Ухвала
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 757/61490/21-ц
провадження № 61-14829ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Голицею Тетяною Іванівною, на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9», Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заробітну плату (в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи),
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9» від 08 листопада 2021 року № 99 про відсторонення від роботи та поновити її на роботі;
зобов'язати Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції від 17 травня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2021 року № 99 комунального мистецького навчального закладу «Дитяча музична школа № 9» про відсторонення від роботи ОСОБА_1 . У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
16 жовтня 2023 року адвокат ОСОБА_1 - Голиця Т. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову щодо зобов'язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботита ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити її вимогу. Також зазначала, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року справу № 757/61490/21-ц визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа має для заявника виняткове значення, оскільки від рішення у цій справі залежить її право на належну їй виплату заробітної плати, як працівнику, якої вона була позбавлена незаконними діями роботодавця. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме ця справа становить для заявника виняткове значення. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права (в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи) фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для заявника.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 757/61490/21-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
Є. В. Коротенко