cправа №947/32238/23
провадження №1-кс/947/13319/23
УХВАЛА
26 жовтня 2023 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєві. В обґрунтування скарги зокрема зазначила, що 06.10.2023 року нею на адресу керівника ТУ ДБР у місті Миколаєві було подано клопотання у рамках кримінального провадження №420231160000000298 про вчинення певних дій.
Проте, до цього часу вказане клопотання слідчим ДБР не розглянуте, через що вона просить слідчого суддю зобов'язати уповноваженого слідчого ТУ ДБР у місті Миколаїв у кримінальному провадженні №420231160000000298 надати їй відповідь за її клопотанням
В судове засідання заявниця не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про причини свого неприбуття слідчого суддю не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, зокрема може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З матеріалів скарги вбачається, що своє клопотання ОСОБА_3 направила на електронну пошту ТУ ДБР у м.Миколаєві.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.
А відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
В той же час, слідчому судді заявницею не надано повідомлення або підтвердження від адресата (ТУ ДБР у м.Миколаєві) про одержання ними клопотання в електронній формі.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга заявниці є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1