вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" вересня 2023 р. м. Київ Справа №911/2214/23
За позовом Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, 1)
до Фізичної особи-підприємця Оберемка Вадима Олексійовича ( АДРЕСА_1 )
про зобов'язання повернути земельну ділянку
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
представники сторін: не з'явились
обставини справи:
Фастівська міська рада Київської області (далі - позивач) звернулась з позовом до Фізичної особи-підприємця Оберемка Вадима Олексійовича (далі - відповідач) про зобов'язання повернути земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3211200000:09:005:0100, загальною площею 0,0069 га, яка розташована за адресою 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченка, 41-в.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2023 за вказаними позовними вимогами відкрито провадження у справі №911/2214/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.09.2023, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій.
07.09.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 07.09.2023 про приєднання доказів до матеріалів справи. У вказаному клопотанні відповідач послався на те, що з 2015 року він не є власником спірної земельної ділянки, а тому є неналежним відповідачем у спорі про зобов'язання повернути вказану земельну ділянку.
У підготовче засідання 07.09.2023 з'явились представники позивача та відповідача, представник відповідача повторив свої доводи про те, що відповідач на час розгляду справи не є власником спірної земельної ділянки, а тому є неналежним відповідачем у спорі про зобов'язання повернути земельну ділянку. Протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 14.09.2023 для надання можливості позивачу визначитись з тим, чи буде позивач підтримувати свої позовні вимоги до даного відповідача з урахуванням обставини про те, що визначений позивачем у позові відповідач не є власником спірної земельної ділянки.
12.09.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 12.09.2023 б/н (вх№17316/23 від 12.09.2023) про приєднання до матеріалів справи доказів понесення витрат на правничу допомогу. У вказаному клопотанні відповідач заявив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 13000,00 грн у цій справі внаслідок пред'явлення до нього позову позивачем. У доданому розрахунку відповідач зазначив, що вказані витрати на професійну правничу допомогу загальній сумі 13000,00 грн складаються із таких статей витрат: 1) підготовка та подання до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи, вартість - 2000,00 грн 2) ознайомлення з матеріалами справи, вартість - 4000,00 грн 3) участь у судовому засіданні 07.09.2023, вартість - 4000,00 грн 4) участь у судовому засіданні 14.09.2023, вартість - 4000,00 грн.
14.09.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 13.09.2023 б/н (вх№17433/23 від 14.09.2023) про відкладення підготовчого засідання для надання позивачу можливості подати суду свої пояснення у зв'язку із клопотаннями відповідача від 07.09.2023 та від 12.09.2023, у яких відповідач повідомив, що він є неналежним відповідачем у цьому спорі про витребування земельної ділянки та понесені відповідачем судові витрати.
У підготовче засідання 14.09.2023 з'явились представники позивача та відповідача, протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 21.09.2023
19.09.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області без накладення електронного цифрового підпису від позивача надійшла заява від 19.09.2023 про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
20.09.2023 на електронну пошту Господарського суду Київської області з накладенням електронного цифрового підпису від відповідача надійшло клопотання від 19.09.2023 б/н (вх№17885/23 від 20.09.2023) про проведення засідання суду без участі відповідача. У вказаному клопотанні відповідач також просив суд задовольнити клопотання позивача про залишення позову без розгляду та розподілити судові витрати відповідача шляхом стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат внаслідок пред'явлення до нього позову.
В підготовче засідання 21.09.2023 сторони не з'явились, ухвалою суду від 21.09.2023 відкладено підготовче засідання на 28.09.2023.
25.09.2023 до Господарського суду Київської області від позивача повторно надійшла заява від 19.09.2023 б/н (вх№18252/23 від 25.09.2023) про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
В підготовче засідання 28.09.2023 сторони не з'явились, що не перешкоджає вирішенню судом питання про залишення позову без розгляду у зв'язку з поданням позивачем заяви про залишення позову без розгляду.
