Справа № 522/18964/19
Провадження № 2/522/1038/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агенство нерухомості «АТЛАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «АТЛАНТА», ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «АТЛАНТА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позову позивач вказує, що 29 липня 2019 року між «Агентство нерухомості «Атланта» та ОСОБА_1 було укладено договір №40/27 про надання послуг.
Відповідно до п. 1. Договору, Виконавець зобов'язаний надати Замовнику інформаційно - посередницькі послуги, пов'язані з придбанням Замовником об'єкта нерухомості трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов'язаний сплатити надані послуги в розмірі, в строк та в порядку передбаченому Договором.
У відповідності до п. 6. Договору, вартість послуг, що надаються Виконавцем за Договором, складає 228 960 (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, що еквівалентна 9000 (дев'яти тисячам) доларів США за офіційним курсом.
Як передбачено п. 7. Договору, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю вартість наданих послуг в наступному порядку:
- частину винагороди у розмірі 25 440 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США за офіційним курсом Замовник сплачує Виконавцю в момент підписання Договору в рахунок часткової оплати послуг у відповідності до п. 3 Договору;
- решту винагороди у розмірі 203 520 (двісті три тисячі п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, що еквівалетно 8000 (вісім тисяч) доларів США за офіційним курсом, Замовник сплачує в момент нотаріального посвідчення Договору відчуження.
На виконання п. 3 Договору, між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року.
Згідно п. 1.1. Договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року, Власник та Набувач зобов'язались укласти договір відчуження, згідно якого Власник передає у власність Набувачу квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено строк укладання договору не пізніше 15.08.19 року.
В день укладання договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року частину винагороди, згідно з п. 7 Договору про надання послуг у розмірі 25 440 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США за офіційним курсом, та підписано акт виконаних робіт від 29.07.2019 року.
Додатковою угодою від 12.08.2019 року до договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року було продовжено строк на укладання договору до 23.08.2019 року включно
На виконання своїх обов'язків за договором про надання послуг, Позивач належним чином виконував свої обов'язки за договором, надавав консультації з питань придбання нерухомості, здійснив підбор варіанту, враховуючи побажання Відповідача використовуючи наявну базу даних, організовував огляд Об'єкту, вивчення правовстановлюючих документів на Об'єкт, узгодив порядок розрахунків, строків укладення угоди, створив умови для перемовин між покупцем та продавцем.
22.08.2019 року Відповідач була повідомлена ріелтором ОСОБА_3 про призначення дати та часу нотаріального посвідчення договору - 23.08.2019 року о 12:00, нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна В.І.
Але, на узгоджений сторонами час Відповідач не з'явилась, чим порушила взяті на себе зобов'язання та з її вини не було здійснено посвідчення договору купівлі-продажу.
Пункт 9 Договору про надання послуг №40/27 встановлює, що якщо Договір не може бути виконаний з вини Замовника сплачує Виконавцю штраф у розмірі 100% вартості послуг, що передбачений п. 6 цього Договору, з заліком частини винагороди, отриманий Виконавцем в момент підписання Договору.
Виходячи з вищевикладеного позивач звертається до суду з позовом в якому просить:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ «АТЛАНТА» 200 341 (двісті тисяч триста сорок одна) гривня 58 копійок.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
11 лютого 2020 року від позивача до суду надійшла заява про виклик свідків.
04 травня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до вказаного відзиву відповідач вказує ,що позивачем належно не виконані умови договору про надання послуг, умови договору не відповідають приписам Цивільного кодексу України, Договір про наміри укласти угоду є нікчемним, а підписання договору купівлі-продажу квартири не відбулося не з вини відповідача.
04 травня 2020 року від відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява. Відповідно до зустрічної позовної заяви відповідач обґрунтовує позов наступним чином.
