2/754/5880/23
Справа № 376/1764/23
Іменем України
27 жовтня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 24.07.2023 року вказана позовна заява направлена до Деснянського районного суду м. Києва за підсудністю, оскільки останнє зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться в межах юрисдикції Деснянського районного суду м. Києва.
24.10.2023 року вказана цивільна справа надійшла на адресу Деснянського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа № 376/1764/23 передана головуючому судді Сенюті В.О.
Дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до позовної заяви, відповідачем по справі вказано - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 .
Вказана адреса відповідача також вказана у договорі позики від 11.06.2016 року та розписці, яка складена ОСОБА_2 .
Крім того, у розписці від 11.06.2016 року вказано, що відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею Сквирського районного суду Київської області направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.
Як вбачається з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, відомості щодо зареєстрованого місця проживання було надано на особу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не стосовно особи відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (як вказано у розписці).
Згідно відповіді № 294397 від 27.10.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на території Деснянського району м. Києва не зареєстрований.
Таким чином, суддя Сквирського районного суду Київської області, отримавши відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно особи, з іншою датою народження, ніж у відповідача згідно розписки та передчасно дійшов висновку про направлення цивільної справи № 376/1764/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу до Деснянського районного суду м. Києва.
Наведене вище свідчить про те, що питання про передачу справи за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва було вирішено без урахування всіх обставин справи, у зв'язку з чим розгляд цивільної справи саме Сквирським районним судом Київської області буде законним та відповідати нормам цивільно-процесуального законодавства.
Суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 378 ЦПК України, яким вказано, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Суд вважає за доцільне також звернути увагу на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Але даною ухвалою суддя фактично обмежив у доступі до правосуддя позивача, безпідставно визначивши підсудність справи Деснянському районному суду м. Києва.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Діючим цивільно-процесуальним законодавством визначено, що спори щодо підсудності не допускаються, при цьому слід зазначити, що при постановленні ухвали суддею Сквирського районного суду Київської області було передчасно визначено підсудність даної справи Деснянському районному суду м. Києва з підстав, наведених вище.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовна заява повинна бути передана на розгляд до Сквирського районного суду Київської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.31 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - передати на розгляд за підсудністю до Сквирського районного суду Київської області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: В.О.Сенюта