ПОСТАНОВА
Іменем України
19 жовтня 2023 року м. Кропивницький
справа № 392/1704/19
провадження № 22-ц/4809/1139/23
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Гончар В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Комунальне підприємство «Мала Виска житлово-експлуатаційна дільниця», Маловисківська міська рада,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року у складі судді Березія Ю. А. і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Мала Виска житлово-експлуатаційна дільниця» (далі - КП «Мала Виска ЖЕД»), Маловисківської міської ради та просив:
-стягнути з КП «Мала Виска ЖЕД» на свою користь 20 000 грн у відшкодування вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт у наслідок залиття квартири АДРЕСА_1 ;
-стягнути з КП «Мала Виска ЖЕД» на свою користь 40 000 гривень у відшкодування моральної шкоди;
-зобов'язати КП «Мала Виска ЖЕД» та Маловисківську міську раду виконати ремонт системи водовідведення покрівлі над квартирою АДРЕСА_1 ;
-стягнути з відповідачів на свою користь витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового будинку.
01 січня 2005 року між ОСОБА_1 і КП «Мала Виска ЖЕД» укладено договір на утримання, обслуговування будинку, прибудинкової території та надання житлових і комунальних послуг.
Починаючи з березня 2018 року внаслідок несправної системи водовідведення покрівлі через технічне приміщення будинку належна позивачу квартира постійно затоплюється.
Внаслідок затоплення квартири відстала штукатурка у коридорі, спальній та вітальній кімнатах; відклеїлись шпалери на стелі та стінах в коридорі, двох спальних та вітальній кімнатах; у ванній кімнаті відстала плитка; через затікання води перегоріла електропроводка у коридорі та вітальній кімнаті.
Відповідачами було створено комісію, яка обстежила систему водовідведення покрівлі будинку над квартирою та склала акт від 23.10.2019, яким зафіксовано, що під час проходження великої кількості атмосферних опадів через систему водовідведення покрівлі можливе протікання на технічному поверсі житлового будинку над квартирою позивача.
Крім того, комісією було рекомендовано начальнику КП «Мала Виска ЖЕД» провести роботи з герметизації системи водовідведення покрівлі, а саме на технічному поверсі над квартирою, належною позивачеві.
28 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідачів із заявою, в якій просив компенсувати йому збитки, заподіяні залиттям квартири, у розмірі 20 000 грн, що складаються з вартості ремонтно-будівельних робіт.
КП «Мала Виска ЖЕД» повідомило про те, що воно не погоджується з актом від 23.10.2019 та заперечило збитки, що були заподіяні внаслідок залиття квартири водою.
Позивач вважав, що відмова відповідачів від виконання взятих на себе договірних зобов'язань по виконанню ремонту водовідвідної системи покрівлі будинку, а також відмова відшкодувати збитки, що були заподіяні внаслідок затоплення квартири, є незаконною, а тому звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до КП «Мала Виска ЖЕД», Маловисківської міської ради про захист прав споживача, відшкодування збитків, заподіяних залиттям квартири та зобов'язання проведення ремонту покрівлі багатоквартирного будинку.
Рішення суду мотивовано тим, що у разі залиття квартири власник квартири зобов'язаний належним чином зафіксувати факт залиття квартири та підтвердити фактичний розмір понесених збитків чи заподіяної моральної шкоди.
Квартира, належна позивачеві, після її залиття не оглядалася балансоутримувачем, не складався акт відповідної форми, яким здійснюється фіксація факту залиття квартири.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено факт спричинення йому матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири саме відповідачами.
Короткий зміст апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що згідно досліджень та оглядів, які проводили представники відповідачів упродовж 2018-2020 років за його скаргами, вологість під водоприймальною воронкою, розташованої над квартирою відповідача могла утворитись через негерметичність з'єднання чаші воронки з несучим елементом покрівлі.
Ремонт щодо встановлення герметичності з'єднання чаші воронки з несучим елементом покрівлі не є капітальним ремонтом, а відноситься до поточних ремонтів, який повинен бути виконаний відповідачами згідно плану-графіку поточних ремонтів, розробленому на підставі технічних оглядів будинку та підготовки цього будинку до осінньо-зимового періоду, за рахунок коштів, отриманих від оплати витрат позивача на управління багатоквартирним будинком та за рахунок коштів Маловисківської міської ради.
Висновком експерта від 29.06.2022 № 5042/5043/20-27 було встановлено, що в належній позивачу квартирі на внутрішньому опорядженні стелі, стін, наявні ознаки залиття водою через перекриття між п'ятим та горищнім поверхом, які можуть бути технічною причиною невідповідності внутрішнього водостоку вимогам ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд».
Крім того, вказаним висновком експерта встановлено розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири АДРЕСА_1 в розмірі 10 548 грн.
Відзиви на апеляційну скаргу
Від Маловисківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року залишити без змін.
Відзиву на апеляційну скаргу від КП «Мала Виска ЖЕД» не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, представник КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М. П. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Представник Маловисківської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.
Від голови Маловисківської міської ради надійшов лист, в якому він просить проводити розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки, відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на п'ятому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного будинку.
01 січня 2005 року між КП «Мала Виска ЖЕД» і ОСОБА_1 укладено договір на утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території та надання житлових та комунальних послуг.
22.03.2018 позивач направив на адресу начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М. П. заяву, в якій просив створити комісію для обстеження та складання акта після затікання покрівлі та квартири по АДРЕСА_2 .
04 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М.П. із заявою, в якій просив створити комісію для обстеження покрівлі дому по АДРЕСА_3 , оскільки після дощів квартиру постійно затоплює, а він як мешканець квартири несе матеріальні збитки.
05 вересня 2019 року позивач звернувся до Маловисківського міського голови Гульдаса Ю.Л. із заявою, у якій просив створити комісію для обстеження покрівлі будинку по АДРЕСА_3 , тому, що після ремонту покрівлі запотлює його квартиру, а він несе матеріальні збитки.
23 жовтня 2019 року уповноважена комісія Маловисківської міської ради згідно поданої заяви ОСОБА_1 провела обстеження системи водовідведення покрівлі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , над під'їздом № 1.
Під час огляду комісія встановила, що під час проходження великої кількості атмосферних опадів (а саме дощу) через систему водовідведення покрівлі можливе протікання води на технічному поверсі житлового будинку над квартирою заявника.
Комісія дійшла висновку: рекомендувати начальнику КП «Мала Виска ЖЕД» провести роботу з герметизації системи водовідведення покрівлі, а саме на технічному поверсі над квартирою заявника; про результати проведеної роботи повідомити Маловисківську міську раду та заявника.
28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надіслав заяву на адресу керівника КП «Мала Виска ЖЕД», у якій просив компенсувати йому збитки в сумі 20000 гривень на ремонт квартири по АДРЕСА_4 , які були завдані протіканням покрівлі.
30 жовтня 2019 року керівник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу позивача лист, у якому відмовила заявникові у відшкодуванні збитків.
11 листопада 2019 року позивач надіслав на адресу начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М.П. заяву, в якій просив вжити заходи щодо усунення протікання покрівлі.
16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М.П. із заявою, в якій просив обстежити покрівлю над його квартирою, посилаючись на те, що з 14 по 15 грудня 2019 року пройшов дощ, вранці він прибув до квартири та виявив протікання в коридорі та ванній кімнаті. Крім того, заявник просив відшкодувати йому збитки.
У акті від 11.11.2019 уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» зазначено про те, що були проведені роботи на технічному поверсі по герметизації стічної труби для відведення дощової води над під'їздом № 1 будинку по АДРЕСА_3 .
28 листопада 2005 року уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , по визначенню загального стану квартири. Слідів затікання в квартирі не виявлено.
09 березня 2006 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 2-52 2006 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Маловисківської міської ради на його користь 177 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.
27 травня 2020 року начальник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу Маловисківської міської ради повідомлення про те, що не виявлено ушкодження щільності гідроізоляційного килиму покрівлі будинку над під'їздом № 1 будинку по АДРЕСА_3 .
13 листопада 2019 року керівник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу позивача лист-відповідь про наслідки обстеження технічного поверху будинку АДРЕСА_3 , про те, що протікання дощової води візуально не виявлено. Крім того, проведено герметизацію стічної труби на технічному поверсі.
30 жовтня 2019 року та 04 вересня 2019 року начальником КП «Мала Виска ЖЕД» направлено листи-відповіді на звернення позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу № 2 засідання конкурсної комісії Маловисківської міської ради переможцем конкурсу з надання послуг по управлінню багатоквартирними будинками на території Маловисківської міської ради визначено КП «Мала Виска ЖЕД».
21 грудня 2019 року рішенням Маловисківської міської ради № 516 призначено управителем багатоквартирних житлових будинків на території Маловисківської міської об'єднаної територіальної громади у місті Мала Виска - КП«Мала Виска ЖЕД».
19 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 надіслав на адресу Маловисківської міської ради і КП «Мала Виска ЖЕД» заяву про виявлення протікання покрівлі, додавши фотознімки.
