ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/793/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/793/23 за позовом фізичної особи-підприємця Бакуна Андрія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" про стягнення 44334,50 грн.
Суть спору.
Фізична особа-підприємець Бакун Андрій Юрійович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" про стягнення 44334,50 грн, з яких: 40000,00 грн - основний борг, 1130,50 грн - три проценти річних, 3204,00 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 01/07-22 про надання послуг від 04 липня 2022 р. в частині розрахунку за надані послуги.
З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 1130,50 грн та інфляційні втрати в сумі 3204,00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2023 для розгляду справи № 909/793/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/793/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та запропонував у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відповідачу - у строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали від 30.08.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси сторін, які вказані в позовній заяві та відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Копія зазначеної вище ухвали вручена позивачу 08.09.2023 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 76501 0289614 9).
Натомість, поштове відправлення, яким суд направляв копію ухвали про відкриття провадження відповідачу, повернуто підприємством поштового зв'язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає. Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/793/23 від 30.08.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
04 липня 2022 року між фізичною особою-підприємцем Бакуном Андрієм Юрійовичем (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" (замовник/відповідач) було укладено Договір №01/07-22 про надання послуг (надалі - договір, а.с. 12-13).
Зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами і скріплено печаткою замовника, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.
Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату юридичні та інформаційно-консультаційні послуги, що стосуються організації та господарської діяльності, зокрема консультації та підготовки правочинів, управлінського, фінансового, бухгалтерського, податкового обліку в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Плата за надання послуг визначена у 3 розділі договору.
Згідно з п. 3.1. Договору винагорода виконавця за даним договором становить грошову суму розміром 10 000,00 грн. в місяць.
Відповідно до п. 3.2. Договору винагорода сплачується виконавцю на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акта передачі-приймання послуг.
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що замовник сплачує винагороду за надання послуг за цим договором у розмірі договірної ціни, що є звичайною та кінцевою. Розмір такої ціни визначається сторонами в актах передачі-приймання послуг.
Оплата по Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця (п. 3.5. Договору).
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що здавання-приймання наданих послуг здійснюється сторонами по закінченню надання конкретних послуг, або по закінченню календарного місяця, за актом передачі-приймання, що підтверджує факт надання та отримання послуг за даним договором.
У відповідності до п. 7.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору. Термін дії договору - до 28 лютого 2023 року.
На виконання умов договору виконавець (позивач) формував за наслідками звітного місяця та надавав на підпис акти здачі приймання наданих послуг, а замовник (відповідач) підписував такі акти без заперечень та зауважень.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними і скріпленими печатками, копіями актів здачі-прийомки наданих послуг (а.с. 14-21), а саме:
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 29 липня 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 31 серпня 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 30 вересня 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 31 жовтня 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 30 листопада 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 30 грудня 2022 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 31 січня 2023 року;
- актом здачі-прийомки наданих послуг від 28 лютого 2023 року.
При дослідженні зазначених вище документів судом встановлено факт надання послуг на суму 80000,00 грн.
В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання щодо оплати винагороди належним чином не виконав. За надані послуги розрахувався частково, в сумі 40000,00 грн, з порушенням строків виконання зобов'язання, що відображено позивачем у розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за прострочення оплати заборгованості по договору № 01/07-22 про надання послуг від 04.07.2022 (а.с. 8).
За наведеного, залишок непогашеної заборгованості складає 40000,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу-претензію щодо сплати заборгованості (вих. № 15/08/23 від 15 серпня 2023 р.) про негайне виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг шляхом перерахування заборгованості у розмірі 40000,00 грн на банківський рахунок ФОП Бакуна А.Ю.
Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За порушення зобов'язань з оплати наданих послуг, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу три проценти річних в сумі 1130,50 грн та 3204,00 грн інфляційних втрат.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Внаслідок укладення договору №01/07-22 про надання послуг від 04 липня 2022 р. між сторонами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 40000,00 грн на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже позов в частині стягнення основного боргу обгрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до матеріалів справи, заборгованість за договором про надання послуг замовником (відповідачем) своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відтак, з огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 8), до стягнення з відповідача належить 3% річних в сумі 1130,50 грн та інфляційні втрати в сумі 3204,00 грн; період нарахування: з 09.08.2022 по 28.08.2023, а саме:
- акт здачі-приймання послуг від 29.07.2022, період нарахування: з 09.08.2022 по 08.09.2022 (заборгованість 10000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 31.08.2022, період нарахування: з 09.09.2022 по 07.10.2022 (заборгованість 20000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 30.09.2022, період нарахування: з 08.10.2022 по 07.11.2022 (заборгованість 30000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 31.10.2022, період нарахування: з 08.11.2022 по 07.12.2022 (заборгованість 40000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 30.11.2022, період нарахування: з 08.12.2022 по 06.01.2023 (заборгованість 50000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 30.12.2022, період нарахування: з 07.01.2023 по 07.02.2023 (заборгованість 60000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 31.01.2023, період нарахування: з 08.02.2023 по 07.03.2023 (заборгованість 30000,00 грн);
- акт здачі-приймання послуг від 28.02.2023, період нарахування: з 08.03.2023 по 28.08.2023 (заборгованість 40000,00 грн).
При перевірці правильності нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховано належним чином зменшення основної заборгованості, з огляду на часткове погашення останньої згідно платіжної інструкції від 26.01.2023 на суму 40000,00 грн .
Тобто, за період нарахування: з 07.01.2023 по 07.02.2023, позивач зазначає заборгованість в сумі 60000,00 грн.
