20 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/4121/20
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (вх. № 1446) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/4121/20, ухвалене суддею Жиляєвим Є.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 23.06.2023,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель", м.Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест", м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама", м.Харків,
про стягнення штрафу,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель", звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" про стягнення штрафу в розмірі 3252370,25 грн.
Дане порушення, на думку позивача, полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена п.7.2 договору іпотеки у вигляді штрафу (25% від загальної вартості предмета іпотеки, визначеної у пункті 1.3. договору).
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 02.09.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/4121/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду справи №922/4121/20 Господарським судом Харківської області ухвалено рішення від 25.01.2022, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, відповідно до якого позов задоволено частково.
Постановою Верховного Суду від 09.02.2023 касаційну скаргу ТОВ "Завод "Будінвест" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі № 922/4121/20 скасовано, справу №922/4121/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/4121/20 відмовлено у позові. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (код ЄДРПОУ 34333275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (код ЄДРПОУ 14103790) 146356,73 грн судового збору за подання апеляційних скарг та 116819,64 грн судового збору за подання касаційних скарг.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що за змістом договору відповідальність за невиконання п. 4.1.4 іпотечного договору може наступити лише у разі передачі в оренду усіх нежитлових будівель, які складаються з предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/4121/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також просить розгляд справи здійснювати за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал".
В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує, що надання в оренду частини приміщень предмету іпотеки №4, який є складовою Предмету Іпотеки відповідно до п.1.2. договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя є порушенням п.4.1.4. договору іпотеки та ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку". Одночасно апелянт наголошує, що у п.7.2. договору іпотеки встановлено обов'язок іпотекодавця сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від загальної вартості усіх предметів іпотеки, оскільки передбачено визначення "предмету іпотеки", яке за змістом договору включає в себе вартість усіх предметів іпотеки.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі №922/4121/20 розгляд справи відкладено на 20.10.2023 о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.
У судове засідання, яке відбулось 20.10.2023, з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест".
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2019 між Заводом (позичальник) і акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (кредитор) (далі - Банк) було укладено кредитний договір №23019/ЮКР/0 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого:
-кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов'язується на умовах Кредитного договору надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 8 400000 грн, зі зменшенням ліміту кредитування відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, зі сплатою процентів у розмірі 22% річних в порядку, визначеному Кредитним договором (пункт 1.1);
-видача кредиту здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту або його окремої частини на поточний рахунок позичальника (пункт 3.1);
-кредитор має право у будь-який час відступити свої права та обов'язки за Кредитним договором третій особі, при цьому підписанням Кредитного договору позичальник надає згоду на таке відступлення та додаткове погодження угоди про відступлення позичальником не потрібне (пункт 12.3).
Під час розгляду справи встановлено, що кредитор виконав зобов'язання з надання кредиту, перерахувавши на належний відповідачу поточний рахунок грошові кошти у розмірі 8326130,12 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 06.12.2019 №38949.
Заводом (іпотекодавець) і Банком (іпотекодержатель) 06.12.2019 укладено іпотечний договір №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого:
-Договір іпотеки є договором наступної іпотеки та забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, укладеного іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодержатель надає іпотекодавцю кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 8 400 000 грн на строк до 04.12.2020 та на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання, а іпотекодавець зобов'язується повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію та штрафні санкції в строки та на умовах, передбачених основним договором та Договором іпотеки (пункт 1.1);
-в іпотеку надано 5 нежитлових будівель, загальною вартістю 13 009 481 грн (пункт 1.3);
-в якості предмета іпотеки - 4 вказана нежитлова будівля літ."У-2", площею 1 606,9 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га. Вартість предмета іпотеки - 4 складає 2 566 471 грн (пункти 1.2 та 1.3);
-іпотекодавець зобов'язаний без отримання попередньої письмової згоди від іпотекодержателя не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в спільну діяльність, оренду, найом, лізинг, не передавати в наступну іпотеку тощо), не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб (пункт 4.1.4);
-у разі порушення іпотекодавцем умов пунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.8, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 Договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки, визначеної в пункті 1.3 Договору іпотеки, за кожний випадок (пункт 7.2).
Банком (первісний кредитор) і Товариством (новий кредитор) 26.06.2020 укладено договір про відступлення права вимоги №ВПВ-26/06/20-Ст (далі - Договір), відповідно до умов якого:
-первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь первісного кредитора ціну договору (вартість відступлених прав) та прийняти в повному обсязі належні первісному кредитору права вимоги до боржника, іпотекодавця та поручителя, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника, іпотекодавця та поручителя або які зобов'язані виконати їх обов'язки, за Кредитним договором та договорами забезпечення, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, щодо належного виконання боржником, іпотекодавцем та поручителем зобов'язань за Кредитним договором та договорами забезпечення, сплати заборгованості та/або процентів та/або комісій та/або пені та/або штрафів та/або неустойки, в тому числі право нарахування яких виникло у первісного кредитора до укладання Договору, передачі предметів забезпечення (іпотеки) в рахунок виконання зобов'язань за Кредитним договором і договорами забезпечення, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах та провадженнях, що існують або можуть виникнути в майбутньому (пункт 1.1);
-за відступлення права вимоги в обсязі, встановленому пунктом 1.3 Договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну Договору (вартості відступлених прав) за домовленістю сторін у розмірі 9238656,49 грн (пункт 3.1).
Позивачем 26.06.2020 здійснено повну оплату за Договором, що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2020 №1. В той же день, первісний кредитор за актом приймання-передачі передав позивачеві документи, що підтверджують право вимоги до відповідача.
Банком (первісний іпотекодержатель) та Товариством (новий іпотекодержатель) 26.06.2020 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 (далі - Договір відступлення), відповідно до умов якого:
-новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя вимагати від іпотекодавця належного виконання всіх зобов'язань за Договором іпотеки, оскільки новий іпотекодержатель набуває статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки, що забезпечує виконання боржником його зобов'язань за Кредитним договором (пункт 1.5);
-права за Договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення Договору відступлення. З моменту передання (відступлення) прав за Договором іпотеки, новий іпотекодержатель замінює первісного іпотекодержателя у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за Договором іпотеки (пункти 2.1, 2.2).
Матеріалами справи установлено, що позивачем 16.07.2020 повідомлено відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні та про платіжні реквізити для погашення кредиту, сплати процентів та інших платежів, що підтверджується листом від 16.07.2020 №1607.
Заводом (орендодавець) і ТОВ "Куликівська Брама" (орендар) 02.09.2020 укладено договір оренди №Апп 8.20 (далі - Договір оренди) та складено акт передачі приміщень.
Так, в якості об'єкта оренди були вказані:
1. нежитлові приміщення виробничої будівлі літ. "У-2" площею 431,9 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1;
2. нежитлове приміщення №1 площею 16,2 кв.м, яке розташоване на 2-му поверсі будівлі літ. "У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1.
Відповідно до техпаспорту та витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.06.2017 будівля літ. "У-2", площею 431,9 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, належить на праві власності Заводу, що також зазначено в Договорі іпотеки.
Із обставин справи слідує, що нежитлова будівля літ."У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, є предметом іпотеки №4, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023, площею 9,1414 га, як і всі інші будівлі, передані в іпотеку (предмет іпотеки №1,2,3,5), про що зазначено в Договорі іпотеки.
Також, з інформації з сайту "Публічна кадастрова карта України" (https://map.land.gov.ua/) вбачається таке: "Інформація про ділянку. Кадастровий номер: 6310138500:12:004:0023. Тип власності: Комунальна власність. Цільове призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування адміністративної, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд. Площа: 9.1414 га".
При цьому, матеріалами справи підтверджується співпадіння кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовані орендовані приміщення, що є об'єктом оренди, з земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки №4.
За Договором оренди передано в оренду частину приміщень, загальною площею 448,1 кв.м, з яких: 431,9 кв.м. (цех на 1-му поверсі) та 16,2 кв.м (кабінет на 2-му поверсі) нежитлової будівлі літ. "У-2", загальна площа якої складає 1 606,9 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га, що входять до предмета іпотеки - 4. Реєстраційний номер об'єкту нерухомості нежитлової будівлі літ. "У-2" №1273931563101.
Вищезазначене не заперечується учасниками справи та підтверджується сукупним аналізом таких доказів: оригіналом Договору оренди; актом передачі приміщень №1; Договором іпотеки; технічним паспортом будівлі літ. "У-2".
Зазначені вище документи досліджені судом, в тому числі технічні паспорти будівель, які є предметом іпотеки, зокрема предмета іпотеки №4, та приміщень, що є об'єктом оренди, в результаті чого встановлено їх співпадіння з приміщеннями, що є складовою частиною предмета іпотеки №4.
Ураховуючи вищевикладене, в оренду передано частину приміщень, які розташовані в будівлі літ."У-2" за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1, яка є предметом іпотеки №4.
Відповідачем не заперечується, що ним здано в оренду частину приміщення будівлі літ. "У-2", яка є предметом іпотеки №4, без повідомлення та відповідно без згоди іпотекодержателя.
Із обставин справи слідує, що кредит був не погашений відповідачем на час укладання Договору оренди, отже, діючими є як Кредитний договір, так і Договір іпотеки.
На обґрунтування позовних вимог позивачем наголошено про те, що надання в оренду частини приміщень предмету іпотеки №4, який є складовою предмету іпотеки відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя є порушенням пункту 4.1.4 Договору іпотеки та частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку".
Тоді, як порушення відповідачем пункту 4.1.4 Договору іпотеки, за що пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Отже, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем умов пункту 4.1.4 договору іпотеки, що полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена пунктом 7.2 договору іпотеки у вигляді штрафу, який заявлено до стягнення з відповідача в судовому порядку в розмірі 3252370,25 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.
Причиною звернення до суду є наявність або відсутність підстав для стягнення штрафу за порушення іпотекодавцем умов договору іпотеки.
Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Викладене кореспондується зі змістом ч.ч.2,3 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якими господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, укладаючи Кредитний договір, ТОВ "Завод Будінвест" (відповідач) та АТ "Акціонерний Банк "Радабанк" (первісний кредитор) погодили істотні умови договору, в той числі нарахування штрафних санкцій за порушення п.4.1.4. Договору іпотеки.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Зі змісту наведених норм слідує, що за загальним правилом відступлення права вимоги здійснюється без згоди боржника, оскільки не погіршує становище останнього та не зачіпає його інтересів. Тобто, заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг та порядок виконання боржником своїх обов'язків, а особа кредитора, на користь якої повинно бути здійснене таке виконання, не має істотного значення для боржника, оскільки внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у конкретному зобов'язанні, а не заміна сторони в договорі, а відтак, суд зазначає, що після укладення між АТ "Радабанк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-капітал" договору про відступлення права вимоги №ВПВ-26/06/20-Ст, ТОВ "Завод "Будінвест" продовжило залишатися зобов'язаною особою за договором іпотеки №23019/ЮКР/0-І-1/02-1 від 06.12.2019 року.
При цьому, умовами Договору не передбачено обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, листом від 16.07.2020 року за вих.№1607 позивач повідомив ТОВ "Завод "Будінвест" про укладення зазначеного Договору та заміну кредитора у зобов'язанні, а також про платіжні реквізити для погашення кредиту.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3, абз.2, 7 ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", п.1 ч.1 ст.593 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст.599 ЦК України).
Як вбачається з п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно. А саме:
-нежитлова будівля літ. "Ф-1", загальною площею 449,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500,.-12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -1);
-нежитлова будівля літ. "Б/м", загальною площею 698,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -2);
-нежитлова будівля літ. "А/1-2", загальною площею 1675, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -3);
-нежитлова будівля літ. "У-2", загальною площею 1606,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -4);
-нежитлова будівля літ. "Б-2", загальною площею 3714,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:12:004:0023 загальною площею 9,1414 га (предмет іпотеки -5).
При цьому, під час розгляду справи суд установлено, що предмет іпотеки - 4 не співпадає за типом нерухомості ("предмет іпотеки - 4" - будівля, "об'єкт оренди" - приміщення в будівлі) та за площею нерухомості ("предмет іпотеки - 4" - 1606,9 кв.м, "об'єкт оренди" - 448,1 кв.м). З іншими предметами іпотеки об'єкт оренди за цими показниками також не співпадає.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна.
Отже, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку предмет іпотеки складається з декількох об'єктів нерухомого майна, а саме: предмета іпотеки -1, предмета іпотеки - 2, предмета іпотеки - 3, предмета іпотеки - 4 та предмета іпотеки - 5.
При цьому, під час розгляду справи, виходячи із аргументів сторін з'ясовано, що сторони по-різному тлумачать про яку саме базу для розрахунку штрафу зазначено в пункті 7.2 Договору іпотеки: (1) про загальний предмет іпотеки (і, відповідно, загальну вартість всіх будівель), (2) про той з п'яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або (3) про ту частину одного з п'яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду.
Також, виходячи із доводів сторін з'ясовано, що сторони по-різному тлумачать, що є порушенням умов пункту 4.1.4 Договору іпотеки: позивач вважає, що надання хоча б частини 1-го з предметів іпотеки в оренду є таким порушенням, а відповідач, заперечуючи проти позову, вважає, що відчуження всього предмету іпотеки (саме всіх 5-ти предметів іпотеки, що складають загальний предмет іпотеки), є порушенням, а надання в оренду одного з предметів іпотеки (його частини) взагалі не підпадає під дію пункту 4.1.4 Договору іпотеки та не є порушенням.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив на необхідності надання належного тлумачення положень договору та з'ясування чи може вважатися порушенням пункту 4.1.4 Договору іпотеки надання в оренду вже одного з п'яти предметів іпотеки або його частини, чи відчуження всього предмету іпотеки (саме всіх 5-ти предметів іпотеки, що складають загальний предмет іпотеки).
Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що в першу чергу правочин необхідно тлумачити в буквальному значенні, (п. 8.42 постанови Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 922/4121/20).
Логічний спосіб тлумачення являє собою мисленнєвий процес, за якого правова норма аналізується з допомогою логічних прийомів, тобто шляхом її формально-логічного аналізу.
Системно-структурний спосіб тлумачення випливає з системності права і передбачає з'ясування змісту правової норми на основі виявлення та аналізу її логічного зв'язку з іншими нормами. При цьому виявляється: а) зв'язок цієї норми з нормою, яка певним чином розкриває зміст терміна, що використаний у даній нормі; б) зв'язок загальних і спеціальних норм, зокрема норм загальної частини, що визначають принципи правового регулювання та норм особливої частини, яка присвячена врегулюванню конкретних правовідносин; в) зв'язок основної статті з тими, до яких вона відсилає; г) зв'язок близьких за змістом, але таких, що не перебувають у відношенні загальної і спеціальної норми тощо.
Використовуючи, зі застосуванням логічного та системно-структурного способу, буквальний вид тлумачення змісту пункту п.4.1.4 договору іпотеки, в його взаємозв'язку з пунктом 7.2 та іншими положеннями Договору іпотеки, суд виходить з того, що відповідачем передані в оренду нежитлові приміщення будівлі літ."У-2", загальною площею 448,1 м кв., за адресою: м. Харків, вул.Велозаводська,1, які є складовою частиною предмета іпотеки №4, який, в свою чергу, є складовою загального предмету іпотеки.
Колегія суддів враховує, що за змістом договору визначення предмету іпотеки складається з 5-ти окремих індивідуального визначених пунктів з відображенням в них певних об'єктів нерухомого майна відповідача, переданих в іпотеку.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна.
Зміст даної норми свідчить, що сторони в праві визначити предмет іпотеки, як одразу декількох об'єктів нерухомого майна, так і кожного окремого. Отже, викладення в одному пункті договору 5-ти окремих підпунктів не виключає того, що кожен об'єкт нерухомості, який визначено у цьому підпункті є окремим предметом іпотеки.
Одночасно суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що метою запровадження штрафу, передбаченого п.7.2. договору іпотеки, є забезпечення контролю, ліквідності та схоронності конкретного об'єкта нерухомого майна, який входить до предмету іпотеки і який іпотекодавець планує передати в оренду.
Не має правового значення для кваліфікації як правопорушення передання в оренду всього об'єкта одразу або частини приміщень, що входять до його предмету, оскільки у випадку негативних наслідків такої оренди страждає ліквідність об'єкта в цілому.
З наведеного вбачається, що в розумінні пункту 4.1.4 договору іпотеки порушенням визначається будь-яке з таких дій : передання усіх 5-ти предметів іпотеки, що складають загальний предмет іпотеки, одного з 5-ти предметів іпотеки або його частини.
Отже, у контексті цієї справи порушенням п.4.1.4 договору іпотеки є передання в оренду частини предмета іпотеки - 4, нежитлового приміщення будівлі літ."У-2", загальною площею 448,1 м кв., за адресою: м.Харків, вул.Велозаводська,1, без згоди орендодавця.
Таким чином, позиція суду, та відповідача, що пунктом 4.1.4. договору іпотеки передбачено порушення за передання в користування , тільки всього предмета іпотеки (всіх його складових) є неналежною, оскільки будівля літ."У-2" й є предметом іпотеки згідно з п.1.2.Договору, та його відчуження є порушенням п.4.1.4. Договору.
Стосовно розміру штрафу колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.
Відповідно до п.7.2. договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем умов п.4.1.4 Договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки, визначеної в.п.1.3. цього договору, за кожний випадок.
Судом встановлено порушення відповідачем п.4.1.4. договору іпотеки, за що п.7.2. передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Сторони по різному тлумачать про яку саме базу для розрахунку штрафу, зазначеного в пункті 7.2 іпотечного договору: про загальний предмет іпотеки (і, відповідно, загальну вартість всіх будівель), про той з п'яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або про ту частину одного з п'яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив на необхідності надання належного тлумачення положень договору та з'ясування бази для розрахунку штрафу, зазначеного у пункті 7.2 іпотечного договору: від загальної вартість всіх будівель, одного з п'яти предметів іпотеки, щодо якого вчинене можливе порушення або лише частини одного з п'яти предметів іпотеки, яку і було здано в оренду.
Надаючи буквальне тлумачення змісту пункту п.7.2. договору іпотеки, застосовуючи системно-структурний спосіб тлумачення, колегія суддів зазначає про таке.
У п.7.2. договору іпотеки встановлено обов'язок іпотекодавця сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості предмета іпотеки за кожний випадок.
Як встановлено вище в розумінні положень договору окрема складова загального предмету іпотеку визначається в буквальному розумінні договору як "предмет іпотеки".
Зміст договору не містить розмежування понять "загальний предмет іпотеки" та "складові частини предмету іпотеки".
Разом з тим, у пункті п.7.2. договору іпотеки міститься положення про обов'язок сплати іпотекодавцем штрафу саме за кожний випадок передання предмету іпотеки.
Сторонами передбачається настання відповідальності у особи іпотекодавця за кожний випадок неузгодженого передання об'єкта нерухомості, отже фактично санкція за порушення умов договору ставиться сторонами в залежність від виду такого порушення, тобто предмету іпотеку, переданого особою без узгодження з іпотекодержателем.
Застосовуючи системно-структурний спосіб тлумачення змісту п.7.2. договору іпотеки колегія суддів враховує принцип справедливості, як вимоги до юридичної відповідальності, які визначають її зміст, функції, підстави, гарантії, процедури здійснення.
За змістом даного принципу юридична відповідальність спрямована на відновлення прав, свобод і законних інтересів, порушених винною особою. Санкція завжди повинна відповідати рівню соціальної небезпечності та тяжкості вчинку.
При цьому, як встановлено колегією суддів вище метою запровадження штрафу, передбаченого п.7.2. договору іпотеки, є забезпечення контролю, ліквідності та схоронності конкретного об'єкта нерухомого майна, який входить до предмету іпотеки і який іпотекодавець планує передати в оренду. Не має правового значення для кваліфікації як правопорушення передання в оренду всього об'єкта одразу або частини приміщень, що входять до його предмету, оскільки у випадку негативних наслідків такої оренди страждає ліквідність об'єкта в цілому.
Таким чином, і відповідальність за таке порушення повинна мати прямий зв'язок саме з тим об'єктом щодо якого вчинено таке порушення.
Даний тезис є логічним, загальноприйнятим у діловій практиці та випливає з мети та способу застосування штрафних санкцій відповідно до п.7.2. договору іпотеки.
В цілях застосування санкцій, суд враховує, що предметом, щодо якого здійснено порушення, є нежитлові приміщення будівлі літ."У-2", загальною площею 448,1 м кв., за адресою: м.Харків, вул.Велозаводська,1, які є складовою частиною предмета іпотеки №4, а тому вартість останнього є базою нарахування штрафних санкцій.
Отже, в розрізі спірних правовідносин, базою нарахування є вартість предмета іпотеки №4.
У зв'язку з чим, всупереч позиції апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що у п.7.2. договору іпотеки встановлено обов'язок іпотекодавця сплатити іпотекодержателю штраф у розмірі 25% від вартості окремого предмета іпотеки, переданого особою без узгодження з іпотекодержателем, за кожний випадок, а не від загальної вартості усіх об'єктів іпотеки.
В той же час, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про закріплення у п.7.2. договору іпотеки обов'язку іпотекодавця щодо сплатити штрафу в залежності від вартості частини предмета іпотеки, переданого особо без узгодження з іпотекодержателем.
Застосовуючи буквальний вид тлумачення суд апеляційної інстанції враховує, що зміст п.7.2. договору, як і інші пункти договору, не містить положення про обов'язок іпотекодавця щодо сплатити штрафу в залежності від фактичного обсягу, або пропорційно обсягу предмету іпотеки, переданого особо без узгодження з іпотекодержателем.
Отже, сторонами не закріплено можливість нарахування іпотекодержателем штрафу виходячи з вартості частини предмета іпотеки, переданого особо без узгодження з іпотекодержателем, і таке нарахування слід проводити на підставі повної вартості такого конкретного предмету.
Відтак, на підставі п.7.2. договору іпотеки штраф має обраховуватись від вартості конкретного предмету іпотеки щодо якого вчинено порушення умов договору, а не від загальної вартості всіх 5 предметів іпотеки.
Суд апеляційної інстанції розраховує 25% штрафу від вартості предмета іпотеки №4: 2566471,00 грн*25% = 641617,75 грн.
Підсумовуючи викладене, дослідивши умови договору іпотеки, використовуючи, зі застосування логічного та системно-структурного способу, буквальний вид тлумачення змісту пункту п.4.1.4, пункту 7.2. договору іпотеки, враховуючи вказівки Верховного суду по цій справі, колегія суддів дійшла таких висновків:
-надання в оренду частини предмета іпотеки є порушенням п.4.1.4. Договору іпотеки;
-штраф за порушення п.4.1.4. відповідно до п.7.2. Договору іпотеки складає 25% від вартості предмета іпотеки №4.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафу до 100,00 грн колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.
Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У постанові від 21.01.2021 року у справі №927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутність коштів на інших (поточних) рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідач).
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст.ст. 86, 236-238 ГПК).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд оцінює: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, значності прострочення виконання, наслідки порушення зобов'язання, відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19, від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 26.01.2021 №916/880/20.
Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3), частина перша статті 3 ЦК України також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідач, мотивуючи клопотання про зменшення штрафу, послідовно вказував на надмірність його розміру, повне погашення заборгованості за кредитним договором, для забезпечення якого і було укладено договір іпотеки, про наявність низки господарських спорів між сторонами, в яких останній заявляв до стягнення, у тому числі, штрафні санкції за невиконання стороною Кредитного договору.
Надаючі правову оцінку подану відповідачем клопотанню про зменшення розміру штрафу колегія суддів враховує :
-відсутність об'єктивної можливості у відповідача щодо здійснення розрахунків з позивачем та винятковості обставин, оскільки даний господарський спір виник з приводу стягнення штрафу, передбаченого договором іпотеки, що виключає здійснення розрахунків і спрямований на забезпечення виконання кредитного договору;
-обставину надмірності штрафу, з урахуванням того, що його розмір, як заявлений до стягнення позивачем (3 525 370,25 грн), так і розрахований і ухвалений до стягнення судом першої інстанції (641 617,75 грн) є значним, враховуючи суму наданого кредиту (8 326 130,12 грн), порушення умови, передбаченої договором іпотеки, що полягало у передачі в оренду предмета іпотеки без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, погашення відповідачем кредиту у повному обсязі;
-недоведення позивачем обставини понесення збитків, у зв'язку з переданням відповідачем предмету іпотеки в оренду без узгодження з іпотекодержателем.
-докази відповідача про повне погашення ним зобов'язань за Кредитним договором. Так згідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18.02.2021 заборгованість ТОВ "Завод "Будінвест" за договором про відступлення права вимоги №ВІВ-26/06/20-Ст від 26.06.2020 станом на 01.01.2021 відсутня, а переплата складає 1140264,64 грн, у т.ч. за кредитом у сумі 64000,00 грн, по процентам 885624,32 грн, за пенею та штрафними санкціями на загальну суму 190640,32 грн. Згідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.04.2023 заборгованість ТОВ "Завод "Будінвест" за кредитним договором Nє23019/ЮКР/О від 06.12.2019 станом на 07.02.2022 не підтверджується, переплата, станом на 11.01.2021 документально та арифметично підтверджується в загальній сумі 111007,93 грн, станом на 07.02.2022 сума переплати не змінилась.
-зміст рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 в якому зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданого відповідачем клопотання та зменшення розміру штрафу на 90 %.
Таким чином, з боку відповідача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 64161,77 грн.
З наведеного вбачається, що Господарським судом Харківської області надано неналежне тлумачення змісту пункту 4.1.4 Договору іпотеки, що спричинило неправильне вирішення спору по суті.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/4121/20 скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 64161,77 грн.
Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з правомірності заявлення до стягнення позовних вимог в розмірі 641617,75 грн.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.1 п.3 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2023 у справі №922/4121/20 скасувати.
Прийняти в нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (адреса: 61066, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.1; код ЄДРПОУ 14103790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275; код ЄДРІСІ 233568; п/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") штраф у розмірі 64161,77 грн за порушення пункту 4.1.4. Договору іпотеки, що полягає в укладенні договору оренди нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відповідальність за що передбачена пунктом 7.2. Договору іпотеки.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (адреса: 61066, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.1; код ЄДРПОУ 14103790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275; код ЄДРІСІ 233568; п/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") витрати за подання позовної заяви в розмірі 9 610,75 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275; код ЄДРІСІ 233568; п/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (адреса: 61066, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.1; код ЄДРПОУ 14103790) витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 58762, 19 грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275; код ЄДРІСІ 233568; п/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (адреса: 61066, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.1; код ЄДРПОУ 14103790) витрати за подання касаційної скарги в розмірі 78056,88 грн
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (адреса: 61066, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.1; код ЄДРПОУ 14103790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (адреса: 61070, м.Харків, вул.Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21; код ЄДРПОУ 34333275; код ЄДРІСІ 233568; п/р № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк") витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 14 416,13 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.10.2023.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя І.А. Шутенко