Дослідивши вказану заяву позивача від 19.09.2023 (вх№18252/23 від 25.09.2023) про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, суд на підставі п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України залишає позов, за яким відкрито провадження у справі №911/2214/23, без розгляду у зв'язку з поданою позивачем до початку розгляду справи по суті заявою про залишення позову без розгляду.
При цьому суд враховує також, що у зв'язку із заявою позивача про залишення позову без розгляду відповідач просить суд розподілити судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу, про що відповідач зазначив у клопотанні від 12.09.2023 б/н (вх№17316/23 від 12.09.2023) про приєднання до матеріалів справи доказів понесення таких витрат та у клопотанні від 19.09.2023 б/н (вх№17885/23 від 20.09.2023).
Позивач, будучи обізнаним із заявленими відповідачем витратами на професійну правничу допомогу в загальній сумі 13000,00 грн внаслідок пред'явлення позову позивачем до неналежного відповідача та будучи обізнаними із доданими відповідачем до клопотання відповідача від 12.09.2023 б/н (вх№17316/23 від 12.09.2023) доказами понесення таких витрат, своїм правом на подання суду пояснень чи заперечень з цього приводу не скористався, хоча у поданому до суду клопотанні від 13.09.2023 б/н (вх№17433/23 від 14.09.2023) позивач просив суд про відкладення підготовчого засідання для надання позивачу можливості подати пояснення у зв'язку із клопотаннями відповідача від 07.09.2023 та від 12.09.2023.
Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Загальна сума витрат, про компенсацію яких просить відповідач, відповідно до розрахунку відповідача становить 13000,00 грн.
Вирішуючи клопотання відповідача про компенсацію йому витрат на професійну правничу допомогу внаслідок пред'явлення позивачем до відповідача позову, який в подальшому був залишений без розгляду за клопотанням самого позивача, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до обставин справи позивач - Фастівська міська рада Київської області при пред'явленні даного позову про зобов'язання повернути земельну ділянку не переконався в тому, що визначена позивачем у позові Фізична особа-підприємець Оберемко Вадим Олексійович в якості відповідача на момент пред'явлення позову не є власником спірної земельної ділянки, тобто є неналежним відповідачем у спорі про зобов'язання повернути земельну ділянки, внаслідок чого позивач після з'ясування даної обставини подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.
Таким чином, дії позивача у справі №911/2214/23 по пред'явленню позову про зобов'язання повернути земельну ділянку до неналежного відповідача є необґрунтованими діями позивача як сторони спору, у зв'язку з чим відповідач відповідно до ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Представництво інтересів відповідача у справі №911/2214/23 здійснював адвокат Валько І.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.09.2023 №458/23, укладеного відповідачем із адвокатським бюро «Валько Ігор та партнери», та ордеру на надання правничої допомоги від 05.09.2023 №1452026, виданого адвокатським бюро «Валько Ігор та партнери» адвокату на представництво інтересів відповідача (копії в матеріалах справи).
На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу відповідачем також надано (в копіях):
- додаток №1 від 05.09.2023 до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2023 №458/23 із розцінками на послуги адвокатського бюро «Валько Ігор та партнери»
- розрахунок понесених відповідачем витрат на правничу допомогу із описом наданих адвокатом послуг (чотири позиції опису на загальну суму 13000 грн)
- акт-рахунок прийому-передачі послуг від 07.09.2023 (в якому також міститься чотири позиції опису послуг на загальну суму 13000 грн)
- платіжну інструкцію від 11.09.2023 про сплату відповідачем на банківський рахунок адвокатського бюро «Валько Ігор та партнери» грошових коштів в сумі 13000,00 грн.
Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу Також згідно з ч.1-4 ст.126 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.
Також, згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
Надаючи правову оцінку клопотанню відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, суд зауважує, що не всі заявлені відповідачем витрати у сумі 13000,00 грн відповідають критерію неминучості та розумності.
