ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" жовтня 2023 р. Справа № 906/367/23
Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни
на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023
(ухвалене о 11:14 год. у м. Житомирі, повний текст складено 25.09.2023)
у справі № 906/367/23 (суддя Машевська О.П.)
за позовом фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі №906/367/23 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Дацюк Марія Антонівна звернулася з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі №906/367/23 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни апеляційний господарський суд зазначає, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, скаржник зазначає, що вона є звільненою від сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів".
Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими доводами скаржника, з таких підстав.
Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Суд бере до уваги, що предметом спору в цій справі є:
- розірвання договору №1902 від 06.09.2016 про постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 (приміщення магазину "Баришня"), укладений між ФОП Дацюк Марією Антонівною та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 5 з 01.03.2022.
Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір був укладений між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, як постачальником послуг та заявником у статусі фізичної особи-підприємця, як споживача для забезпечення тепловою енергією споживача на об'єкті за адресою вул. Небесної Сотні, 5, площею 97,66 кв. м. п(риміщення магазину "Баришня"), про що зазначено також і у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії, додані до матеріалів позовної заяви.
Таким чином, позивач не є споживачем послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак на неї і не поширюється норма ч. 3 ст. 22 такого Закону.
Також, суд бере до уваги, що згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" (заява № 377/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства").
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Виходячи зі змісту пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі №906/367/23 в повному обсязі, при цьому позивачем заявлені 2 позовні вимоги немайнового характеру.
Тому, фізичній особі-підприємцю Дацюк Марії Антонівні за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 8 052 грн (2 684 грн х 2 х 150%).
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 частини 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дацюк Марії Антонівни на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі № 906/367/23 - залишити без руху
2. Зобов'язати скаржника - фізичну особу-підприємця Дацюк Марію Антонівну усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Петухов М.Г.