Справа № 522/9360/23 Провадження №3/522/6939/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
20 жовтня 2023 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Перебендюка Д.К., захисника - Потапової Ж.В., перекладача Доронкіної Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли з полку УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Великої Британії, волонтера, персональний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП України.
В протоколі зазначено, що 29.04.2022 об 23 год. в м. Одеса по вул. Рішельєвська, 12, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mitsubichi Pajero державний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДРУ. Огляд проводився із застосуванням газоаналізатора Dragar Alkotest.
У судовому засіданні ОСОБА_3 винуватість не визнав, надав письмові заперечення на протокол, зазначивши наступне. Він є громадянином Великої Британії, з листопада 2022 року знаходиться на території у зв'язку із волонтерською діяльністю, доставляє гуманітарну допомогу до м.Херсон. На підтвердження цього надав лист голови Координаційного гуманітарного штабу Одеської області Олексія Чорного. Українською чи російською мовами він не володіє, спілкується англійською та французькою мовами. Алкогольні напої він вживає не часто та у не великих дозах. За наведених у протоколі обставин він дійсно керував автомобілем Mitsubichi Pajero державний номер НОМЕР_3 N по вул. Рішельєвській у м.Одесі. Його зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Працівник поліції намагався спілкуватися із ним на англійській мові, рівень якої був недостатнім для повного розуміння співрозмовника. На вимогу поліції він пройшов тестування та на запитання працівника поліції відповів, що медична допомога йому не потрібна, що він почувається добре. При цьому він не зрозумів, що у випадку незгоди із результатами тестування, він має право пройти огляд у спеціалізованому медичному закладі. Лише дома він ознайомився із чеком газоаналізатора і здивувався зазначеним в ньому результатам, оскільки вжив лише 0,83 літра світлого пива ще о 19 годині вечора. Також у нього викликала здивування зазначена у чеку температура 20 градусів, яка явно не відповідала погодним умовам, що на його думку вказує на неправильну роботу приладу. Під час спілкування із працівниками поліції він був упевнений, що не порушив діюче законодавство, не розумів, що відносно нього складається протокол, який має наслідком адміністративну відповідальність, йому не було роз'яснено права. Під час складання протоколу працівники поліції залучили в якості перекладача його знайому ОСОБА_4 , яка має посередній рівень володіння англійською мовою. У минулому він жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, навпаки залучався працівниками поліції до патрулювання вулиць м.Одеси під час дії комендантської години. На його батьківщині вживання алкоголю водіями в незначних дозах, не є правопорушенням.
Згідно із листом від 01.05.2023 року вих. №877/1 за підписом голови Координаційного гуманітарного штабу Одеської області Олексія Чорного, з 1 листопада по теперішній час громадянин Великої ОСОБА_5 приймає участь у місії «Волонтерський десант» у м.Херсон, на власному автомобілі виконує функції водія, допомагає у завантаженні, доставці та роздачі гуманітарної допомоги. Бере участь у проектах, пов'язаних із допомогою військовим - для доставки військового спорядження шукає партнерів серед військових, потенційних донорів та меценатів Франції, Великобританії, Північної Америки, Норвегії, Скандинавії. Сприяє налагодженню партнерства між штабом та міжнародними організаціями і військовими проектами. В рамках виконання цих обов'язків повинен виїжджати за межі України для отримання обладнання та інших предметів, використовуючи власний транспортний засіб.
Згідно із довідкою №602-5800 від 08.05.2023 року за підписом начальника відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Ніколас Романюк приймає участь в проведенні спільних заходів співробітників поліції та громадських формувань на території обслуговування відділу поліції щодо запобігання, виявлення та припинення порушень правового режиму воєнного стану під час комендантської години.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на прохання працівників поліції вона здійснювала переклад під час спілкування останніх із ОСОБА_7 та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Спеціальної освіти з мовознавства вона не має, за фахом є економістом, англійську мову опановувала у школі та самостійно, з юридичною термінологією не знайома. На запитання поліцейського про те чи бажає ОСОБА_8 пройти медичний огляд у медичному закладі, останній відповів, що йому не потрібна медична допомога. При цьому він не зрозумів суть запитання і свої права, про що вона вже з'ясувала лише згодом. Коли вони прибули додому, то ОСОБА_8 ознайомився із чеком газоаналізатора і висловив незгоду із результатами тестування. Вона впевнена, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Переглядом відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено наступне. 29.04.2023 року о 23 годині працівники патрульної поліції зупинили автомобіль Mitsubichi Pajero державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 на вул. Рішельєвській у м.Одесі. Працівник поліції намагається спілкуватися із водієм англійською мовою. Обидва поводять себе чемно. Поведінка ОСОБА_9 є адекватною обстановці, ознак стану сп'яніння не вбачається. На пропозицію пройти огляд із використанням газоаналізатора водій охоче погоджується, та відразу проходить відповідний тест. Після отримання результату працівник поліції залучає в якості перекладача пасажира автомобіля ОСОБА_4 , яка здійснює переклад під час спілкування поліцейського і ОСОБА_10 . На запитання працівника поліції наступного змісту: «Газоаналізатор показав наявність у вас стану сп'яніння, чи згодні ви з результатом, та чи бажаєте пройти огляд у медичному закладі?». У відповідь ОСОБА_3 відповідає: «Зі мною все добре - I'm alright». Одночасно, із відеозапису вбачається, що поведінка в цей час водія вже не є впевненою, він насторожено спостерігає за подіями, що відбувається, що очевидно вказує на наявність у нього певних сумнівів. Далі під час спілкування водій повідомляє поліцейському, що вжив два бокали пива (в судовому засіданні пояснив, що о 19 годині вжив один великий 0,5 л і один малий 0,33 бокал пива).
