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про оскарження розпорядження розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (у відповідній частині) у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чого надати суду.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
9. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
10. У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду подавати нарочно у канцелярію суду у паперовому вигляді або безпосередньо судді у судовому засіданні, або направляти засобами поштового зв'язку .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Дудін С.О.