На думку відповідача договір про наміри укласти угоду № 40/27 від 29.07.2019 року є нікчемним, так як не додержана нотаріальна форма його посвідчення. Підписання договору купівлі-продажу не відбулося не з вини відповідача. Відповідно до зустрічного позову, відповідач просила суд визнати нікчемним правочин - Договір про наміри укласти угоду №40/27 від 29 липня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 , ТОВ «Агентство нерухомості «Атланта» та ОСОБА_2 та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - Договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29 липня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 , ТОВ «Агентство нерухомості «Атланта» та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 101 920 (сто одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень.
06 липня 2020 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення до відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06 липня 2020 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи переведено до загального позовного провадження.
27 жовтня 2020 року від відповідача за зустрічною позовною заявою до суду надійшли письмові пояснення на зустрічну позовну заяву. Відповідно до наданих пояснень зазначили, що позов не визнають в повному обсязі та просили відмовити в його задоволенні.
Під час судового засідання призначеного на 27 липня 2021 року вирішено клопотання про виклик свідків задовольнити.
09 листопада 2021 року від первісного відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
28 лютого 2023 року від відповідача за первісним позовом до суду надійшли письмові пояснення.
20 квітня 2023 року від відповідача за первісним позовом до суду надійшла заява про долучення документів.
19 червня 2023 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення
У судове засідання призначене на 17 жовтня 2023 року з'явився представник позивача Головонюк Я.О. та представник відповідача ОСОБА_4 .
Під час судового засідання представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав викладених у позові. Зустрічну позовну заяву не визнав, у її задоволенні просив відмовити.
Представник відповідача під час судового засідання заперечував проти задоволення первісного позову. Наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.
Суд заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.07.2019 року між «Агентством нерухомості «Атланта» та ОСОБА_1 було укладено договір №40/27 про надання послуг.
Відповідно до п. 1. Договору, Виконавець зобов'язаний надати Замовнику інформаційно - посередницькі послуги, пов'язані з придбанням Замовником об'єкта нерухомості трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов'язаний сплатити надані послуги в розмірі, в строк та в порядку передбаченому Договором.
Відповідно до п. 3 Договору Зобов'язання виконавця перед замовником вважаються частково виконаними, а інформаційно-посередницькі послуги підлягають частковій сплаті, якщо за участю «сторін» укладено Договір про намір укласти угоду по придбанню Об'єкта. Підтвердженням повного виконання Виконавцем зобов'язань по Договору перед замовником є укладений договір по придбанню (відчуженню) Об'єкта.
У відповідності до п. 6. Договору, вартість послуг, що надаються Виконавцем за Договором, складає 228 960 (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, що еквівалентна 9000 (дев'яти тисячам) доларів США за офіційним курсом.
Як передбачено п. 7. Договору, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю вартість наданих послуг в наступному порядку:
- частину винагороди у розмірі 25 440 (двадцять п'ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, що еквівалентно 1000 (одній тисячі) доларів США за офіційним курсом Замовник сплачує Виконавцю в момент підписання Договору в рахунок часткової оплати послуг у відповідності до п. 3 Договору;
- решту винагороди у розмірі 203 520 (двісті три тисячі п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок, що еквівалетно 8000 (вісім тисяч) доларів США за офіційним курсом, Замовник сплачує в момент нотаріального посвідчення Договору відчуження.
У відповідності до п. 6. Договору Якщо договір не може бути виконаний з вини Замовника, він сплачує Виконавцю штраф у розмірі 100% вартості послуг, передбачених п. 6 Договору з зарахуванням частини винагороди отриманої Виконавцем в момент підписання Договору.
Згідно п. 1.1. Договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року, Власник та Набувач зобов'язались укласти договір відчуження, згідно якого Власник передає у власність Набувачу квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено строк укладання договору не пізніше 15.08.19 року.
На виконання п. 3 Договору, між Позивачем, Відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року.
Відповідно до Акту виконаних робіт від 29.07.2019 року вбачається, що замовник та виконавець склали вказаний акт про те, що виконавець виконав частину інформаційно-посередницьких послуг у відповідності до п.3, 5 Договору. Замовник сплатив, а виконавець прийняв частину винагороди у розмірі 1000 дол. США.
Додатковою угодою від 12.08.2019 року до договору про наміри укласти угоду №40/27 від 29.07.2019 року було продовжено строк на укладання договору до 23.08.2019 року включно.
Позивач вказує, що 22.08.2019 року Відповідач була повідомлена ріелтором ОСОБА_3 про призначення дати та часу нотаріального посвідчення договору - 23.08.2019 року о 12:00, нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна В.І. Але на узгоджений сторонами час відповідач не з'явилась, чим порушила взяті на себе зобов'язання та з її вини не було здійснено посвідчення договору купівлі-продажу.
Відповідач заперечує, що укладення договору було з її вини, адже 19 серпня 2019 року захворіла малолітня дитина відповідачки, який включно до 27 серпня 2020 року проходив амбулаторне лікування у медичній установі КНП «Дитяча міська поліклініка № 4» Одеської міської ради про що надано копію дублікату довідки від 23.08.2019 року.
Суд зазначає, що в цивільному законодавстві України поняття вини не визначено, зазначається лише, що вина існує у вигляді умислу або необережності які в цивілістичній літературі називають формами вини.
Вина традиційно розглядається як психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки та її результату, в якому втілюється її негативне відношення до порушуваних прав інших суб'єктів цивільного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява N 7460/03, § 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Отже, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 905/2382/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Саме стандарт доказування, поряд із внутрішнім переконанням судді, дозволяє оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суддю у своїй версії, що робить оцінку доказів об'єктивною та більш обґрунтованою.
Судові акти різних національних судових інстанцій (Верховного Суду - справи № 917/1307/18, № 916/2403/18, № 910/18036/17, № 905/2382/17), як і Європейського суду з прав людини і основоположних свобод (рішення по справі «Бендерський проти України») орієнтують судову практику застосовувати при оцінці доказів стандарт доказування «баланс ймовірностей» (balance of probabilities), або як його ще називають «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence), що притаманний саме приватно-правовим відносинам. За класичним визначенням цей стандарт тлумачиться як розумний ступінь ймовірності, але менш високий в порівнянні з кримінальною справою.
Саме за цим стандартом доказування, тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав.
Також свідки, які були допитані в судовому засіданні підтвердили, що телефонували ОСОБА_1 в день укладання договору та вона не брала слухавку, після цього інша дата договору не узгоджувалась та з відповідачем не зв'язувались.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає, що позивачем не доведено того факту, що Договір не було укладено саме з вини відповідача. Виходячи з матеріалів справи суд вбачає, що вина відповідача позивачем доведена не була, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості « АТЛАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «АТЛАНТА», ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів
У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
У відповідності до ч.4 ст.635 ЦК України, договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Згідно п.5.2 договору сторонами було визначено, що цей договір не є попереднім договором в розумінні ст. 635 ЦК України.
Таким чином, у оспорюваному договорі чітко вказано на відсутність волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору та навпаки, сторони висловили небажання надавати даному договору сили попереднього договору, а відтак, такий договір не може вважатися попереднім та на нього не поширюються вимоги ст.635 ЦК України, аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові №520/10384/16-ц від 07 листопада 2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Внаслідок наведеного, оскільки договір про намір укласти угоду від 29 липня 2019 року не є попереднім договором та на нього поширюються вимоги ст.635 ЦК України, а тому, в даному випадку підлягають застосуванню загальні положення про зміст та форму правочину, додержання яких є необхідним для чинності такого правочину, даний договір не містить вимоги щодо його обов'язкового нотаріального посвідчення, а тому, відсутність нотаріального посвідчення оспорюваного договору не може бути підставою визнання його нікчемним.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання Договору про наміри укласти угоду № 40/27 від 29.07.2019 року нікчемним, вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів є похідними вимогами, а тому задоволенню також не підлягають.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «АТЛАНТА», ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості « АТЛАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити.
У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «АТЛАНТА», ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення коштів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 27.10.2023 року.
Суддя Р.Д. Абухін
17.10.23