ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
17 жовтня 2023 року Справа № 903/538/23
Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С., за участю секретаря судового засідання Сосновської Ю.П., розглянувши матеріали за заявою представника Державного комунального підприємства «Луцьктепло» адвоката Пегзи К.К. про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат
по справі № 903/538/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ
до відповідача: Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк
про стягнення 15 636 010 .15 грн.
Суддя Шум М. С.
Секретар с/з Сосновська Ю. П.
Представники сторін:
від позивача: Лисенко В.О ., адвокат
від відповідача: Пегза К. К., адвокат
встановив:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.09.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено, стягнуто з Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43000, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 код ЄДРПОУ 42399676) 15 636 010,15 грн. заборгованості, а також 234 540,15 грн. витрат по сплаті судового збору.
На адресу Господарського суду Волинської області від представника Державного комунального підприємства «Луцьктепло» адвоката Пегзи К.К. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 37 000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2023 розгляд заяви призначено в судове засідання на 17.10.2023 на 12:45 год.
Ухвалами суду від 16.10.2023 постановлено розгляд справи №903/538/23 здійснювати в режимі відеоконференції.
16.10.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому останній зазначив, що вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню та вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що за наслідками розгляду справи №903/538/23 судом прийнято рішення про задоволення позову, судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом даної справи відшкодуванню іншою стороною не підлягають.
В судовому засіданні 17.10.2023 представники сторін підтримали позиції, викладені відповідно у заяві щодо ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та у запереченнях на заяву щодо ухвалення додаткового рішення у справі .
Щодо заяви представника відповідача від 02.10.2023 за №6 щодо відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб'єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, останній просить стягнути з позивача 37 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Матеріали справи № 903/538/23 свідчать, що представництво інтересів Державного комунального підприємства «Луцьктепло» здійснював адвокат Пегза Катерина Костянтинівна (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ № 1999 від 18.01.2018), на підставі договору про надання правової допомоги № 1 від 06.06.2023, укладеного між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (відповідачем у справі) та адвокатом Пегзою Катериною Костянтинівною .
До заявивідповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу були додані, зокрема, копії: договору про надання правової допомоги № 1 від 06.06.2023, Акт прийому - передачі наданих послуг №1, платіжна інструкція №1220 від 21.06.2023, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги (а.с. 152-156 Том №2).
Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб'єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зауважує, що рішенням Господарського суду Волинської області від 26.09.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено повністю, стягнуто з Державного комунального підприємства “Луцьктепло” (43000, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 код ЄДРПОУ 42399676) 15 636 010,15 грн. заборгованості, а також 234 540,15 грн. витрат по сплаті судового збору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ч.4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника Державного комунального підприємства «Луцьктепло» адвоката Пегзи К.К. від 02.10.2023 за №6 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
У задоволенні заяви представника Державного комунального підприємства «Луцьктепло» адвоката Пегзи К.К. від 02.10.2023 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 25.10.2023.
Суддя М. С. Шум