Справа № 947/16047/23
Провадження № 1-кс/947/13645/23
25.10.2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - адвоката ОСОБА_4 , особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023020000000031 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.204 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №72023020000000031, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,3 ст.204 КК України.
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ у Одеській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленою особою здійснюється транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Разом з цим, встановлено, що на території Одеської області невстановлені особи з використанням мережі Інтернет здійснюють незаконний збут, незаконно виготовлених підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.
У ході досудового розслідування установлено групу осіб, причетних до незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: тютюну для кальяну, тютюну та промислових замінників тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
За результатами виконаного доручення від УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено групу осіб, які причетні до незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - тютюну для кальяну, а саме: Buta, SWIPE, YUMMY, Chef's, Cult, Jibiar, DUMAN, Daim, тютюну та промислових замінників тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, таких як: ElfBar,Crystal, Aroma Kingта інших підакцизних товарів.
Разом з цим, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється незаконне зберігання та збут тютюнових виробів без марок акцизного податку.
У зв'язку з цим, прокурором відділу Одеської обласної прокуратури, який є прокурором групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 18.10.2023 проведено 19.10.2023 санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого з незаконного обігу виявлено та вилучено наступні предмети та речі:
1.Купюри зовні схожі на банкноти Сполучених Штатів Америки - 93 штуки, номіналом 100 доларів США кожна, у загальній кількості 9300 доларів США;
2.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 96 штук номіналом 500 грн, у загальній кількості 48 000 грн.;
3.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 4 штук номіналом 1000 грн, у загальній кількості 4 000 грн.;
4.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 33 штук номіналом 200 грн, у загальній кількості 6 600 грн.;
5.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 12 штук номіналом 100 грн, у загальній кількості 1 200 грн.;
6.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 7 штук номіналом 50 грн, у загальній кількості 350 грн.;
7.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 2 штук номіналом 20 грн, у загальній кількості 40 грн.;
8.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у кількості 1 штука номіналом 10 грн, у загальній кількості 10 грн.;
9.тютюн для кальяну наступних маркувань без марок акцизного податку:
?торгової марки «420» вагою 100г у кількості 34 штуки;
?торгової марки «420» вагою 100г у кількості 23 штуки;
?торгової марки «UNITY» вагою 100г у кількості 34 штуки;
?торгової марки «MOLFAR» вагою 100г у кількості 1 штукa;
?торгової марки «CULT» вагою 100г у кількості 28 штуки;
?торгової марки «JiBiAR» вагою 100г у кількості 91 штуки;
?торгової марки «DARKUA» вагою 100г у кількості 11 штуки;
?торгової марки «Serbetli» вагою 50г у кількості 24 штуки;
?торгової марки «Fl shaha» вагою 50г у кількості 24 штуки;
?торгової марки «DAIM» вагою 50г у кількості 48 штуки;
?торгової марки «Pelikan» вагою 50г у кількості 34 штуки;
?торгової марки «420» вагою 100г у кількості 34 штуки;
10.Купюри зовні схожі на банкноти Національного банку України у загальній кількості 704 грн.;
11.Мобільний телефон торгової марки «Samsung», imei: НОМЕР_1 ;
12.Купюри зовні схожі на банкноти Сполучених Штатів Америки - 13 штук, номіналом 100 доларів США кожна, у загальній кількості 1300 доларів США;
13.Купюри зовні схожі на банкноти Сполучених Штатів Америки - 1 штука, номіналом 20 доларів США кожна, у загальній кількості 20 доларів США;
14.Банківські картки:
?НОМЕР_2 ;
?НОМЕР_3 ;
?НОМЕР_4 ;
?НОМЕР_5 ;
?НОМЕР_6 ;
?НОМЕР_7 ;
?НОМЕР_8 .
15.Мобільний телефон торгової марки «Apple» imei: НОМЕР_9 ;
16.Копію свідоцтва про державну реєстрацію Харбі Абдулхамід Ібрахім на 1 арк.
17.Мобільний телефон торгової марки «Apple» imei: НОМЕР_10 ;
18.Папка формату А5 з накладними у кількості 1 штука.
В подальшому вищевказані речі, предмети та документи згідно постанови прокурора визнані речовими доказами.
Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання просив його задовольнити, посилаючись на доводи вкладені в ньому.
Представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 надав письмові заперечення, в судовому засіданні звернув увагу на те, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 не надано дозвіл на вилучення грошових коштів. Зазначив, що ОСОБА_6 на вимогу співробітників правоохоронних органів вимушено під час обшуку, видав грошові кошти у розмірі 9 300 доларів США та 69 450 гривень, ОСОБА_7 видав 1 340 доларів США, вимушено на вимогу осіб, які проводили обшук. Зазначені грошові кошти були вилучені без складення протоколу особистого обшуку. Зауважив, що вилучені під час обшуку у ОСОБА_8 грошові кошти жодним чином не відносяться до кримінального провадження, не набуті злочинним шляхом, є особистим накопиченням останнього та підлягають поверненню. Вилучені грошові кошти не відповідають ознакам, що встановлені ст.98 КПК України. Просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_6 підтримав думку адвоката, надав пояснення, що випадково опинився на місці здійснення обшуку та завітав до ОСОБА_7 з особистих питань. При цьому грошові кошти були вилучені у нього під тиском правоохоронних органів та є його особистими накопиченнями.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, власника майна та його представника, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні відомості про власника вилученого майна, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке: прокурором в клопотанні не було наведено походження та власника вилучених грошових коштів, а саме: купюр зовні схожих на банкноти Сполучених Штатів Америки - 93 штуки, номіналом 100 доларів США кожна, у загальній кількості 9300 доларів США; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 96 штук номіналом 500 грн, у загальній кількості 48 000 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 4 штук номіналом 1000 грн, у загальній кількості 4 000 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 33 штук номіналом 200 грн, у загальній кількості 6 600 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 12 штук номіналом 100 грн, у загальній кількості 1 200 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 7 штук номіналом 50 грн, у загальній кількості 350 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 2 штук номіналом 20 грн, у загальній кількості 40 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у кількості 1 штука номіналом 10 грн, у загальній кількості 10 грн.; купюр зовні схожих на банкноти Національного банку України у загальній кількості 704 грн.
Крім того клопотання не містить відповідного обґрунтування причетності такого майна до кримінального провадження №72023020000000031 за фактом незаконного придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме: тютюну для кальяну, тютюну та промислових замінників тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах та, як наслідок, його відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023020000000031 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.204 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1