25.10.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді: Кощеєв І.М., Дарміна М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Медведєва Тетяна Вячеславівна (поза межами суду) - адвокат;
від відповідача: Молчанов Андрій Геннадійович (поза межами суду) - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 (суддя Закурін М.К., повне судове рішення складено та підписано 08.06.2023 ) у справі № 912/1/23
за позовом Світловодської міської ради, м. Світловодськ, Кіровоградська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», м. Світловодськ, Кіровоградська область
про витребування майна
Світловодська міська рада звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Світловодськпобут» на користь Світловодської міської ради рухомого та нерухомого майна за переліком, наведеним у позовній заяві та п. 4.2.2 Установчого договору про створення та діяльність Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» від 24.09.2001.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю утворення Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» та передачі до його статутного капіталу спірного майна територіальної громади, яке позивач просить витребувати у ТОВ «Світловодськпобут», яке утворилося внаслідок реорганізації Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут». В якості підстав позову позивач посилається на положення ст.ст.387, 388 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2023 у справі № 912/1/23 у задоволенні позову відмовлено.
26.05.2023 ТОВ «Світловодськпобут» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Світловодської міської ради на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн.
05.06.2023 від Світловодської міської ради до Господарського суду Кіровоградської області надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просив в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити в повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 стягнуто з Світловодської міської ради Кіровоградської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 150 000,00 грн компенсації по сплаті судових витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду мотивоване тим, що відповідач наданими доказами підтвердив наявність витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн, розмір витрат є співмірним з вартістю предмету спору (складає 3,85% від суми позову), тому відповідає критерію розумності; закон не ставить в залежність розподіл судових витрат на правничу допомогу від правової позиції сторони у справі.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Світловодська міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі №912/1/23 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про розподіл та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- додаткове рішення є незаконним, оскільки судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до порушення судом норм процесуального права;
- відповідачем не надано жодного документального підтвердження виконання адвокатом визначених робіт;
- здійснення відряджень не мало вплив на хід розгляду справи, відповідач не був позбавлений права взяти участь в судових засіданнях через свого представника в режимі відеоконференції;
- під час прийняття основного рішення у справі №912/1/23 суд не керувався мотивами поданого відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив;
- висновок суду щодо відповідності розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу критерію розумності є необґрунтованим.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 23.08.2023.
24.07.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу Світловодської міської ради без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та зроблені на підставі норм чинного законодавства та поданих відповідачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу;
- розмір винагороди (гонорару) Адвокатського бюро за погодженням сторін встановлений у фіксованому розмірі, тому фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг відповідачу, не обчислюється;
- надання правової допомоги за переліком вчинених дій підтверджується, зокрема, актом приймання - передачі виконаних доручень від 26.05.2023;
- незазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не є перешкодою для встановлення розміру витрат;
- позивачем не спростовані доводи відповідача, наведені в заяві про ухвалення додаткового рішення, та мотиви суду, викладені в оскаржуваному рішенні;
- відсутність доказів фактичного понесення витрат не є підставою для відмови в їх стягненні;
- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом, а не обов'язком учасника справи;
- з урахуванням предмету спору, кількості судових засідань, великого обсягу матеріалів справи, витраченого адвокатом часу, справа є складною та має важливе значення для відповідача, основною діяльністю якого є забезпечення населення міста теплопостачанням;
- розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
02.08.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі № 912/1/23 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В., якою справу прийнято до свого провадження ухвалою суду від 07.08.2023; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.10.2023.
16.10.2023 у зв'язку зі звільненням суддів Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В. з посад суддів Центрального апеляційного господарського суду по справі №912/1/23 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О.
У судовому засіданні 19.10.2023 розгляд апеляційної скарги відкладений на 25.10.2023.
20.10.2023 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» адвоката Молчанова Андрія Геннадійовича на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання (заява) про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon", яка ухвалою суду від 23.10.2023 задоволена.
У судовому засіданні 25.10.2023 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 25.10.2023 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 без змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складатиметься з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору за можливе апеляційне (касаційне) оскарження, про що буде зазначено в окремій заяві по факту понесення таких витрат з наданням відповідних доказів.
24.05.2023 (до закінчення судових дебатів) Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» подано заяву про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи, докази чого будуть надані ним у строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2023 у справі № 912/1/23, резолютивна частина якого залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 (мотивувальна частина змінена) у задоволенні позову відмовлено.