02 червня 2016 року до ЄДРПОУ внесено відомості про реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім - 3 Вись».
12 липня 2016 року Маловисківською міською радою ухвалено рішення № 216 «Про передачу з балансу КП «Мала Виска ЖЕД» будинку АДРЕСА_2 для самостійного управління у власність Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім - 3 Вись.
У період з 22 березня 2018 року по 08 липня 2020 року уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» проводилося обстеження покрівлі будинку над квартирою, належною позивачеві.
Відповідно до довідки КП «Мала Виска ЖЕД» від 13.07.2020 позивач ОСОБА_1 не має заборгованості по квартирній платі.
Згідно до розписки громадянина ОСОБА_2 , влітку 2017 року він виконував косметичний ремонт в квартирі АДРЕСА_1 .
У довідці КП «Мала Виска ЖЕД» від 15.10.2020 зазначено, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті послуг з управління (утримання) будинку станом на 1.08.2020 року в сумі 464,18 грн.
У довідці голови ОСББ «Наш Дім - 3 Вись» від 26.10.2020 зазначено, що з 12 липня 2016 року по 01 серпня 2020 року всі дії про передачу будинку були зупинені, кошти на рахунок об'єднання не надходили. За цей період з 12 липня 2016 року по 01 серпня 2020 року КП «Мала Виска ЖЕД» уклало договори про надання комунальних послуг з мешканцями будинку АДРЕСА_2 та отримувало кошти на свій рахунок за свої послуги.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.06.2022 № 5042/5043/20-27 дослідженням було встановлено, що покрівля житлового будинку АДРЕСА_2 в частині рулонного килима не має технічних пошкоджень, які б не дозволяли використовувати її за функціональним призначенням.
В частині внутрішнього водостоку мають місце порушення вимог пунктів 10.3 та 10.9 ДБН В.2.6-220:2017.
На момент проведення експертизи технічний стан приміщень квартири АДРЕСА_1 оцінюється як незадовільний.
Під час проведення візуально-інструментального огляду квартири АДРЕСА_1 експертом було встановлено, що в даній квартирі на внутрішньому опорядженні стелі, стін наявні ознаки залиття водою через перекриття між п'ятим та горищним поверхом, які можуть бути технічною причиною, а саме через невідповідність внутрішнього водостоку вимогам ДБН.
Встановити під час проведення натурно-візуального огляду чи мало затікання квартири у 2018-2019 роках та який воно мало характер, разовий чи системний, на час проведення експертизи неможливо через відсутність методик щодо такого виду дослідження, а надані на дослідження матеріали не несуть в собі даних, які експерт міг би використати для встановлення конкретного періоду та характеру затікання.
Вартість будівельних робіт (відновлювального ремонту) після затікання в квартирі АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 17580 гривень без ПДВ. Розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири залиттям квартири складає 10548 гривень без ПДВ.
Дослідженням встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 в житловій кімнаті літ. 4 ремонтно-будівельні роботи можливо не проводилися понад 10-15 років. В інших приміщеннях - коридорі літ. 1, кухні літ. 3, житловій кімнаті літ. 5, житловій кімнаті літ. 7 опорядження стін та стель може відповідати ремонту, проведеного в 2017 році. У приміщенні ванної кімнати літ. 8 міг бути частковий ремонт опорядження стін керамічною плиткою в 2017 році.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Відповідно до вказаної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 та постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/17, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до яких: якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме відповідач є заподіювачем шкоди (див. постанову Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Аналізуючи приписи наведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини у межах пред'явленого позову, суд констатує, що у разі залиття квартири позивач (власник квартири) зобов'язаний належним чином зафіксувати факт залиття квартири та підтвердити фактичний розмір понесених збитків чи заподіяної моральної шкоди.
Основним доказом на підтвердження факту залиття квартири є акт, форма якого передбачена додатком № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, який складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, що її було залито.
У роз'ясненнях Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 № 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Матеріалами справи підтверджується, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 14-19).
01 січня 2005 року між КП «Мала Виска ЖЕД» і ОСОБА_1 укладено договір на утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території та надання житлових та комунальних послуг (том 1 а. с. 20).
28 листопада 2005 року уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , по визначенню загального стану квартири. Слідів затікання в квартирі не виявлено (том 1 а. с. 60-61).
09 березня 2006 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 2-52 2006 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Маловисківської міської ради на його користь 177 гривень у відшкодування матеріальної шкоди (том 1 а. с. 62-64, 126-128).
22.03.2018 позивач направив на адресу начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М. П. заяву, в якій просив створити комісію для обстеження та складання акта після затікання покрівлі та квартири, якій нанесені матеріальні збитки по АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 21).
04 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М.П. із заявою, в якій просив створити комісію для обстеження покрівлі дому по АДРЕСА_3 , оскільки після дощів квартиру постійно затоплює, а він як мешканець квартири несе матеріальні збитки (том 1 а. с. 22).
05 вересня 2019 року позивач звернувся до Маловисківського міського голови Гульдаса Ю.Л. із заявою, у якій просив створити комісію для обстеження покрівлі будинку по АДРЕСА_3 , тому, що після ремонту покрівлі затоплює його квартиру, а він несе матеріальні збитки (том 1 а. с. 23).
23 жовтня 2019 року уповноважена комісія Маловисківської міської ради згідно поданої заяви ОСОБА_1 провела обстеження системи водовідведення покрівлі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , над під'їздом № 1.
Під час огляду комісія встановила, що під час проходження великої кількості атмосферних опадів (а саме дощу) через систему водовідведення покрівлі можливе протікання води на технічному поверсі житлового будинку над квартирою заявника.
Комісія дійшла висновку: рекомендувати начальнику КП «Мала Виска ЖЕД» провести роботу з герметизації системи водовідведення покрівлі, а саме на технічному поверсі над квартирою заявника; про результати проведеної роботи повідомити Маловисківську міську раду та заявника (том 1 а. с. 24).
28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надіслав заяву на адресу керівника КП «Мала Виска ЖЕД», у якій просив компенсувати йому збитки в сумі 20 000 гривень на ремонт квартири по АДРЕСА_4 , які були завдані протіканням покрівлі (том 1 а. с. 25).
30 жовтня 2019 року керівник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу позивача лист, у якому відмовила заявникові у відшкодуванні збитків (том 1 а. с. 26, 67).
11 листопада 2019 року позивач надіслав на адресу начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М. П. заяву, в якій просив вжити заходи щодо усунення протікання покрівлі, та фотоаплікацію (том 1 а. с. 27-30).
У акті від 11.11.2019 уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» зазначено про те, що були проведені роботи на технічному поверсі по герметизації стічної труби для відведення дощової води над під'їздом № 1 будинку по АДРЕСА_3 (том 1 а. с. 59).
13 листопада 2019 року керівник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу позивача лист-відповідь про наслідки обстеження технічного поверху будинку АДРЕСА_3 , про те, що при обстеженні технічного поверху виявлено, що біля стічної труби виявлено на стелі технічного поверхучастково вологі п'ятна. Протікання дощової води при візуальному огляді не виявлено, що говорить проте, що вода не попадає в квартиру, та слідоів затечення квартири відсутнє (том 1 а. с. 66).
16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника КП «Мала Виска ЖЕД» Чмихун М. П. із заявою, в якій просив обстежити покрівлю над його квартирою, посилаючись на те, що з 14 по 15 грудня 2019 року пройшов дощ, вранці він прибув до квартири та виявив протікання в коридорі та ванній кімнаті. Крім того, заявник просив відшкодувати йому збитки (том 1 а. с. 47, 79).
27 травня 2020 року начальник КП «Мала Виска ЖЕД» надіслала на адресу Маловисківської міської ради повідомлення про те, що при обстеженні покрівлі та технічного поверху над під. АДРЕСА_5 не виявлено ушкодження щільності гідроізоляційного килиму покрівлі будинку над під'їздом № 1 будинку по АДРЕСА_3 . З 22020 року в період сильних липневих дощів, де при обстеженні комісією, не виявлено слідів затечення дощовими водами технічного поверху (том 1 а. с. 65).
19 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 надіслав на адресу Маловисківської міської ради і КП «Мала Виска ЖЕД» заяву про виявлення протікання покрівлі, додавши фотознімки (том 1 а. с. 80-107).
У період з 22 березня 2018 року по 08 липня 2020 року уповноваженою комісією КП «Мала Виска ЖЕД» проводилося обстеження покрівлі будинку над квартирою, належною позивачеві, про що складено відповідні акти (том 1 а. с. 129-139).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29.06.2022 № 5042/5043/20-27 дослідженням було встановлено, що покрівля житлового будинку АДРЕСА_2 в частині рулонного килима не має технічних пошкоджень, які б не дозволяли використовувати її за функціональним призначенням.
В частині внутрішнього водостоку мають місце порушення вимог пунктів 10.3 та 10.9 ДБН В.2.6-220:2017.
На момент проведення експертизи технічний стан приміщень квартири АДРЕСА_1 оцінюється як незадовільний.
Під час проведення візуально-інструментального огляду квартири АДРЕСА_1 експертом було встановлено, що в даній квартирі на внутрішньому опорядженні стелі, стін наявні ознаки залиття водою через перекриття між п'ятим та горищним поверхом, які можуть бути технічною причиною, а саме через невідповідність внутрішнього водостоку вимогам ДБН.
Встановити під час проведення натурно-візуального огляду чи мало затікання квартири у 2018-2019 роках та який воно мало характер, разовий чи системний, на час проведення експертизи неможливо через відсутність методик щодо такого виду дослідження, а надані на дослідження матеріали не несуть в собі даних, які експерт міг би використати для встановлення конкретного періоду та характеру затікання.
Вартість будівельних робіт (відновлювального ремонту) після затікання в квартирі АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 17 580 гривень без ПДВ. Розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири залиттям квартири складає 10 548 гривень без ПДВ.
Дослідженням встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 в житловій кімнаті літ. 4 ремонтно-будівельні роботи можливо не проводилися понад 10-15 років. В інших приміщеннях - коридорі літ. 1, кухні літ. 3, житловій кімнаті літ. 5, житловій кімнаті літ. 7 опорядження стін та стель може відповідати ремонту, проведеного в 2017 році. У приміщенні ванної кімнати літ. 8 міг бути частковий ремонт опорядження стін керамічною плиткою в 2017 році (том 1 а. с. 201-220).
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідачі належним чином не виконали свій обов'язок щодо обслуговування та утримання, у якому знаходиться квартира, співвласником якої є ОСОБА_1 , і починаючи з березня 2018 року внаслідок несправної системи водовідведення покрівлі через технічний поверх будинку його квартира постійно затоплюється.
Разом з тим, матеріали не містять доказів того, що квартира, належна позивачеві, після 2018 року оглядалася балансоутримувачем та складався акт відповідної форми, яким здійснюється фіксація факту залиття квартири.
Аналіз змісту заяв, з якими ОСОБА_1 звертався до житлово-експлуатаційної організації та органу місцевого самоврядування, свідчить про те, що позивач просив обстежити не належну йому квартиру, в якій сталося затікання, а покрівлю будинку та технічний поверх будинку.
У заявах позивач не зазначав день, у який сталося залиття його квартири, а комісії балансоутримувача не надавалася для огляду квартира, у якій сталося затікання.
Висновком експерта було встановлено, що в належній позивачу квартирі на внутрішньому опорядженні стелі, стін, наявні ознаки залиття водою через перекриття між п'ятим та горищнім поверхом, проте, у висновку не зазначено, що залиття відбулось після 2018 року.
У висновку, експерт зазначив, що в житловій кімнаті літ. 4 ремонтно-будівельні роботи не проводились понад 10-15 років, та допустив, проте, не констатував, що в інших кімнатах опорядження стін може відповідати ремонту, проведеному в 2017 році.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2006 року, яким було стягнуто з Маловисківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, було встановлено, що через 6 днів після улаштування покрівлі з рулонних матеріалів на будинку АДРЕСА_6 , під час зливного дощу відбулось затоплення квартири ОСОБА_1 .
Суд в даному рішенні дійшов висновку, що стан квартири позивача знаходиться в незадовільному стані про причині затікання в період з 2000-2005 років та внаслідок порушення власником квартири «Правил користування приміщеннями житлових будинків», а саме: зміни температури, відсутності опалення квартири, зміни вологості, відсутності провітрювання у приміщенні, яке декілька років не використовувалось.
За відсутності актів про залиття квартири після 2018 року, може свідчити про те, що пошкодження, про які зазначає позивач, могли стати наслідком залиття квартири протягом 2000-2005 років та неналежного утримання її власником, а збитки, як внаслідок цього були завдані ОСОБА_1 , вже відшкодовані на підставі рішення суду.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт залиття квартири починаючи з 2018 року, як наслідок, не доведено спричинення йому матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправних дій чи бездіяльності відповідачів.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперече
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив по суті законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що згідно досліджень та оглядів, які проводили представники відповідачів упродовж 2018-2020 років за його скаргами, вологість під водоприймальною воронкою, розташованої над квартирою відповідача могла утворитись через негерметичність з'єднання чаші воронки з несучим елементом покрівлі, з огляду на те, що вказані результати обстеження не проводились безпосередньо в квартирі позивача та не підтверджують факт її залиття.
Безпідставними є також посилання позивача в апеляційній скарзі на висновок експерта від 29.06.2022 № 5042/5043/20-27, оскільки вказаний висновок беззаперечно не підтверджує факт залиття спірної квартири починаючи з 2018 року, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24.10.2023.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник