Справа № 344/19713/23
Провадження № 11-сс/4808/335/23
Категорія ст. 181 КПК України
Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши без участі сторін у кримінальному провадженні №12023091160000372 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.10.2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв та легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за що передбачено ст. 28 ч. 2, ст.345 ч.2 КК України.
Строк дії ухвали 60 днів до 17.12.2023 року включно.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що при обгрунтованій підозрі щодо ОСОБА_6 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме він може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 оспорює обґрунтованість ухвали слідчого судді, вважає, що вона прийнята з порушенням норм законодавства. Стверджує, що підозра є необґрунтована, оскільки з кваліфікацією дій ОСОБА_6 погодитися неможливо, оскільки за результатами конфліктної події в діях підозрюваного відсутній склад за ст.345 ч.2 КК України, а тому підозра є поверхневою, неконкретизованою та передчасною. Ризики, на які посилається слідчий суддя є непідтверджені, оскільки вони відсутні. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування і суду, захисник вказує на те, що сама по собі тяжкість покарання не може бути обґрунтування ризику, а повинні існувати більш вагомі обставини, які можуть свідчити про намір підозрюваного переховуватися, при цьому у підозрюваного ОСОБА_6 є міцні соціальні зв'язки, а саме те, що він має постійне місце роботи, позитивно характеризується з місця праці, перебуває у шлюбі, на утриманні двоє дітей та хвора матір. З моменту отримання підозри, ОСОБА_6 добровільно з'являвся на всі виклики слідчого, слідчого судді, він визнає частково свою вину, має намір брати участь у всіх необхідних слідчих діях. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та потерпілих, то він також є непідтверджений. Прокурором не було зазначано, яким чином підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, апелянт вказує, що раніше ОСОБА_6 не був судимим та не є учасником у будь-яких інших кримінальних проваджень, він не є схильним до вчинення кримінальних правопорушень, а тому цей ризик не є підтвердженим. Слідчим суддею не було враховано наявні міцні соціальні зв'язки, працевлаштований, на утриманні двоє дітей та мати, яка має проблеми із здоров'ям. Просить ухвалу слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_6 скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту в нічний час доби. Від апелянта надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 на домашній арешт в нічний час доби.
Апеляційний розгляд проведено без участі сторін за їх згодою відповідно до положень ст.406 КПК України.
З'ясувавши обставини кримінального провадження, перевіривши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим й вмотивованим.
Оскаржена ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам закону, підстав для її скасування не встановлено.
Висновок слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 є обґрунтованим. Обрання щодо нього вказаного запобіжного заходу на цей момент досудового розслідування відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 179 КПК України. Цілодобовий домашній арешт не є надмірним обмеженням свободи особи.
Слід погодитись з мотивами слідчого судді про те, що за наявних обставин події, лише часткове визнання вини підозрюваним та даних про його особу, даний запобіжних захід зможе запобігти наведеним в ухвалі ризикам.
Всі апеляційні доводи захисника про те, що слідчий суддя не обґрунтував свої висновки щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та щодо незастосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби чи особисте зобов'язання, та не взяв до уваги фактичні обставини справи та особу підозрюваного ОСОБА_6 не ґрунтуються на матеріалах провадження та змісті ухвали.
Оспорення правильності кваліфікації дій підозрюваного на цій стадії досудового розслідування позбавлено правових підстав, оскільки апеляційний суд не може оцінювати докази у справі. Остаточну кваліфікацію дій підозрюваного чи обвинуваченого має дати слідчий при завершенні слідства або суд при судовому розгляді.
Посилання апелянта на те, що підзахисний працює, утримує дітей і хвору матір на цей момент не дає підстав для зміни режиму домашнього арешту.
Разом з тим, після проведення основних слідчих дій чи зміні ситуації та обставин щодо роботи чи сім'ї підозрюваного чинний КПК України надає можливість зацікавленим особам порушувати питання про зміну йому режиму домашнього арешту.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.
Таким чином апеляційну скаргу захисника колегія суддів залишає без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.10.2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала не оскаржується.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4