Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТзОВ «Гермес ЛТД», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що допустив вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в умовах крайньої необхідності, оскільки він рухався автомобілем до аптеки для придбання ліків для його неповнолітнього сина, який є інвалідом дитинства.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв'язку із вчиненням особою дій в стані крайньої необхідності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
_______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №559/2683/23 Суддя в суді І інстанції - Ралець Р.В.
Провадження № 33/4815/680/23 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 31.07.2023 року о 21 год. 02 хв., в м. Дубно, вул. Морозенка, 7, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 210994-20, р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», результат огляду становить 1,14 проміле, що підтверджується тестом №530 від 31.07.2023 року, актом огляду на стан сп'яніння, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його власноручним підписом в акті огляду.
Підстав для висновку про необ'єктивність результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не встановлено.
У поданій апеляційній скарзі, вини у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не заперечує. Разом з цим, покликається на те, що вчинив правопорушення в умовах крайньої необхідності, оскільки він рухався автомобілем до аптеки для придбання ліків для його неповнолітнього сина.
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності (ст. 17 КУпАП).
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП).
Апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 17 КУпАП.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що під час зупинки автомобіля та під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 жодним чином не вказував патрульним на обставини, якими він обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Не пояснював, що був вимушений їхати до аптеки в стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із погіршенням стану здоров'я сина.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 незважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття у суспільстві, вчинив грубе порушення правил дорожнього руху. Він, як водій, повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, що визначений санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП Рівненський апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2023 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.