вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
24.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4835/23
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросільгосппродукт", м. Дніпро
третя особа-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро
третя особа-2: ОСОБА_1 , смт Слобожанське, Дніпропетровська область
третя особа-3: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача Григоренко А.В.
від відповідача Гурський В.С.
від третьої особи -1 не з'явився
від третьої особи -2 не з'явився
від третьої особи -3 не з'явився
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросільгосппродукт", в якому просить:
- усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросільгосппродукт" (код ЄДРПОУ 21871325) знести самочинно побудоване нерухоме майно, а саме: А-1 - станція технічного обслуговування, загальною площею 284 кв.м., літ. А-1, огорожа № 1, 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602145412020), громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами літ. Б1, загальною площею 339,8 кв.м.; літ. В1 - побутова будівля, загальною площею 14,6 кв.м., зі сходами літ. В2; літ. Д1 - склад, загальною площею 34,8 кв.м.; літ. Е1 - навіс; літ. Ж1 - склад, загальною площею 157,7 кв.м.; поз. № 3, 4 - споруди, поз. І - мощення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602185712020), та навіс літ. Г, огорожі № 5, 6, загальною площею 244,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602217712020), що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 69;
- припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: А-1 - станція технічного обслуговування, загальною площею 284 кв.м., літ. А-1, огорожа № 1, 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602145412020), що знаходиться по вул. Янтарна, 69 у м. Дніпрі, та громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами літ. Б1, загальною площею 339,8 кв.м.; літ. В1 - побутова будівля, загальною площею 14,6 кв.м., зі сходами літ. В2; літ. Д1 - склад, загальною площею 34,8 кв.м.; літ. Е1 - навіс; літ. Ж1 - склад, загальною площею 157,7 кв.м.; поз. № 3, 4 - споруди, поз. І - мощення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602185712020), та навіс літ. Г, огорожі № 5, 6, загальною площею 244,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2602217712020) із закриттям розділу.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою від 11.09.2023 позовну заяву Дніпровської міської ради залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
19.09.2023 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, у зв'язку з чим господарським судом ухвалою від 25.09.2023 відкрито провадження у справі № 904/4835/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.10.2023.
У підготовче засідання 24.10.2023 представники третіх осіб не з'явились.
24.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпросільгосппродукт" через систему "Електронний суд" подано клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку ВП ВС у справі № 916/1174/22.
Представник позивача в підготовчому засіданні 24.10.2023 заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на таке.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Основним питанням при вирішенні наявності підстав для зупинення провадження у справі є встановлення факту саме подібності правовідносин у справах, у тому числі підстав позову та предмету.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. Серед цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Великою Палатою Верховного Суду здійснено конкретизацію висновків Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", яка полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання ідах відносин залежить вад складу їх учасників або об'єкта, з приводу «кого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду Верховного суду від 20.06.2023 року по справі № 906/129/21, від 08.06.2023 року по справі № 904/141/20 тощо.
Отже, подібність правовідносин означає, зокрема, властивість мати спільні риси між об'єктами та предметами правового регулювання, а також умовами застосування правових норм (зокрема, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Тобто, у статті 228 Господарського процесуального кодексу України мова йде саме про подібність (властивість мати спільні риси), а не тотожність (рівність двох предметів і підстав).
Так, у справі № 916/1174/22, позовні вимоги Южненської міської ради Одеського району Одеської області із посиланням на положення ст. 328, ч. 2 ст. 331, ст. 376, ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. 83, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», обґрунтовані порушенням прав позивача як власника земельної ділянки внаслідок легалізації самочинного будівництва шляхом безпідставної реєстрації права власності на об'єкт самочинного будівництва за СРК «Сичавський курінь». При цьому позивач наголошував на тому, що спірний об'єкт нерухомості є самочинно збудованим оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, вихідні дані не отримувались, проект не розроблявся та не затверджувався, в експлуатацію він як закінчений будівництвом об'єкт не здавався, а відтак, громадська організація, як особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набула права власності на нього.
Передаючи справу № 916/1174/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що не погоджується та бажає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду щодо застосування норми права (статті 376 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладеними у постанові від 21.12.2012 у справі № 263/18985/15 (провадження №61-436св22), про те, що вимоги власника землі про скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, та припинення її права власності на такий об'єкт є належними способами захисту порушеного права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1174/22 зауважив, що з огляду на положення статей 152 Земельного кодексу України, статей 15,16,376 Цивільного кодексу України, за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, проте в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно як за особою, яка здійснила самочинне будівництво, так і за власником (користувачем) земельної ділянки. Особа, яка здійснила (здійснює) будівництво без відповідного дозволу, не набуває право власності на такий об'єкт, його доля не може бути не вирішеною; такий об'єкт або має перейти у власність осіб, які мають права на нього претендувати, або бути знесений. У «цьому контексті, як зазначив Верховини Суд, задоволення вимоги про припинення права власності на самочинно збудований об'єкт не вирішує питання законності існування нерухомої речі, а відтак не може захистити право власника землі у разі, якщо воно порушується самочинним будівництвом. У цьому разі належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, є вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 Цивільного кодексу України, а саме звернення до суду з позовом про знесення такого майна (самочинного будівництва) особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок та / або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності «а «нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Разом з тим, у справі № 904/4835/23 позовна заява Дніпровської міської ради містить вимоги, які пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів, що є аналогічними зі справою № 263/18985/19, а саме: припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна.
В обґрунтування доцільності застосування такого засобу захисту порушених прав позивач, зокрема, посилається на положення статті 376 Цивільного кодексу України .
З огляду на вищевикладене, оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/1174/22 матиме суттєве значення для вирішення справи № 904/4835/23, а також для єдності судової практики, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення спору між сторонами, забезпечення принципу змагальності сторін та диспозитивності, господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі № 904/4835/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1174/22.
Керуючись статтями 227, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросільгосппродукт" про зупинення провадження у справі - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі 904/4835/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1174/22.
3. Зобов'язати сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, на підтвердження чого подати належні докази.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Ф. Мельниченко