вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"27" жовтня 2023 р. Cправа № 902/1317/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши матеріали
за позовом Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (22500, Вінницька область, Вінницький район, місто Липовець, вулиця Героїв Майдану, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04325957)
до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС), (21010, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Ботанічна, будинок 24, ідентифікаційний код 43611964)
про скасування перереєстрації транспортного засобу, визнання права комунальної власності на транспортний засіб та зняття арешту транспортного засобу
До Господарського суду Вінницької області 23.10.2023 року надійшла позовна заява №02-42/1186 від 19.10.2023 (вх. № 1338/23 від 23.10.2023) Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області (філія ГСЦ МВС) у якій позивач просить:
- скасувати перереєстрацію транспортного засобу марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , здійснений Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій області № 0541 від 28 жовтня 2016 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ;
- визнати право комунальної власності на транспортний засіб марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04325957);
- зняти з арешту транспортний засіб марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - Загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов'язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивачем не надано суду відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Абзацом 1 частини 7 статті 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 (надалі Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктами 59, 61 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень (надалі Порядок), в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107, де відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.
Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов'язком працівника зв'язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об'єкті поштового зв'язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.
Таким чином, належним доказом направлення учаснику справи копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень із зазначенням найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів вкладення (позовна заява, поіменний перелік додатків до позовної заяви), номеру поштового відправлення, а також чек (розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
У позовній заяві позивачем у переліку додатків зазначено та додано до позовної заяви - 3 примірники позовної заяви з додатками (п. 14 додатків до позовної заяви). Разом з тим обов'язок щодо надіслання учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до вимог статті 172 ГПК України покладено на позивача.
Доказів щодо надіслання учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення (фіскальний чек, накладна, опис вкладення) або доказів надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів до електронного кабінету іншого учасника справи матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями частини 1, частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги:
- про скасування перереєстрації транспортного засобу марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , здійснений Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій області № 0541 від 28 жовтня 2016 р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (вимога немайнового характеру);
- про визнання права комунальної власності на транспортний засіб марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04325957) (вимога майнового характеру);
- про зняття арешту з транспортного засобу марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - Загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 (вимога немайнового характеру).
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 02.12.2020 у справі №905/105/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
За змістом пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1 - 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі № 910/2675/21.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Заявлена позивачем позовна вимога про визнання права комунальної власності на транспортний засіб марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ, тип - загальний автобус, автобус -D. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04325957) є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісну оцінку, носить майновий характер і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру вартості зазначеного майна.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2684,00 грн.
Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 684,00 гривень (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а максимальний - 939 400,00 гривень (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як вбачається з наявного у матеріалах справи договору про закупівлю товарів за державні кошти № 101/05/188 від 30.05.2016, специфікації до договору станом на 30.05.2016 року, вартість транспортного засобу автобус марки АС моделі АС-Р 4234 МРІЯ становить 1 199 500,00 гривень. Доказів актуальної вартості (чинної оцінки) спірного майна станом на день подання позову до суду до позовної заяви позивачем не додано.
Виходячи з розміру заявлених позовних вимог сума судового збору за подання цієї позовної заяви становить 23 360,50 гривень ((2 684,00 гривень х 2 (дві вимоги немайнового характеру)) + 17 992,50 гривень за вимогу майнового характеру (1 199 500,00 х 1,5% = 17 992,50 гривень) = 23 360,50 гривень ).
Разом з тим, позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено платіжну інструкцію № 114 від 10.10.2023 року про сплату судового збору у розмірі 8 052,00 гривень, тобто на 15 308,00 гривень менше ніж передбачено законом.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 15 308,00 гривень (23 360,50 гривень - 8 052,00 гривень = 15 308,00 гривень).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 164 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У позовній заяві позивач зазначив в якості заінтересованої особи Липовецький колегіум імені Василя Липківського та як учасника справи третю особу Липовецький відділ Державної виконавчої служби.
Згідно із частиною 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Стосовно наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Як вбачається з тексту позовної заяви і доданих до неї документів, позивач не зазначив на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначених ним осіб належить залучити до участі у справі, на які права чи обов'язки визначених ним у позові осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З урахуванням викладеного, відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- письмової заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача;
- належного доказу (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладна або докази надіслання у системі ЄСІТС) надіслання учасникам справи копії позовної заяви та документів, які долучені до позову ;
- доказів доплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру у розмірі 15 308,50 грн.;
- письмової заяви про залучення до розгляду справи третіх осіб, що зазначені в позовній заяві із визначенням на чиїй стороні має бути залучено вказаних осіб, на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі, на які права та обов'язки вказаних осіб може вплинути ухвалене рішення з цього спору.
Суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя, оскільки це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, що сприятиме належному виконанню завдання господарського судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 ГПК України.
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:
- письмової заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача;
- належного доказу (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладна або докази надіслання у системі ЄСІТС) надіслання учасникам справи копії позовної заяви та документів, які долучені до позову ;
- доказів доплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру у розмірі 15 308,50 грн.;
- письмової заяви про залучення до розгляду справи третіх осіб, що зазначені в позовній заяві із визначенням на чиїй стороні має бути залучено вказаних осіб, на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі, на які права та обов'язки вказаних осіб може вплинути ухвалене рішення з цього спору.
4. Позивачу надати суду належні докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами.
5. Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
6. Примірник ухвали надіслати позивачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 27.10.2023 року.
Суддя Шамшуріна М.В.