Справа № 522/3413/22
Провадження № 2/522/1189/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить:
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США, що станом на 17 лютого 2022 року за офіційним курсом НБУ становить 1 825 850 (один мільйон вісімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 12 901 гривень 20 копійок.
Мотивує вимоги тим, що увересні 2019 р. між нею та ОСОБА_2 був укладений договір позики, оформлений розпискою. Відповідно до змісту розписки, відповідач взяла в борг у позивача грошову суму у розмірі 65 000 доларів США. 10 000 доларів США ОСОБА_2 зобов'язалась повернути у квітні 2021 р., 55 000 доларів США - в грудні 2021 року. Однак, у встановлений розпискою строк отримані у борг кошти відповідач не повернула, вимоги позивача щодо повернення грошових коштів відповідач залишає без уваги.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У судове засідання призначене на 30.05.2022 року сторони не з'явилися. Відповідач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини не явки суду не повідомив. Судове засідання відкладено на 17.08.2022 року.
У судове засідання, призначене на 17.08.2022 року сторони не з'явилися. Відповідач про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини не явки суду не повідомив. Судове засідання відкладено на 29.11.2022 року.
У підготовче судове засідання 29.11.2022 року з'явився позивач. Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причину неявки суд не сповістила. Підготовче засідання відкладено судом до 01.02.2023 р.
У зв'язку з відсутністю в Приморському районному суді м. Одеси електропостачання розгляд справи призначений на 01.02.2023 року перенесено на 04.04.2023 р.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023 року.
24.05.2023 р. з заявою до суду звернувся представник відповідача адвокат Карпов Ігор Олександрович, у якій вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.
В судовому засіданні 25.07.2023 року, клопотання представника відповідача адвоката Карпова І.О. про відкладення судового засідання у зв'язку з його зайнятістю в Суворовському районному суді м. Одеси було залишено без задоволення у зв'язку з необґрунтованістю.
Представник позивача позов підтримала, просила суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причину неявки суд не сповістила.
Судом було оголошено перерву до 18.10.2023 року для надання позивачем для огляду судом оригіналу складеної відповідачем розписки.
У судове засідання, призначене на 18.10.2023 року відповідач не з'явилася, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином у встановленому законом порядку. Від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке він просив розглянути без його участі.
Представник позивача відносно задоволення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи заперечувала, з посиланням на його необґрунтованість та подання поза межами процесуального строку, після закриття підготовчого засідання, зазначила на відсутності доказів неможливості його подання в підготовчому засіданні та ненаданні клопотання про поновлення строку для його подання.
Судом у задоволенні клопотання було відмовлено у зв'язку з його поданням на стадії розгляду справи по суті та відсутності поважних причин не подання клопотання своєчасно.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2019 р. ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч доларів, нуль центів). На підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_2 було складено розписку.
Відповідно до змісту розписки, відповідач взяла в борг у позивача грошову суму у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч доларів, нуль центів). Відповідач зобов'язалась повернути отримані кошти у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч доларів, нуль центів) частинами, а саме, 10 000 доларів США зобов'язалась повернути у квітні 2021 р., 55 000 доларів США - у грудні 2021 року.
Згідно правового висновку, зробленого у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №369/3340/16-ц, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми у борг позичальнику.
Досліджуючи боргову розписку надану позивачем, судом виявлена справжня правова природа укладеного договору позики. Отже, факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується розпискою складеною відповідачем.
Відповідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до вимог статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року справа № 520/11358/15-ц (провадження № 61-7539св21) зроблено висновок, що «тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок».
Оригінал розписки знаходиться у позивача, який суд оглянув у судовому засіданні. Наявність оригіналу боргової розписки у позивача свідчить про неповернення боргу відповідачем.
Як зазначає позивач, що до теперішнього часу кошти в розмірі 65 000 доларів США повернуто не було.
В порядку п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи позивач має право вимагати повернення боргу в судовому порядку, яке реалізував, звернувшись до суду.
Суд вважає позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При таких обставинах, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики в розмірі 65 000 доларів США.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США, що станом на 17 лютого 2022 року за офіційним курсом НБУ становить 1 825 850 (один мільйон вісімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 12 901 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 26.10.2023.
Суддя Р.Д. Абухін
18.10.23