Так, копію позовної заяви позивач направив відповідачу 18.07.2023 поштовим відправленням №08500033112481, по отриманню якого відповідач вже знав або міг знати про те, що відповідач за цією позовною заявою є неналежним відповідачем у такому спорі.
Отже, витрати відповідача на професійну правничу допомогу щодо підготовки та подання до суду 06.09.2023 заяви про ознайомлення з матеріалами справи та щодо ознайомлення з матеріалами справи (позиції №1 та №2 опису послуг адвоката відповідача вартістю відповідно 2000,00 грн та 4000,00 грн) в даному випадку не були неминучими витратами відповідача, враховуючи що станом на 06.09.2023 відповідач вже знав або міг знати про те, що цей позов пред'явлений до неналежного відповідача, і міг оцінити свої правові ризики у зв'язку з цим, в т.ч міг заявити суду про дану обставину пред'явлення позову до неналежного відповідача та правові наслідки у зв'язку з цим.
Тобто ознайомлення із матеріалами справи є процесуальним правом відповідача, однак відповідно до обставин спору дані витрати відповідача на ознайомлення з матеріалами справи не були неминучими.
Так само, не є переконливими доводи відповідача про необхідність відшкодування витрат відповідача в загальній сумі 8000,00 грн на оплату послуг адвоката щодо участі в судових засіданнях 07.09.2023 та 14.09.2023 в повному розмірі (по 4000,00 грн за кожне засідання), враховуючи, що відповідач ще до проведення цих засідань знав про те, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, і міг оцінити свої правові ризики у зв'язку з таким позовом. В цьому аспекті суд вважає також сумнівним на предмет достовірності та відхиляє наданий відповідачем на підтвердження витрат на правничу допомогу акт-рахунок від 07.09.2023 №1, у якому зазначено про те, що виконавець (адвокатське бюро) надав, а відповідач (клієнт) прийняв послуги, зокрема послуги з участі в судовому засіданні 14.09.2023; суд з цього приводу зауважує, що станом на 07.09.2023 (дата акта-рахунку від 07.09.2023 №1) послуги з участі в судовому засіданні 14.09.2023 ще не могли бути надані адвокатом та прийняті відповідачем як клієнтом, враховуючи, що судове засідання 14.09.2023 станом на 07.09.2023 ще не відбулось і відповідач не міг знати про те, чи відбулось дане судове засідання та про необхідність понесення відповідачем відповідних витрат у зв'язку із таким засіданням.
Отже, суд приходить до висновку про те, що в цьому спорі неминучі та розумні витрати відповідача на правничу допомогу обмежуються витратами на послуги адвоката щодо доведення до суду та позивача правової позиції відповідача про те, що відповідач не є власником спірної земельної ділянки на момент пред'явлення позову та є неналежним відповідачем у цьому спорі про зобов'язання повернути земельну ділянку. Тому заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу у даній справі в загальній сумі 13000,00 грн суд, для цілей їх відшкодування за рахунок позивача, обмежує розміром 2500,00 грн, виходячи із критерію розумності та неминучості.
Таким чином, позов підлягає залишенню без розгляду, при цьому у зв'язку з необґрунтованими діями позивача по пред'явленню позову до неналежного відповідача та подальшим залишенням такого позову без розгляду з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн, що є обґрунтованим розміром цих витрат.
Керуючись ст. 2, 4, 11, 16, 123, 126, 129, 130, 185, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позов Фастівської міської ради Київської області до Фізичної особи-підприємця Оберемка Вадима Олексійовича про зобов'язання повернути земельну ділянку несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3211200000:09:005:0100, загальною площею 0,0069 га за адресою 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Шевченка, 41-в, у справі №911/2214/23 залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
2. Стягнути з Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, 1, код ЄДРПОУ 34446857) на користь Фізичної особи-підприємця Оберемка Вадима Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.10.2023.
Суддя О.О. Третьякова