Справа № 909/863/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
26.10.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Оліфіренко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"
вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза"
вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304
про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії в сумі 225 969,72 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії в сумі 225 969,72 грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 55 Конституції України, ст. 610, 612, 629, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, ст. 20, 193 Господарського кодексу України.
13.10.2023 від позивача електронною поштою направлено заяву про відшкодування судових витрат б/н від 12.10.2023 (вх. № 14871/23 від 13.10.2023) в якій зазначено, що 21.09.2023 відповідачем оплачено 225 969,72 грн боргу за надання послуг з розподілу електроенергії. Судові витрати по даній справі відповідачем не оплачені, а тому просить стягнути понесені позивачем судові витрати у справі з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак електронною поштою направив заяву від 26.10.2023 (вх. № 15533/23 від 26.10.2023), в якій просить судове засідання проводити у відсутності представника, заяву про відшкодування судових витрат підтримує та просить суд задовольнити її в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явилися, однак 25.10.2023 через канцелярію суду подав заперечення проти заяви на відшкодування судових витрат вих. № 100/207 від 24.10.2023 (вх. № 15448/23 від 25.10.2023), в якій просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні клопотання суд керується п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд встановив, що відповідач оплатив заборгованість у повному обсязі після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжною інструкцією № 192 від 21.09.2023 на суму 225 969,72 грн та відповідно позивач не підтримує позовні вимоги внаслідок їх задоволення, отже провадження у справі слід закрити.
Водночас, суд роз'яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд в ухвалі про закриття провадження у справі вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Як зазначено вище, у заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме 3 389,53 грн судового збору та 6 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на положення ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача, судові витрати складаються із сплаченого судового збору у розмірі 3 389,53 грн, що підтверджується доданою до позовної заяви платіжною інструкцією № 8219 від 12.09.2023 та витрат на професійну правничу допомогу в першій інстанції в розмірі 15 600,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано докази: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 01.01.2023; копію додаткового правочину від 05.09.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 01.01.2023; копію акту приймання-передачі послуг від 03.10.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2023/24 від 01.01.2023 та копіюю платіжної інструкції № V29051/1 від 11.10.2023.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 03.10.2023, підписаного сторонами та скріпленими їхніми печатками, вартість наданих послуг складає 6 600,00 грн, а саме: складання та подання позовної заяви - 5 600,00 грн та участь адвоката у судових засіданнях (1 судодень) - 1 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу, за умови документального підтвердження обсягу наданих послуг/виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи лише має бути сплачено. Така ж правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 905/1055/19, від 09.02.2021 у справі № 910/15201/17.
Згідно приписів ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В постанові Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правовий висновок про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, у справах "Ніколова проти Болгарії (п. 79) та "Єчюс проти Литви" (п. 112)). У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Тому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
Суд вважає, що вказана сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат. Позивачем визначено, що за підготовку позовної заяви затрачено 8 год. (5 600,00 грн) та за 1 судове засідання 19.10.2023 - (1 000,00 грн), водночас підготовлена представником позивача позовна заява не відноситься до категорії складних справ. При підготовці позову представник позивача користувався наявними у позивача доказами, не вчиняв дії пов'язані з розшуком доказів, встановлення різних обставин по справі. Позовні вимоги позивача містяться на трьох аркушах. Додатками до позову є копії договору та первинних документів (акти та рахунки), які представнику надав позивач. Окрім того, розрахунок заборгованості виконаний працівником позивача.
З огляду на викладене та враховуючи заяву про зменшення розміру витрат, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 5 000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 600,00 грн слід відмовити.
Враховуючи те, що позивач подав заяву про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача та зазначив, що не підтримує позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, судовий збір в розмірі 3 389,53 грн та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 126, 129, 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електроенергії в сумі 225 969,72 грн закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304; ідентифікаційний код 39822094) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 00131564) судові витрати: 3 389,53 грн судового збору на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий в філії Івано-Франківське ОУ АТ "Ощадбанк" ТВБВ 10008/0142 м. Калуш МФО 336503 код ЄДРПОУ 42265687 (отримувач Філія "Західна" АТ "Прикарпаттяобленерго") та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при представленні інтересів в Господарському суді Івано-Франківської обл. у справі № 909/863/23 на рахунок: ІВАN: НОМЕР_2 у ТВБВ 10008/0143 м. Івано-Франківська філії Івано-Франківське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 336503, код ЄДРПОУ 00131564, про що видати наказ.
В частині стягнення 1 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.
Суддя С. М. Кобецька