Натомість, 26.01.2023 основна заборгованість відповідача зменшилася на 40000,00 грн, отже розрахунок слід проводити з урахуванням зменшення заборгованості, а саме:
- за період з 07.01.23 по 25.01.2023 (заборгованість 60000,00 грн);
- за період з 26.01.2023 по 07.02.2023 (заборгованість 20000,00 грн (600000,00 - 40000,00 (сплачено згідно платіжної інструкції від 26.01.2023).
Суд здійснив розрахунок трьох процентів річних за допомогою ІПС "ЛІГА:ЗАКОН" (розрахунок здійснено за формулою: сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення), виходячи з таких даних:
- з 09.08.2022 до 08.09.2022 (сума боргу 10000,00 грн); 31 (кількість днів у періоді): 25, 48 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 09.09.2022 до 07.10.2022 (сума боргу 20000,00 грн); 29 (кількість днів у періоді): 47,67 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 08.10.2022 до 07.11.2022 (сума боргу 30000,00 грн); 31 (кількість днів у періоді): 76,44 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 08.11.2022 до 07.12.2022 (сума боргу 40000,00 грн); 30 (кількість днів у періоді): 98,63 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 08.12.2022 до 06.01.2023 (сума боргу 50000,00 грн); 30 (кількість днів у періоді): 123,29 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 07.01.2023 до 25.01.2023 (сума боргу 60000,00 грн); 19 (кількість днів у періоді): 93,70 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 26.01.2023 до 07.02.2023 (сума боргу 20000,00 грн); 13 (кількість днів у періоді): 21,37 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 08.02.2023 до 07.03.2023 (сума боргу 30000,00 грн); 28 (кількість днів у періоді): 69,04 грн (сума трьох відсотків річних);
- з 08.03.2023 до 28.08.2023 (сума боргу 40000,00 грн); 174 (кількість днів у періоді): 572,05 грн (сума трьох відсотків річних).
Відтак, за розрахунком суду, належні до стягнення три проценти річних становлять - 1127,67 грн; в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі 2,83 грн слід відмовити.
Суд здійснив розрахунок інфляційних витрат за допомогою ІПС "ЛІГА:ЗАКОН", виходячи з таких даних:
- з 09.08.2022 до 08.09.2022 (період); сума боргу 10000,00 грн; індекс інфляції 101,10; 110,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 09.09.2022 до 07.10.2022 (період); сума боргу 20000,00 грн; індекс інфляції 101,90; 380,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 08.10.2022 до 07.11.2022 (період); сума боргу 30000,00 грн; індекс інфляції 102,50; 750,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 08.11.2022 до 07.12.2022 (період); сума боргу 40000,00 грн; індекс інфляції 100,70; 280,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 08.12.2022 до 06.01.2023 (період); сума боргу 50000,00 грн; індекс інфляції 100,70; 350,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 07.01.2023 до 25.01.2023 (період); сума боргу 60000,00 грн; індекс інфляції 100,80; 480,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 26.01.2023 до 07.02.2023 (період); сума боргу 20000,00 грн; індекс інфляції - ; 0,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 08.02.2023 до 07.03.2023 (період); сума боргу 30000,00 грн; індекс інфляції 100,70; 210,00 грн (інфляційне збільшення);
- з 08.03.2023 до 28.08.2023 (період); сума боргу 40000,00 грн; індекс інфляції (березень 2023 - 101,50; квітень 2023 - 100,20; травень 2023 - 100,50; червень 2023 - 100,80; липень 2023 - 99,40; серпень 2023 - 98,60; ); 390,91 грн (інфляційне збільшення).
Відтак, за розрахунком суду, належні до стягнення інфляційні витрати становлять - 2950,91 грн; в частині позову про стягнення інфляційних витрат в сумі 253,09 грн слід відмовити.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову фізичної особи-підприємця Бакуна Андрія Юрійовича.
Також у прохальній частині позову, позивач просить суд зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, 3% річних з 01.08.2023 до моменту виконання рішення.
За результатами розгляду вказаної вимоги позивача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та можливим задовольнити вимогу позивача, заявлену в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, поклавши на орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, починаючи з 01.08.2023 обов'язок здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму боргу в розмірі 40000,00 грн до моменту виконання рішення.
Перерахунок трьох процентів річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: Сх3хД:К:100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, три проценти річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач, як судові витрати, визначив судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено судом частково, в сумі 44078,58 грн, то суд стягує з відповідача в користь позивача судовий збір в сумі 2668,43 грн, тобто пропорційно сумі задоволених вимог (44334,50 / 44078,58 = 0,9942, або 99,42%; 2684 · 0,9942 = 2668,43).
Решту судового збору в сумі 15,57 грн суд покладає на позивача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов фізичної особи-підприємця Бакуна Андрія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" про стягнення 44334,50 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" (вул. Тролейбусна, буд. 18, кв. 9, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, ідентифікаційний код юридичної особи: 42027351) на користь фізичної особи-підприємця Бакуна Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 2950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн 91 коп. інфляційних втрат, три проценти річних в сумі 1127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн 67 коп. та 2668 (дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн 43 коп. судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2023 у справі № 909/793/23, здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму основного боргу у розмірі 40000,00 грн, починаючи з 01.08.2023 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу.
Розрахунок трьох процентів річних здійснювати за формулою: С?3?Д:К:100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні вимог фізичної особи-підприємця Бакуна Андрія Юрійовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська бізнес група" 253,09 грн інфляційних втрат та 2,83 грн трьох процентів річних.
Судовий збір в сумі 15,57 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Горпинюк