Справа № 758/8820/23
Номер провадження № 1-кс/756/2176/23
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 щодо бездіяльності службових осіб Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
УСТАНОВИВ:
19 вересня 2023 року у провадження слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, надійшла вищевказана скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 щодо бездіяльності службових осіб Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме щодо вчинення кримінального правопорушення суддею Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив задовольнити, суду пояснив, що звернувся до Подільської окружної прокуратури м.Києва із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України, однак відповідальними особами Подільської окружної прокуратури м.Києва не було внесено відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з тим, що під час розгляду кримінального провадження № 12019100000000605 за обвинувачення ОСОБА_4 (кримінальна справа №758/17215/21), 05.09.2022 року обвинувачений ОСОБА_4 перебував на лікарняному та не приймав участі в судовому засіданні, про що надав копію медичного документу. Однак суддею ОСОБА_5 в той день винесла ухвалу про привід обвинуваченого в судове засідання, приховала факт надходження такої заяви. Після зміни головуючого судді та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, така заява була виявлена у 9 томі матеріалів судової справи, у зв'язку з чим він звернувся до Подільської окружної прокуратури із відповідною заявою.
У судове засідання уповноважений прокурор Подільської окружної прокуратури м.Києва не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що неявка уповноваженого прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва в судове засідання у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність останнього.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши доводи представника заявника, слідчим суддею встановлено наступне.
28 липня 2023 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , подав до Подільської окружної прокуратури м.Києва заяву про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.
28 липня 2023 заява адвоката ОСОБА_3 Подільською окружною прокуратурою м. Києва була отримана, однак відомості за вказаною заявою, в порушення вимог ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Поданою скаргою ОСОБА_3 просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м.Києва внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою від 28 липня 2023 року, яка була отримана 28 липня 2023 року о 19:32 на електрону пошту .
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження.
Під час досудового провадження можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, відповідно до пункту 2 Глави 1 Розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач та прокурор. Слідчий суддя такими повноваженнями не наділений.
Такі положення Закону слугують гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Із змісту скарги убачається, що ОСОБА_3 28 липня 2023 року звернувся до Подільської окружної прокуратури м.Києва із заявою про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст.364 КК України.
Сама ж заява про вчинення кримінального правопорушення обґрунтована тим, що суддя ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 370, 367, 371, 372 375, 376, 141, 142 КПК України, допустила порущення норм матеріального права, постановила з грубим порушенням норм процесуального права та завідомо невідповідних висновків суду, фактичним обставинам справи у кримінальному провадженні, де ОСОБА_4 є обвинуваченим, чим завдала йому істотної шкоди та вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя ураховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України, а також ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 зазначив: «Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду».
З наведених вище правових норм можна зробити висновок, що незгода із прийнятими суддею процесуальним рішеннями в конкретній справі шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених статтями 126 та 129 Конституції України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника та незгоди з процесуальними рішеннями суддів недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно суддів за фактами прийнятих ними процесуальних рішень і дій в ході здійснення правосуддя.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, яке стосується судді, необхідно також враховувати Висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013.
Так, судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені адвокатом ОСОБА_3 у заяві обставини не містять підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки на переконання слідчого судді, зводяться лише до незгоди з процесом розгляду справи та рішенням, ухваленим за його наслідками.
Разом з тим, слідчий суддя наголошує на праві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за наявності підстав, подати у встановленому законом порядку скаргу на дії судді до Вищої ради правосуддя.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо бездіяльності службових осіб Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей щодо кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1