26.05.2023 (у строк, визначений ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав копії наступних документів:
- договору про надання правової допомоги юридичній особі № 2023-02-11 від 11.02.2023, за умовами якого клієнт (ТОВ «Світловодськпобут») доручив, а Адвокатське бюро «Андрія Молчанова» зобов'язалося надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором та додатками або протоколами доручень до нього, а клієнт - оплатити винагороду (гонорар) Адвокатському бюро за надання правової допомоги;
- протоколу - доручення № 1 від 11.02.2023, відповідно до якого Адвокатське бюро «Андрія Молчанова» здійснює представництво інтересів клієнта у господарській справі № 912/1/23 (пункт 1.1); за виконання доручення клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі, який складає 150 000,00 грн (пункт 2); клієнт зобов'язується оплатити винагороду Адвокатському бюро протягом 10 робочих днів після виконання доручення та отримання рішення суду;
- акту приймання-передачі виконаних доручень (наданої правової допомоги) № 2023-05-26 від 26.05.2023, відповідно до якого Адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв правову допомогу з виконання дій і заходів, серед яких: представництво інтересів клієнта у справі № 912/1/23; консультації щодо характеру спірних правовідносин; опрацювання, детальне вивчення та аналіз документів та матеріалів, наданих Клієнтом для формування правової позиції; правовий аналіз процесуальних заяв по справі; підбір та аналіз практики Верховного Суду; підготовка та подача процесуальних заяв по справі; участь у судових засіданнях; відрядження з м. Києва до м. Кропивницький тощо; у п.п. 3, 4 акту зазначено, що загальний фіксований розмір винагороди (гонорару) Адвокатського бюро за надану правову допомогу, передбаченому в акті, становить 150 000,00 грн, сторони підтвердили, що правова допомога надана в повному обсязі та клієнт не має претензій щодо Адвокатського бюро.
Як вбачається з матеріалів справи №912/1/23, відзив на позовну заяву від імені відповідача, а також заява про застосування строку позовної давності від 20.02.2023, клопотання про залишення позовної заяви без руху від 10.03.2023, заперечення на відповідь на відзив від 10.03.2023 підписані адвокатом Адвокатського бюро «Андрія Молчанова» Молчановим А.Г. (ордер серії АІ №1329546 від 20.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4939/10 від 26.07.2012), який приймав участь в судових засіданнях суду першої інстанції 01.03.2023, 22.03.2023, 19.04.2023, 24.05.2023,
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи №912/1/23, у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 05.06.2023 позивачем викладені заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн з посиланням на те, що такі витрати не підтверджені належними та достатніми доказами, а їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Суд першої інстанції, з урахуванням наданих відповідачем документів та вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, визнав заявлений відповідачем до стягнення з позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн співмірним, обґрунтованим та пропорційним предмету спору та зазначив, що заперечення позивача є безпідставними.
Апеляційний господарський суд не в повному обсязі погоджується з таким висновком місцевого господарського суду.
З урахуванням доказів на підтвердження вчинення адвокатом Молчановим А.Г. необхідних процесуальних дій та складності спору заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150 000,00 грн є завищеними; посилання на те, що такі витрати складають 3,85% від ціни позову та є співмірними передчасне, з огляду на те, що відповідач не довів того, що витрати на правничу допомогу у визначеній ним сумі були необхідними та неминучими. Колегія суддів зазначає, що співмірність визначається не від ціни позову, а з урахуванням критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності понесених витрат на професійну правничу допомогу, складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.
Крім того, Верховний Суд неодноразово акцентував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21).
Як вбачається зі змісту акту приймання - передачі виконаних доручень (наданої правової допомоги) №2023-05-26 від 26.05.2023 до складу виконаних адвокатом дій включені відрядження з м. Києва до м. Кропивницького з метою представництва інтересів клієнта у судових засіданнях 01.03.2023, 22.03.2023, 19.04.2023, 24.05.2023.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів відрядження адвоката Молчанова А.Г. у визначені дати та переміщення з м. Київ до м. Кропивницький, що виключає їх врахування судом у складі наданий послуг.
Дослідивши обставини справи, встановивши обсяг виконаних адвокатом Молчановим А.Г. робіт, колегія суддів вважає співрозмірними витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, в іншій частині заяви відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
З огляду на викладене, додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 як таке, що прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 задовольнити частково.
Змінити додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 в частині суми витрат на професійну правничну допомогу, яка підлягає стягненню з Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», та мотивувальної частини, у зв'язку з чим резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2023 у справі № 912/1/23 викласти в наступній редакції:
«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, про що видати наказ».
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 27.10.2023.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін