ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/821/486/23 Справа № 694/2266/23 Категорія: ст.176,181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу процесуального прокурора - начальника Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2023 року, якою обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівчик Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Старша слідча СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області із клопотанням, погодженим начальником Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250360001252, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , 20 вересня 2023 року, близько 18:30 год., достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є співробітником Національної поліції України, який виконував службові обов'язки поліцейського сектору реагування патрульної поліції Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та перебував на добовому чергуванні, опрацьовуючи виклик про хуліганські дії, за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 та Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями, умисно заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ОСОБА_10 службових обов'язків за наступних обставин.
Працівники СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, в складі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували в службовому автомобілі, 20 вересня 2023 року о 17:48 год. отримали на планшетний пристрій повідомлення зі служби «102» про хуліганські дії за місцем проживання заявниці ОСОБА_12 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на який працівники поліції, здійснили виїзд на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster» з номерним знаком « НОМЕР_1 ». Приїхавши на вказане повідомлення та здійснюючи опрацювання виклику, поліцейські в подальшому перебували поблизу території будинковолодіння АДРЕСА_2 , де перебував та проживає ОСОБА_8 , який мав явні ознаки сп'яніння та виявляв агресивну поведінку. В подальшому останній, маючи на меті спричинення працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, діючи умисно, один раз наніс удар сокирою по правій руці поліцейському ОСОБА_10 , в результаті чого останньому було спричинено тілесних ушкоджень.
Згідно довідки чергового лікаря КНП «Звенигородської БЛІЛ» ОСОБА_10 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді різаних ран в ділянці пяснофалангових суглобів другого та третього пальців правої кисті.
20 вересня 2023 року ОСОБА_8 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
21 вересня 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2023 рокуклопотання слідчої про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді вигляді домашнього арешту у період з 17:00 год. до 08:00 год. за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 на строк 59 днів до 18 листопада 2023 року включно з покладенням, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного таких обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду у період з 17:00 год. до 08:00 год., окрім випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги за межами місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, процесуальний прокурор - начальник Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчої про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначив, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, на його думку, слідчим суддею не надано належну оцінку доводам сторони обвинувачення про існування ризиків можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Окрім цього, зазначає, що слідчим суддею не було враховано ступінь тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , рівень його суспільної небезпеки, а також те, що вказане кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За твердженням слідчої, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами. Крім того, слідчий послався на існування ризиків того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, запобігти вказаним ризикам неможливо окрім як шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Розглянувши вказане клопотання, слідчий суддя частково погодився із доводами сторони обвинувачення та застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у певний час доби, а саме з 17:00 год. до 08:00 год. наступного дня залишати місце проживання та із покладенням на підозрюваного обов'язків, що передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Слідчим суддею було враховано, що підозрюваний вчинив інкриміноване йому правопорушення у стані алкогольного сп'яніння; також враховано вік підозрюваного, а також те, що ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо. Вказані обставини зменшують наведені ризики.
На думку слідчого судді запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти встановленим ризикам.
Надаючи оцінку вказаним висновкам слідчого судді у відповідності із доводами апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слідчим суддею належним чином виконано вимоги процесуального законодавства та вірно встановлено відсутність правових підстав для застосування відносно ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме:
- даними рапорту старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 від 20 вересня 2023;
- даними протоколу огляду місця події від 20 вересня 2023 року;
- данимим протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 від 20 вересня 2023 року;
- даними показань потерпілого ОСОБА_10 від 20 вересня 2023 року;
- даними показань свідка ОСОБА_11 від 21 вересня 2023 року;
- даними показань свідка ОСОБА_12 від 21 вересня 2023 року;
- даними показань свідка ОСОБА_14 від 21 вересня 2023 року;
- даними показань свідка ОСОБА_15 від 21 вересня 2023 року;
- даними показань свідка ОСОБА_16 від 21 вересня 2023 року;
- даними довідки чергового лікаря КНП «Звенигородської БЛІЛ» від 21 вересня 2023 року;
- даними висновку освідування ОСОБА_8 на стан сп'яніння від 20 вересня 2023 року;
- даними протоколу затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України.
Оцінюючи питання існування обґрунтованої підозри, суд апеляційної інстанції виходить із поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Згідно вказаного в рішенні ЄСПЛ визначення, обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Колегія суддів, проаналізувавши зазначені докази, що долучені до клопотання слідчого, вважає, що наявні в матеріалах клопотання докази є вагомими та такими, що об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, адже фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри. Зазначена обставина сторонами не оспорюється.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що в судовому засіданні прокурор навів наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час, як вірно встановив слідчий суддя, заявлені стороною обвинувачення ризики того, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється є недоведеними.
Так, положеннями ч.6 ст.132 КПК України визначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку колегії суддів, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби із покладенням на нього додаткових процесуальних обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті застосування запобіжного заходу. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в повсякденний спосіб життя ОСОБА_8 .
При цьому, апеляційний суд враховує відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків.
Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, немає.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких він просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного рішення, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе запобігти вказаним ризикам та у достатній мірі забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 під час слідства та суду.
На думку колегії суддів, ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційна скарга не містить та колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу процесуального прокурора - начальника Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2023 року, якою обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 17:00 год. до 08:00 год. строком на 59 днів до 18 листопада 2023 року включно з покладенням, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4