Дослідивши за участю перекладача матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №79158 від 29.04.2023, відеозапис регістратора поліцейського від 29.04.2023, чек газоаналізатора Dragar Alkotest, акт огляду на стан сп'яніння від тієї ж дати, приходжу до висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно закрити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу та інші особи, які керують транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав осіб при керуванні транспортними засобами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно абз. 4 п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Перекладач повинен мати відповідну освіту, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також попереджається про відповідальність за завідомо неправильний переклад.
Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є громадянином Великобританії, вільно володіє англійською та французькою мовами. На місці зупинки водій спілкувався англійською мовою. Під час проведення медичного огляду за допомогою газоаналізатора Драгер спілкування між ним та працівником поліції відбувалося на англійській мові, рівень володіння якої з боку останнього очевидно не був достатнім. Після отримання результату тестування працівник поліції залучив в якості перекладача пасажира автомобіля ОСОБА_11 , яка здійснювала переклад під час подальшого спілкування поліцейського і ОСОБА_10 . Під час допиту в суді свідка ОСОБА_12 , встановлено, що остання має середню та вищу економічну освіту, англійською мовою володіє на побутовому рівні та не має спеціальних знань з мовознавства.
Крім того, в судовому засідання встановлено, що на запитання працівника поліції наступного змісту: «Газоаналізатор показав наявність у вас стану сп'яніння, чи згодні ви з результатом, та чи бажаєте пройти огляд у медичному закладі?» ОСОБА_3 відповів: «I'm alright», що в перекладі на українську означає - зі мною все добре. Одночасно, із відеозапису вбачається, що перекладач не уточнила у водія, що саме він мав на увазі - чи згоден він згоден із результатами тестування та чи бажає пройти медичний огляд у спеціалізованому закладі. В той же час, під час судового розгляду сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_2 не розумів з достатньою чіткістю свої права, у тому числі право пройти медичний огляд у спеціалізованому закладі. Пропозицію від працівника поліції що стосувалася медичного закладу, водій сприйняв як необхідність надання йому медичної допомоги, якої він на той час не потребував, а тому відповів, що з ним все добре (I'm alright).
Також з показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що після складання протоколу та прибуття до помешкання ОСОБА_3 , ознайомившись із чеком газоаналізатора, висловив незгоду та сумніви у достовірності результатів тестування.
Таким чином, при дослідженні відеозаписів та матеріалів справи, судом встановлено, що хоча працівник поліції і на виконання вимог закону забезпечив ОСОБА_13 , як громадянину іншої держави, перекладача, утім останній не мав відповідної освіти, що дає право перекладу з іноземної мови на українську, а також не був попереджений про відповідальність за завідомо неправильний переклад, що має наслідком порушення прав та інтересів особи, зокрема права на захист.
Суд приймає до уваги сталу судову практику національних судів та Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, який гарантовано ст. 6.3.(е) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, а саме, що кожний обвинувачений має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати допомогу перекладача (Справа «Кускані проти Сполученого Королівства» від 24.09.2002 року).
Інформація про звинувачення має надаватися особі мовою яку він розуміє, якщо особа не володіє мовою, що використовується і не розуміє її документ, що містить звинувачення, повинен бути перекладений, мовою зрозумілою обвинуваченому (рішення ЄСПЛ Хермі проти Італії, Велика палата Європейського суду (2006) §68).
Рішення ЄСПЛ від 28.11.78 року у справі «Лукіде, Белкасем і Коч проти ФРН», в якому визначено, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд.
Крім того, аналіз доказів, дає підстави вважати, що після проведення огляду на місці зупинки особі не було з достатньою чіткістю роз'яснено право проїхати до медичного закладу у випадку незгоди з результатами такого огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Слід зазначити, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. У даному випадку матеріали справи не містять відомостей, щоб поліцейський пропонував вручав аодієві письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи захисника про те, що огляд на стан сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного приладу проводиться за участю двох свідків, яких не було залучено, оскільки згідно вимог ст. 266 КУпАП проводилась відеофіксація на портативні відеореєстратори працівників патрульної поліції, тому участь свідків у даному випадку не є обов'язковою.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки при складанні протоколу про адміністративне не дотримано вимог чинного законодавства та не забезпечено у повному обсязі право особи на захист.
Згідно зі ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу, інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії стосовно ОСОБА_9 є недопустимим доказом його вини саме у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, суд не може припускати, що певну обставину доведено. Факт або стався, або його не було. Якщо у суду залишаються сумніви, слід застосовувати правила про розподіл тягаря доведення. Якщо особа, на яку покладено тягар, належним чином його не виконала, факт вважається таким, що не доведений.
Вина ОСОБА_9 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_9 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1995 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У справах «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи рішення щодо невинуватості, суд також бере до уваги наведені характеризуючі обставини щодо особи ОСОБА_14 , який тривалий час займається волонтерською діяльністю та залучався правоохоронцями до охорони громадського порядку, його поведінку у побуті та умови життєдіяльності, які вказують на відсутність ризиків схильності до вчинення ним правопорушень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене та недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає необхідним закрити провадження в справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУПАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: