ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
25.10.2023Справа № 910/16552/23
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про забезпечення позову до подачі позову
Особи, які отримають статус учасників справи:
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медлайт» (02167, м. Київ, вул. Радунська, 1/10, літера А; код ЄДРПОУ 31775959).
Треті особи: 1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
Без участі представників сторін,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва 24.10.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до якої заявник просить суд:
- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт»;
- накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт» у розмірі 33% статутного капіталу, яка належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 23.10.2023 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт» всупереч положенням Статуту товариства були прийняті протиправні рішення, якими, зокрема, вирішено виключити ОСОБА_1 зі складу учасників та погодити продаж частки учасника ОСОБА_2 на користь спочатку ОСОБА_3 , а надалі тільки запропонувати ОСОБА_1 .
На підтвердження викладених у заяві обставин заявником надано копії Протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медлайт» від 23.10.2023, Статуту товариства та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.07.2023 щодо складу учасників товариства.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та додані до неї докази, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема:
- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- встановленням обов'язку вчинити певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено що, до заяви не додано жодних доказів, з аналізу яких можна дійти висновку, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, або про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів забезпечення позову, які наведені в поданій заяві.
Таким чином, здійснивши оцінку доданих до заяви про забезпечення позову доказів, суд дійшов висновку, що заявником не наведено достатньо обґрунтованих підстав для негайного вжиття заходів щодо забезпечення позову, а також не зазначено, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, або про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів забезпечення позову, які наведені в поданій заяві, у зв'язку з чим заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору в сумі 1342,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.10.2023 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов