ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
27.10.2023Справа № 910/16781/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Сташківа Р.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи №910/16781/21
за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
про стягнення 164388 199, 97 грн
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) на новому розгляді перебуває справа №910/16781/21 за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення 164388199, 97 грн.
25.10.2023 у підсистемі ЕСІТС "Електронний суд" представником відповідача - адвокатом Гвоздецьким А.М. подано заяву про відвід судді Пукшин Л.Г від розгляду справи №910/16781/21 (вказана заява зареєстрована загальним відділом діловодства суду 26.10.2023).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 910/16781/21 визнано необґрунтованою та передано цю заяву для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023, вищевказану заяву про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи №910/16781/21 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.
На обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає, що позивачем подано клопотання від 20.10.2023, в якому вказує на обов'язковість врахування при вирішенні даної справи правових висновків Верховного Суду, викладених у деяких постановах Верховного Суду та зазначає про вимоги щодо вмотивованості судових рішень.
Крім іншого, на думку представника відповідача, позивач у своєму клопотанні зазначає суду про те, що ігнорування, обов'язкових для врахування правових висновків Верховного Суду в іншій подібній справі (а саме справі за тим самим договором, між тими ж сторонами, але щодо іншого періоду заборгованості) стало причиною розгляду Вищою Радою Правосуддя питання дисциплінарної відповідальності іншої судді. На додаток до цього, позивач навіть додає до клопотання свою скаргу до ВРП щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарну скаргу), яку було подано позивачем фактично з мотивів незгоди з судовим рішенням в подібній справі між тими ж сторонами, яке було ухвалено не на користь позивача.
За таких обставин, представник відповідача вважає, зазначені дії позивача спрямовані на спонукання судді до вирішення справи на користь останнього, позаяк в протилежному випадку позивач фактично погрожує судді зверненням з дисциплінарною скаргою у випадку незгоди зі змістом судового рішення.
А відтак, представник відповідача зазначає, що у останнього існують сумніви у неупередженості та безсторонності судді Пукшин Л.Г. при подальшому розгляді господарської справи №910/16781/21, з огляду на те, що позивачем подано клопотанням, за змістом якого вбачається схиляння судді до вирішення справи на користь саме позивача.
Так, підстави для відводу судді визначені у ст. 35 ГПК України, яка передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до абз. 2 пп. 1.2.1 п. 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Доведення наявності обставин для відводу покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як вбачається із поданої заяви, заявником не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Пукшин Л.Г., а перелічені в заяві доводи не є тими обставинами, з якими процесуальне законодавство пов'язує наявність підстав для відводу судді відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Саме лише посилання відповідача на заявлене позивачем клопотання про врахування суддею при новому розгляді справи №910/16781/21 практики Верховного Суду та пояснення щодо подачі ним дисциплінарної скарги на іншу суддю при розгляді іншого спору, не може свідчити про упередженість судді Пукшин Л.Г.
Обґрунтування відводу зводяться до оцінки поданого позивачем у справі клопотання, а не дій судді під час вирішення спору.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи №910/16781/21.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні відводу.
Керуючись приписами ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи №910/16781/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 27.10.2023.
Суддя Р.Б. Сташків