Справа №521/20424/23
Провадження №2-а/521/166/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Бодрухіної К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7546226 від 17.08.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначив наступне.
17.08.2023 року відносно нього, ОСОБА_1 , було складено постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7546226. Відповідно до вказаної постанови, позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. «а» п. 31.3. ПДР - експлуатував транспортний засіб, що був переобладнаний без відповідного узгодження з органами національної поліції, а саме змінено кількість сидячих місць з 7 до 3, за що його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,0 гривень. Втім, позивач вважає, що підстав для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не було, оскільки транспортний засіб не переобладнував, тимчасово демонтував чотири пасажирських сидіння зі збереженням усіх місць кріплень для перевезення холодильника.
Позивач у відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо розгляду справи у його відсутність не подавав.
Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справ у його відсутність не подавав. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою серії ЕАТ № 7546226 від 17.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, складеної інспектором 2-го батальйону 2-ї роти ВОНС в м. Ізмаїлі УПП в Одеській області лейтенантом поліції Князєвим О.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,0 гривень.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 17.08.2023 року, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , що був переобладнаний без відповідного узгодження з органами національної поліції, а саме змінено кількість сидячих місць з 7 до 3, чим порушив п.п. «а» п. 31.3. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.
Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем у встановлений строк суду не надані.
Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1,2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні було сплачено судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією від 04.09.2023 року.
Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 10408646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київпро скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7546226 від 17.08.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 10408646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київна користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Тополева